1 листопада Католицька Церква святкує День усіх святих.
Які у нас виникають асоціації, коли ми згадуємо святу людину? Можливо
перед нами постає старий, дуже бородатий дідусь? Чи може жінка,
неодмінно з розарієм у руках? Або це якась дитинка? Звісно, бували і
такі. Але люди прагнули до святості за багатьох обставин. Вони були
представниками різних суспільних груп, або їхнє служіння здійснювалося у
незвичайній атмосфері. А перед кимось Господь ставив важкі обставини і
вони долали їх різними способами, які інколи не вкладаються у голову і
розривають всі шаблони наших уявлень про святу людину. У цій статті ми
розповімо про кількох святих Католицької Церкви, біографії яких
розкажуть нам, наскільки незбагненними є шляхи Господні, якими він
провадить нас до святості.
Олаф Святий, король Норвегії
Скажіть, чи уявляли ви колись святого у шоломі, зі щитом, з розкішною
бородою і міцними м’язами, який на додачу до всього веде до бою загони
вікінгів та долає моря на дракарі? А саме таким був святий Олаф,
ввідомий також як король Норвегії Олаф ІІ, який жив у 995 – 1030 роках.
Його життя було доволі типовим, як для того часу: мандрував по Європі,
відвідав Францію (де у 1013 році власне і прийняв Христа), брав участь у
боротьбі англійського короля Етельдера проти язичників-данців. Прибувши
до Норвегії, рішуче провади політику викорінення решток язичницької
культури. На жаль, у результаті чварів, що точилися у державі, загинув у
бою під Стикластадіром. 1031 року єпископ Грімкель, за згоди конунга
Свейна та «з волі усього народу», оголосив конунга Олафа святим. У 1164
році папа Олександр ІІІ офіційно канонізував правителя та назвав його
святим покровителем Норвегії.
Загибель Олафа Святого
Гадаю цю дівчину знають усі… Одні казали на неї «відьма» і в паніці
тікали. Інші ішли в бій з її іменем на устах… Не важко здогадатися, що
мова тут іде про святу покровительку Франції, Жанну д’Арк, яка з іменем
Господа на вустах повела сильних і мужніх чоловіків, які втратили віру
визволити батьківщину. Для нас Жанна часто уявляється скоріш як символ і
нам вкрай важко повірити, що тендітна дівчина здатна займатися важкою
чоловічою справою та ще і командувати.
Жанна д'Арк, неодмінно в обладунках
А ось що писав про неї один з її соратників, герцог Алансонський,
який пройнявся довірою до військового таланту і моральної сили Жанни:
«По військовій частині Жанна була вправна у всьому: верхи і в поводженні
зі списом; у тому, щоб зібрати армію, керувати боєм або розташувати
артилерію. І всім було дивно бачити в ній мистецтво і передбачливість
воєначальника з двадцяти-тридцятирічним досвідом. Особливо всі
дивувалися її незвичайному мистецтву застосовувати артилерію». Але
святою Жанна стала геть не через вміння гатити з гармат. Вона ніколи не
забувала, що з іншої сторони теж б’ються християни. Розуміла, що її
народ не є святішим за ворога, який також став жертвою політичних ігор
правителів. Саме тому кожен бій Жанна розпочинала з пропозиції ворогу
покинути Францію з миром, а після битви в її молитві знаходилося місце
як для французьких, так і для англійських воїнів. Адже ті, хто загинув
за Англію аж ніяк не є гіршими за тих, хто віддав життя за Францію. 16
травня 1920 року Жанна д’Арк була канонізована Папою Бенедиктом XV.
Святий Габріель Поссенті... і револьвер
Інколи обставини складаються так, що навіть святим людям доводиться
втрутитися, щоб запобігти злочину, врятувати життя і здоров’я людини.
Святий Габріель Поссенті часто зображається разом з револьвером. У
Сполучених Штатах група стрільців-католиків навіть об'єдналася в
асоціацію, метою якої є офіційне визнання Ватиканом святого Габріеля їх
покровителем. Під час революції в Італії, "червоносорочники" під
проводом Джузеппе Гарібальді, планували похід на Рим з метою знищення
Папської держави. Революціонери розглядали католиків, у першу чергу
чернецтво, ледь не як головних ворогів своєї революції. Під час нападу
"червоносорочників" на місто Ізопа, святий Габріель спустився у місто в
надії допомогти простим людям. На вулицях він побачив двох бійців, котрі
ґвалтували дівчину. Монаше смирення не позбавило Габріеля запального
характеру. Йому вдалося відібрати в одного з ґвалтівників револьвер і з
його допомогою захистити дівчину, прогнавши кривдників. З тих пір святий
Габріель став неофіційним покровителем стрільців. Він прожив коротке
життя. Помер у 1862 році у віці 23 років. Останніми його словами були:
«І з неба я буду допомагати всім!». Був канонізований у 1920 році, а
пізніше папа Пій ХІ назвав його покровителем католицької молоді.
Святий ковбой Хосе Габріель дель Росаріо Брочеро
А щодо цього цього святого, то, можливо, про нього коли – небудь
знімуть вестерн. Хосе Габріель дель Росаріо Брочеро народився 16 березня
1840 року в Аргентині і був четвертим з десяти дітей. У 1856 році
вступив у семінарію і через десять років став священиком Кордовської
дієцезії. На кінці 1869 року о. Брочеро був призначений настоятелем
парафії на території Сан-Альберто, нині відомої як долина Трасласьерра.
Парафія охоплювала величезну територію – 4336 кв. км., населення якої
становило лише 10 тисяч людей, які жили в крайній бідності. У 1877
священик заснував Дім духовних вправ в Трасласьєрре, а в 1880 – школу
для дівчаток. Згодом його зусиллями у містечку були побудовані дороги і
дамби, прориті канали, організована робота пошти і телеграфу. Величезну
увагу він приділяв турботі про хворих – у тому числі про прокажених. О.
Брочеро не гребував пити з ними мате з одного посуду, внаслідок чого сам
захворів на проказу. Через цю хворобу на схилі років він оглух і осліп.
І від неї ж він помер у 1914 році. Його останніми словами були: «Тепер я
повністю готовий до подорожі».
Святий ковбой (або првильніше сказати, гаучо, аргентинський аналог
хвацьких американських хлопців-ковбоїв) їздив на віслюку, носив широке
сомбреро, пончо і курив цигарки. Для людей, яким він служив, людей
крутої вдачі, він став своїм і вони поважали його, просячи його про
заступництво ще задовго до канонізації, яка відбулася нещодавно – 16
жовтня 2016 року.
Як ми бачимо, серед святих є не лише богопосвячені і мудрі мужі. В їх
рядах є воїни, правителі… Герої… А то і просто круті хлопці. Воля
Господа є незбагненною і ніколи не знаєш, яке твоє вміння чи здібність
Він оберне для набуття святості. Тож не будем боятися і сміливо
рухаймось вперед, щоб зайняти своє місце у рядах святих.
Немає коментарів:
Дописати коментар