ЙОГО СЛУХАЙТЕ»
(Мт. 17,5)
Одним з найбільших свят влітку є Преображення Господнє. Тому наше розважання стосуватиметься слів, які почули учні Петро, Яків та Іван в часі таїнства Преображення, а це слова Отця: «Це – мій улюблений син, що Його я вподобав: ЙОГО СЛУХАЙТЕ!» (Мт. 17,5).
Відразу зазначимо, що тема послуху була і є актуальною завжди і для кожної людини. Від початку світу Творець давав накази, щоб людина, виконуючи їх могла тішитись. Одним з найбільших свят влітку є Преображення Господнє. Тому наше
розважання стосуватиметься слів, які почули учні Петро, Яків та Іван в
часі таїнства Преображення, а це слова Отця: «Це – мій улюблений син, що
Його я вподобав: ЙОГО СЛУХАЙТЕ!» (Мт. 17,5).
Відразу зазначимо,
що тема послуху була і є актуальною завжди і для кожної людини. Від
початку світу Творець давав накази, щоб людина, виконуючи їх могла
тішитися життям, живучи гідно і достойно, як личить творінню на образ і
подобу Творця (пор. Бут. 1,27). Він навіть дав заповідь таку: «З усякого
дерева в саду їстимеш; з дерева ж пізнання добра і зла не їстимеш»
(Бут. 2,16-17). А згодом, найхитріший зі всіх звірів змій сказав «Чи
справді Господь Бог велів вам не їсти ні з якого дерева, що в саді?»,
підмовив жінку і вона не послухала Бога, а послухала змія. Все ж-таки
виявила свій послух, але не Богові, а змієві.
Подібна
історія повторюється в житті кожної людини: завжди треба когось слухати,
але коли людина не хоче слухати Бога, то слухає себе саму або ворога
Бога, диявола, і тим самим ставить себе на місце Бога. В такому випадку
людина завжди програє. Саме Слово Боже, тобто вчення Ісуса Христа завжди
повинно бути дороговказом як поводитися, як думати і як говорити – а це
є виявом послуху Бога, бо сам Бог Отець сказав з неба до учнів, а також
і до всіх нас: «ЙОГО СЛУХАЙТЕ».
Бунтуються жінки, які не хочуть слухати своїх чоловіків, хоча при
вінчанні казали перед Господом: «Обіцяю Тобі любов, вірність, чесність і
послух подружній», а сам апостол Павло каже: «Жінки, коріться
чоловікам, як воно в Господі личить» (Кол. 3,18). Звичайно, чоловіки
мають дати приклад доброти і любові, як цього також вчить Христос:
«Чоловіки, любіть своїх жінок, як і Христос полюбив Церкву і видав себе
за неї» (Еф.5,25).
Бунтуються діти у відношенні до своїх
батьків чи вихователів, хоча знають, що є така заповідь «Шануй батька
твого і матір твою» і яка включає послух родичам, а також читаємо
повчання апостола Павла: «Діти, слухайтеся в Господі батьків ваших, бо
це справедливо. Шануй батька свого і матір – це перша заповідь з
обітницею: щоб тобі добре було і щоб ти на землі був довголітнім» (Еф.
6,1-3). Апостол заохочує батьків, що ті «виховували в послусі та
напоумленні Господньому» (пор. Еф. 1,4). Також в іншому місті каже:
«Діти, слухайтеся батьків у всьому, бо це Господеві вгодне» (Кол. 3,20).
Бунтуються піддані у відношенні до своїх керівників, хоча читаємо у
Святому Письмі: «Раби, слухайтеся панів сьогосвітніх із страхом та
пошаною, у простоті вашого серця, як Христа, працюючи не задля ока, щоб
подобатися людям, а як Христові слуги, що з душі чинять волю Божу» (Еф.
6,5-6).
Бунтуються священики, які не хочуть слухати своїх
єпископів, хоча при священичому свяченні складали обітницю послуху Папі
Римському, Патріарху і Єпископу, кажучи: «Присягаю послух святішому
вселенському Архиєреєві (ім’я), Папі Римському, і блаженнішому
верховному Архиєпископові Митрополиту Кир (ім'я), і преосвященнішому
Єпископу Кир (ім’я) і їх наступникам» (з обряду рукоположення).
Бунтуються монахині і монахи, які не хочуть слухати своїх настоятелів,
часто критикуючи їх приватно чи привселюдно, а забувають, що складали
обіт послуху. Апостол Павло дає нам вказівку щодо цього: «Слухайтесь
ваших наставників і коріться, бо вони пильнують ваші душі, за які мають
звіт здати; щоб вони це робили з радістю, а не зітхаючи, - бо це для вас
некорисно» (Євр. 13,17).
Всі, що бунтуються проти послуху,
думають, що мають рацію і, згідно їх слів, винна завжди інша сторона.
Зазвичай людина шукає виправдання, щоб не слухати.Важко ствердити хто
правий, а хто ні, тому що треба розглядати кожну ситуацію окремо, але
точно знаємо, що, як християни, ми покликані жити по божому і слухати
Господа Бога. Якщо ми будемо слухати Господа Бога, то ми тоді легко
зможемо слухати і людей: батьків, настоятелів, єпископів, керівників.
Тут дуже важливо знайти ізюминку, яка криється в словах Господніх ще
тоді, коли Господь давав 10 заповідей: «Слухай Ізраїлю». Хто слухає Бога
– той Його любить і любить всіх тих, кого Господь поставив на нашому
життєвому шляху.
Є така приказка: «Не будеш слухати тата і мами –
будеш слухати псячої шкіри». Ця приказка має свою історію, яка несе для
нас особливе повчання: якщо не будеш жити так, як тебе вчили батьки і
настоятелі, то ти будеш терпіти в житті, постраждаєш, щось натвориш і
тебе суворо покарають. В давнину карали привселюдно, на майдані, в
центрі села чи містечка. Винного прив'язували до якогось стовпа або,
якщо злочин був великий, – вішали. Народ скликали барабанами, щоб також
інші люди про це знали і боялися щось злого зробити чи натворити.
Барабани ж були зроблені з псячої шкіри. Отже, не будеш слухати тата і
мами, – будеш слухати, як скликатимуть численних людей на твоє
покарання.
Ця приказка стосувалася і молодого чоловіка з притчі
про Блудного Сина (Лк. 15,11-32). Він не хотів жити і слухатися свого
Батька і вирішив забрати свою частку і жити по-своєму. Але ненадовго
його стало, гроші розтринькав і хотів якось заробляти на життя. Жив
бідно, не мав що їсти і все це було наслідком непослуху Батька свого. І
вже як він так низько впав, що ніхто не давав йому їсти того, що їли
свині у його господаря, тоді він починав роздумувати і зрозумів, що
образив Бога, образив батька і що треба повернутися до батька свого.
Ця
приказка стосується і кожного з нас, коли бунтуємося проти законів
Бога, проти законів Церкви, проти природніх законів чи загальнолюдських
цінностей. Тому ми завжди стоїмо перед вибором: кого слухати? А
відповідь знаходимо у словах Отця при таїнстві Преображення: «Його
слухайте», тобто Ісуса Христа, який був послушним своєму Отцеві аж до
смерті на хресті. Саме про Нього читаємо в Святому Письмі, коли він
загубився в дорозі і батьки Його шукали, то, знайшовши в Єрусалимському
Храмі, Ісус був їм слухняним (Лк. 2,51).
Каже Ісус Христос до
своїх учнів: «Не кожний, хто промовляє до мене: «Господи, Господи! –
ввійде в Царство Небесне, лише той, хто чинить волю Отця мого, що на
небі» (Мт 7,21).
Сьогоднішній світ також дає людині нагоду для вибору – КОГО СЛУХАТИ?
Поширюються різні секти і маса фальшивих проповідників, які
перекручують об’явлення Боже: кого слухати? Церкву Христову, основану
Христом на Петрі (Мт. 16,18), чи тих, які зневажають ім’я Христове,
заперечуючи Божество Ісуса Христа і ображають Святу Матір Церкву,
вишукуючи упадки-гріхи окремих членів Церкви - священиків та поширюючи
їх, висміюючи так цілу Церкву.
У часи особливих випробувань –
коли якась біда в родині, хвороби, негаразди, втрати: куди звертатися і
кого слухати? Йти до Храму і просити зцілення в Ісуса Христа через
молитву, сповідь, Святе Причастя, чи йти зливати на віск, скидати вроки,
носити червону нитку, їхати до різних бабок і дідів? Не можна двом
панам служити (пор. Мт. 6,24).
В час, коли нам насаджують
різноманітні вчення на тему «гендеру», коли світ і диявол через своїх
слуг прагне знищити здорові родинні цінності, прагнучи підмінити різні
поняття про шлюб і сім’ю, використовуючи сучасні терміни: як зрозуміти
ці речі і кого слухати? Чи тих, хто просуває такі розуміння і
диявольське вчення чи Христа, який сказав, що «двоє будуть одним» і «що
Бог злучив, людина нехай не розлучає» і що «чоловіком і жінкою сотворив
їх і сказав «плодіться і множтеся»...
Тому, дорогі християни,
хочу подякувати Вам за вашу добру волю, коли Ви вибираєте слухати Ісуса
Христа, слухати Слово Боже, слухати Святу Матір Церкву, слухати ваших
духовних провідників. А коли у Вас виникають якісь сумніви чи так
правильно чи неправильно, старайтеся знайти відповідь на запитання: чи
так вчив Ісуса Христос? чи так навчає Святе Письмо? чи так навчає Свята
Церква? Сьогодні в час, коли можна почути і прочитати всяке різне, ми
християни, повинні триматися Господа Бога і Святої Церкви і тоді ніколи
не звернемо з правдивої дороги.
Просімо в Бога ласку мати добру
волю і світлий розум, щоб завжди йти за Господом Богом і Його слухати,
так як нам наказав сам Бог Отець.тися життям, живучи гідно і достойно, як личить творінню на образ і подобу Творця (пор. Бут. 1,27). Він навіть дав заповідь таку: «З усякого дерева в саду їстимеш; з дерева ж пізнання добра і зла не їстимеш» (Бут. 2,16-17). А згодом, найхитріший зі всіх звірів змій сказав «Чи справді Господь Бог велів вам не їсти ні з якого дерева, що в саді?», підмовив жінку і вона не послухала Бога, а послухала змія. Все ж-таки виявила свій послух, але не Богові, а змієві.
Подібна історія повторюється в житті кожної людини: завжди треба когось слухати, але коли людина не хоче слухати Бога, то слухає себе саму або ворога Бога, диявола, і тим самим ставить себе на місце Бога. В такому випадку людина завжди програє. Саме Слово Боже, тобто вчення Ісуса Христа завжди повинно бути дороговказом як поводитися, як думати і як говорити – а це є виявом послуху Бога, бо сам Бог Отець сказав з неба до учнів, а також і до всіх нас: «ЙОГО СЛУХАЙТЕ».
Просімо в Бога ласку мати добру волю і світлий розум, щоб завжди йти за Господом Богом і Його слухати, так як нам наказав сам Бог Отець.
о. Йосафат Бойко, ВС
Джерело: Воїни Христа Царя
ЗАВАНТАЖИТИ текст в (pdf+ocr,3st.,ukr,0.36Mb)
на сторінці парафіяльного сайту «ФА»=>«САМВИДАВ»
Немає коментарів:
Дописати коментар