Православний священик-місіонер Микола Несправа у Дніпропетровську
15 жовтня презентував свою книгу, написану за підсумками його поїздок до
папуасів Нової Гвінеї - «Листи пілігрима, або Ми всі трохи папуаси».
«Книгу я написав в рідкісному на сьогоднішній день жанрі -
епістолярному, у вигляді серії листів всім, кому це може бути цікаво. За
словами тих моїх друзів, кому я вже презентував книгу в готовому
вигляді, книга читається на одному диханні. Це не мої, а їх слова », -
сказав священнослужитель-місіонер.
Відповідаючи на питання, чому ж «ми всі трохи папуаси», о. Микола
Несправа сказав:
«Нас з папуасами розділяють тисячі кілометрів, абсолютно різні культури,
абсолютно несхожі релігії, уклад життя і ще тисячі інших ознак. Але ...
Ми прилетіли в одне маленьке містечко, в якому є злітно-посадкова смуга,
від неї йде грунтова дорога, приблизно з півкілометра завдовжки, яка
закінчується поліцейською дільницею, вона ж - митниця, поруч «готель» і
щось типу мерії. Вранці наступного дня ми всі прокидаємося від страшного
гуркоту будівельної техніки. Ми вискакуємо з «готелю» і бачимо, що
насипають на дорогу шлак, щось вирівнюють, починають закатувати асфальт.
Запитуємо: «Що тут у вас відбувається?». Відповідають: «Дорогу робимо» -
«Навіщо?!» - «Так у нас через місяць вибори!».
Ми пішли по містечку - скрізь розвішені гасла «Папуа - банкит!», Що
означає «Папуа - вперед!». Причому, це саме «Папуа - банкит!» написано
на плакатах всіх без винятку кандидатів. Різниця в тому, що в одного це
написано на білому фоні, в іншого - на зеленому, у третього - поруч фото
папуги приліплені, у четвертого - пальми, і так далі. А вибори йшли в
якийсь орган місцевого самоврядування. Коли згадали наші рідні реалії,
реготали до сліз!».
Книга «Листи пілігрима, або Ми всі трохи папуаси» видана в
Дніпропетровську, тиражем 5000 екземплярів, але, як каже священик, днями
йому надійшли пропозиції від київських і московських видавництв про
перевидання її більшими тиражами до кінця цього року. Всі кошти,
отримані від реалізації цієї о. Микола Несправа планує перерахувати до
благодійного дитячого фонду «Острів надії».
«Головна ідея моєї книги - ми живемо на Землі, іншої у нас немає і
ніколи не буде. Тому треба жити і радіти кожному дню, і берегти її, щоб
передати своїм нащадкам. Думка, звичайно, не нова, але актуальності
своєї, на жаль, не втратила », - додав священик.
За матеріалами: РІСУ
Джерело: КРЕДО
Немає коментарів:
Дописати коментар