2015 рік був проголошений роком Андрея Шептицького і за цей час вдалося популяризувати ім’я митрополита УГКЦ.
2015 рік був проголошений роком митрополита Української
греко-католицької церкви Андрея Шептицького. Вперше вшанування пам’яті
митрополита, 150-річчя від дня його народження, не обмежилось Західною
Україною, а було загальнодержавним. Митрополит Львівський УГКЦ Ігор
Возьняк наголосив в інтерв’ю Радіо Свобода, що за рік вдалося
популяризувати ім’я Андрея Шептицького, чимало людей зацікавились його
життям і діяльністю.
Вітрини книжкових крамниць були оформлені виданнями про митрополита
Шептицького, з його працями, світлинами. Переважна більшість книг
побачила світ саме у рік вшанування владики, рівень написаного дуже
різний. Наукові конференції, присвячені Андрею Шептицькому відбулись не
лише у Львові, Тернополі, Івано-Франківську, але й у Дніпропетровську,
Запоріжжі, про Андрея Шептицького як підприємця лекції слухали у різних
містах. Переважна більшість заходів проводилась за ініціативи окремих
осіб.
Митрополит Львівський Ігор Возьняк вважає, що вдалося вивести ім’я
Андрея Шептицького поза межі Галичини, вдалося популяризувати цю видатну
постать.
«Рік був дуже успішний і я навіть не сподівався на це, зізнаюсь
чесно. Ми планували різні заходи і важливо, що вони стали масовими, що
дуже тішить. Були залучені молоді люди, школярі, приїжджали у Львів і
учні з Харкова. Дуже було багато публікацій. Відбувалась популяризація
імені митрополита. Тішимось з того, що стоїть пам’ятник митрополиту у
Львові, який планувався з початку 90-х, були різні відтягування у цій
справі і навіть і сам ювілейний рік. Постала площа перед Святоюрським
собором, її ще мають завершити і привести до ладу сквер», – наголосив
архієпископ Ігор Возьняк.
Встановлення пам’ятника митрополитові Андрею Шептицькому перед
Святоюрським собором супроводжувалось скандалом, ініційованим групою
осіб, що зводився до того, що важливіше: зрізати кілька дерев у сквері
чи встановити пам’ятник митрополиту Шептицькому. Цей конфлікт підхопили
різні зацікавлені середовища, у церкві це розцінили, як провокацію,
намагання не допустити у Львові встановлення пам’ятника Шептицькому.
Участь у відкритті постаменту взяв президент України.
«Протестувальники у свою чергу причинились до популяризації імені
Андрея Шептицького, люди більше цікавились його життям, діяльністю,
працями, ми зауважили, що купують більше книжок про нього, приходять у
крипту, де похований Слуга Божий Андрей. Для нас було принципово, щоб
пам’ятник постав, бо десятиліттями про це мовилось», – каже митрополит
Ігор.
Віряни очікують на завершення справи беатифікації
Проголошений рік митрополита завершився, але праця над його спадщиною
має продовжуватись. Митрополит Ігор Возьняк сподівається, що буде
завершено справу беатифікації, тобто проголошення блаженним Андрея
Шептицького, яка була розпочата ще у 1958 році. Але двічі призупинялась
на вимогу польського кардинала Станіслава Вишинського. Однак у 1959 році
в Рим приїхав старший син львівського рабина Курт Левін, який свідчив
про митрополита, який переховував його з братом, багатьох інших євреїв
від нацистів у роки Другової світової війни. Саме завдяки Курту Левіну
справу було поновлено. А через два роки знову кардинал Вишинський
домігся її призупинення на 2 роки. У 1963 році у Рим із заслання
повернувся кардинал Йосип Сліпий і процес був поновлений вдруге.
Цього року папа Римський Франциск оголосив спеціальний декрет про
героїчність діянь митрополита УГКЦ Андрея Шептицького. «Для нас дуже
важливо, щоб завершити процес беатифікації. Відомий випадок, коли у США
оздоровилась дівчинка, чия родина молилась до митрополита Андрея. Це все
описано і матеріали передано у Рим. Якщо це оздоровлення приймуть за
чудо, цього достатньо, щоб митрополита проголосили блаженним. Це буде
великий здобуток для церкви і нас усіх», зауважив митрополит Ігор
Возьняк.
У Львові сподіваються, що у 2016 році понтифік відвідає Україну, що у
новому році Андрей Шептицький буде проголошений блаженним. Однак для
цього не лише потрібно засвідчити чудо оздоровлення, яке трапилось з
дитиною у США, але передусім українське суспільство має шанувати постать
Андрея Шепицького.
Вже роками мовиться про створення Інституту митрополита Андрея
Шептицького, щоб науковці, богослови працювали над вивченням його
спадщини, необхідно зібрати і видати повну біографію митрополита Андрея.
Архіви глави УГКЦ Андрея Шептицького зберігаються у Львові, у Римі,
Києві, у Польщі, Росії, зокрема у Санкт-Петербурзі та Москві. «Добре
було б, якби був створений Інститут пам’яті праведному митрополитові
Шептицькому, щоб популяризувати його життя, діяльність, бо від нього є
чому вчитись», каже владика Ігор Возьняк.
Протягом року можна було чути від різних духовних і світських осіб,
що праці Андрея Шептицького донині актуальні. Він вчив українців, як
жити у своїй державі, як її цінувати, працювати задля її добра і
процвітання, як важливо шанувати рідну мову, культуру, традиції.
Протягом 44 років, із 1901-го до 1944-го, Андрей Шептицький був
главою УГКЦ. За цей час сім разів змінювалась влада – австрійська,
російська, українська, польська, радянська, німецька і вдруге радянська.
Галина Терещук
Немає коментарів:
Дописати коментар