Дорога
спільното УКУ! Дорогі співвітчизники!
Диктатора скинуто. Безумство
влади припинено. Найгірші сценарії цілковитої втрати незалежності з
Божою поміччю відвернено. Здобуто те, у чому дехто з нас уже починав
зневірюватися.
Ще тиждень тому ця вістка викликала б у нас бурхливу радість. Але
сьогодні ця очевидна радість затемнена болем за понесені втрати й
непевністю за майбутнє.
Образ «Небесної сотні» свердлить сумління тих мільйонів, що
залишилися на землі: хто понесе відповідальність за нову національну
трагедію? Службових розслідувань мало – потрібен національний, якщо не
міжнародний Трибунал. Не лише, щоб підвести риску під минулим, а й тому,
щоб унеможливити повторення цих жахіть у майбутньому.
А ще потрібна молитва за якнайшвидше загоєння ран і за умиротворення
людських душ. Найперший бальзам для цього – встановлення правди й
відновлення справедливості. Це відкриє людські серця на голос Бога.
Ми вдячні нинішнім парламентарям за реалізацію правового сценарію
виходу з кризи. Проте країна потребує повного перезавантаження, за яке
може взятися передусім нова політична еліта. Їй треба рости, а нинішнім
лідерам – маліти.
Легітимність усіх без винятку органів влади має бути підтверджено
виборами на основі удосконаленої Конституції. В основу діяльності всіх
органів влади та функціонування усіх сфер суспільного життя, зокрема
освіти, слід покласти цінності, за які боровся Майдан і за які віддали
своє життя його герої.
Україна підтвердила свою приналежність до європейської цивілізації.
Тому підписання Угоди про асоціацію з ЄС буде вже не авансом на
майбутнє, а підтвердженням доконаного факту.
Проте європейськість України – це не крій нашого одягу, а спосіб
нашого думання і стиль нашої дії. Як слушно сказав цими днями керівник
Демальянсу Василь Гацько: «Не майте жодних очікувань від інших, ставте
завдання перед СОБОЮ». Відтепер гарантами Конституції маємо бути ми з
вами.
Гідно поховати і вшанувати полеглих, молитись за упокій їхніх душ,
розділити біль їхніх родин, заопікуватися пораненими й осиротілими – це
наш християнський обовʼязок перед героями Майдану, зокрема перед невинно
убієнним членом нашої спільноти – Богданом Сольчаником. Нашим
громадянським обовʼязком перед ними є збудувати Україну, в якій ніколи
вже не постане потреба в такій кривавій жертві.
Складаємо сердечну подяку всім активістам Українського католицького
університету – студентам і викладачам, священикам і богословам,
ректоратові й Сенату, жіноцтву УКУ та його рядовим працівникам, – за
великий дар спільної командної праці задля досягнення єдиної мети.
Низький поклін друзям УКУ та його жертводавцям за всебічну матеріальну
та духовну підтримку.
А тепер, дорогі, – до праці! Головні завали на нашому шляху з Божою
поміччю розчищено. Рівняймо тепер шляхи для Господа у державному
управлінні й суспільному житті, у професійній праці й здобутті освіти.
Будьмо носіями цінностей, з яких постане нова Україна!
Ректорат
Джерела: http://news.ugcc.org.ua
Воїни Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар