Цього
року 9 квітня Церква святкує подію Входу Господнього у Єрусалим (Вербна
неділя). В УГКЦ саме цього дня відзначають День молоді. Про духовний
зміст цього свята та про звичай освячення вербових галузок розповідає
владика Венедикт, голова Патріаршої літургійної комісії УГКЦ.
В основу цього свята лягла євангельська оповідь про урочистий
вхід Ісуса до Єрусалима. Для чого було Сину Божому це робити, знаючи
вже наперед, що ті люди, які Його так радісно вітали пальмовими гілками,
невдовзі Його розіпнуть?
Ніяка подія, яка описується у Євангеліє, не є випадковою. Кожен
євангельський рядок – об’явлення Ісуса Христа як Бога у різних
ситуаціях. В події входу Господа до Єрусалима Він об’являє свою владу та
силу. Його зустрічають як царя, з повагою, кидаючи ці пальмові гілля,
що символізують перемогу. У християнстві пальмове гілля зображували на
гробах мучеників, як знак їхньої перемоги в Христі. Тому Христос входить
у Єрусалим як той, хто несе перемогу і правду. За давніми звичаями
переможець завжди входив або в’їжджав на коні, що означало перемогу
влади. З іншого боку Христос входить як покірний, убогий, в’їжджаючи на
віслюку, котрий символізував покору. Адже царі не їздять верхи на
віслюках. Тому постать Ісуса нам являє одночасно божественну владу і
смиренність та покору.
Владико, а чи відомо, коли цю подію стали святкувати?
Церква близько III-IV століття вже святкувала цю подію. Люди з усіх
околиць Єрусалима в післяобідній час збиралися в Оливному саду і йшли
тією дорогою, якою йшов Син Божий. Люди йшли з пальмовими гілками, діти
співали піснеспіви, а завершував цей похід єпископ із
священнослужителями. Це робилося для того, щоб пригадати цю торжественну
подію в житті тих християн перших віків. Уже з VII століття ця подія
стає «Пальмовою неділею» в Західній Церкві.
Ну, оскільки в Україні пальми не ростуть, то ми приносимо до
храму цього дня вербові галузки. А що із освяченою вербою робити в
побуті?
Освячення вербових галузок – знак поваги до Ісуса Христа, подібно як
встеляли пальмове гілля, коли Месія входив у Єрусалим. У традиції
Римо-Католицької Церкви є такий звичай, що освячені гілки вже наступного
року перед Великим постом спалюють. У нашій традиції немає приписів
щодо цього. Освяченими гілками верби прикрашають домівки, ставлять
букетики із верби на почесному місці. Можна цю вербу згодом спалити і
десь закопати, бо все ж таки ця річ була благословенна у храмі.
Цього дня УГКЦ також святкує День молоді. Багато української молоді зараз перебуває на війні на Сході країни (серед них багато волонтерів, добровольців). З якими словами ви б до них звернулися?
Взагалі-то відзначення Дня молоді у Вербну неділю розпочалося за
часів понтифікату Папи Івана Павла II. Таким чином, Святіший Отець
прагнув звернути увагу молоді на те, що в Бозі ми маємо силу. Згодом ця
традиція зустрічі з молоддю перейшла і до інших Церков. Щороку ієрархи
УГКЦ цього дня спілкуються із молоддю. Зокрема, я буду мати таку нагоду
зустрічі із молоддю в храмі Пресвятої Євхаристії у Львові цієї неділі.
Подібно як Ісус Христос пережив у своєму житті ту радість, коли Його
звеличували у Єрусалимі, Він переживав і складні моменти під час Хресної
дороги, так само і ми переживаємо радісні й тяжкі миті життя. Однак
завжди і повсякчас з нами є Бог. Бажаю нашій молоді не забувати про те,
що з нами є Господь!
Розмовляла Руслана Ткаченко
інтерв'ю архівне. 2015р.
Немає коментарів:
Дописати коментар