Так уже сталося, що Творець допустив, аби усі люди були унікальними,
а більші спільноти поділені на окремі етноси та нації. Кожна на своїй
Богом даній землі, зі своїми дарованими Богом особливостями, як то мова,
культура і тому подібне, аж до генів та хромосом.
Проте, певні групи народів можуть мати схожий світогляд та цивілізаційний вибір.
Як справедливо зауважив колишній міністр внутрішніх справ і недавній
політв’язень: «…ми, українці – сорокап’ятимільйонна нація білих
християн», котра, принаймні, останню тисячу років поставлена Провидінням
на грані двох світів не лише як форпост Європи на шляху азійських орд,
але, також, як загата, що стоїть на перешкоді поширенню несумісного із
природнім для європейців та християн способу мислення народів Сходу.
Освічені українці це розуміють, а психічно здорові – відчувають. І
ось настала мить, коли уже вщерть наповнена бездарними покращувачами
чаша терпіння аж занадто стриманої нації розлилася.
Коли олігархічна хунта в контексті евроасоціації засмикалась і забрехалась, як дешева повія – піднялися тисячі.
Коли донецькі окупанти зняли маску і натравили на наших дітей своїх
скажених псів – піднялись мільйони, а тисячі маски одягнули, і, о диво,
виявилось, що «Барс» – насправді кошенята, а «Беркут» – лише курчата.
Для прикладу, 1 грудня на Бесарабці пострибали-пострибали і насилу
п’ятами накивали гублячи дорогою кийки, балони та гранати, а за тиждень –
мовчки подивились, як падає ідол «проклятьєм заклєймьонний» і навіть не
кукурікнули.
І справді, юні бандерівці в масках, ровесники незалежності, додали
подіям перцю, надихнули людей і нагнали холоду в штани ворогам.
А що ж відбувається загалом?
Окупанти тремтять, міняючи підгузки, бояться втратити корито, виглядають огидно.
Диск-жокеї «Трус», «Балбєс», «Бивалий» та інші надувають щоки,
імітують боротьбу, намагаються загасити запал народу, виглядають
жалюгідно.
Більшість учасників подій мляво відгукуються на загалом очевидне
гасло «Україна – це Європа», домагаються асоціації, вигукуючи «Слава
Україні! Героям Слава! Слава Нації! Смерть ворогам! Україна – понад
усе!» Співають «лента за лентою, набої подавай», але дають себе задурити
і пострибавши на останках «лєніна» повертаються, щоб «стояти до
перемоги». Незрозуміло яким боком. Викликають здивування.
Частина українського духовенства, на відміну від загалом млявих заяв
своїх високих очільників стають в підрясниках та обладунках попереду
своєї пастви перед атакуючими «космонавтами», кілька годин під час
зачистки співають тропар із словами «…перемогу благовірному народові на
супротивників, даруй». Натхненно проповідують і заохочують до
найшляхетніших християнських дій. Викликають оптимізм.
Хлопці з «Тризуба» та «Правого сектора» проходять постійно діючий
націоналістичний вишкіл щонайширшого спектру із практичними заняттями.
Викликають щирий захват. І надію, що невдовзі приведуть нас до перемоги.
Хай живе Українська Національна Революція!
о. Петро ПУСТЕЛЬНИК
Джерело: БАНДЕРІВЕЦЬ
Немає коментарів:
Дописати коментар