КАТЕХИТИКА-ІІ

КАРА ГОСПОДНЯ - ЯНУКОВИЧ (Mea culpa, mea culpa, mea maxima culpa)

Русскоязичним братам моїм і неоязичникам, і патріотам, і « теж націоналістам», і решті українців в Україні і за її межами сущим...

Україною поширюється анекдот про те, що за даними соцопитування 50 відсотків населення із задоволенням закаптурили би Президента, 30 відсотків – без задоволення і 20 – ще не визначилися щодо своїх емоцій під час атентату. Справді, нарікань у всіх багато і вихід шукати потрібно.

Але багато хто вважає, що варто лише позбутися одіозної фігури з її найближчим оточенням, і проблеми країни вирішаться самі собою. І не хочуть при цьому усвідомити, що нинішнє керівництво держави є Божою карою прямої дії. Не здогадуються. Хоча ні. Здогадуються, та не мають сміливості визнати, що самі ж її і накликали на свою голову.

Згадайте Гітлера. Скільки замахів на його життя зазнало краху? Не через якісну роботу особистої його охорони. Ні. За кожної нагоди здавалося «сліпий випадок» відводив від нього загрозу. Як би ж Бог того хотів, то чи відвернув би хто Його караючу десницю від лиходія? Нічого випадкового в цьому світі не буває. Бо жодна волосина не впаде з голови людської без Його волі на те (див. Мт. 10: 29-30). Отже, так хотів Всемогутній. Бо так мусили бути покарані народи Європи за століття «богоборства» і богозневаги, котрі розродилися масовою істерією атеїзму марксистського штибу, що вже намірився криваво крокувати світом.

За що ж Господь, Бог наш так люто карає нас українців нині? А за повальне безбожництво з одного боку і за порушення «богобоязливими» Першої заповіді – з іншого. «Нехай не буде в тебе інших богів окрім Мене!» і Другої: «Не робіть собі кумирів, ні тесаних ідолів, ні стовпів не ставте собі, ні каменя з образами нехай не буде у вашій землі, щоб перед ними падати ниць, бо я — Господь, Бог ваш».

Протягом двадцяти років Незалежності України, молилися і поклонялися хто кому: одні – симоненку-морозу-вітренко, інші – Чорноволу-Лук’яненку-Хмарі; далі – хтось носився з іконами Януковича, а хтось – Ющенка-Тимошенко; одні тягали жертви чорту лисому, а інші – дерев’яним перунам-дажбогам (і далі носять). А всі разом – божку зеленому заокеанському.

А решта заповідей Божих? Чи не кличете щоденно ім’я Його намарне? О земних благах дбаючи, лихо на ближнього накликаючи («западенці» на «східняків» і навпаки, істинно православниє на католиків і решту «неканонічних»…); сумлінно відвідуєте Храм Божий у дні встановлені, каєтесь в гріхах, сповідуєтесь «Тіло Його І Кров» на знак єднання і з Ним приймаєте?; Батька і Матір шануєте? (Ви ж кажете: «Немає значення якою мовою розмовляє українець». А я кажу вам – все має значення, «Бо хто Матір забуває, того Бог карає!», кожна дрібниця враховується; не вбиваєте? (аборти, самогубства, наркотики, пияцтво… а байдуже споглядання за цим – теж причетність до вбивства); не чините перелюбу? (співжиття без вінчання, подружні зради, содомія); не крадете? (хабарництво, лихварство); не свідчите неправдиво? Не жадаєте чужого? Придивімося кожен пильніше до себе. Нема за що карати?

Я й сам не кращий (бо хто ж без гріха?), не думайте, ото знайшовся святоша всіх повчати. У тому, що коїться в країні є й моя провина, моя провина, моя велика провина. Але визначити правильний діагноз, значить стати на шлях одужання. Чи не так?

Давно пора б це зробити. Бо стан речей, на жаль, з плином років не змінюється. Ті, хто розчарувався в Януковичі – знайдуть іншого (аби тягнув у бік Москви). Поки Тимошенко поза процесом, супротивний табір активно здіймає свій зір д’горі у пошуках заміни (аби тягнув у інший бік). Дехто вже знайшов і молиться, дехто, ще на роздоріжжі.

Якщо так продовжуватиметься, Бог неодмінно нашле на нас ще страшнішу, ніж партія регіонів кару. 

Не вірите? Хочете пересвідчитись? Продовжуйте в тому ж дусі. І не нарікайте.

А Кобзар застерігав:

Молітесь Богові одному.
Молітесь правді на землі,
А більше на землі нікому ...
(«Неофіти»)

То воля господа. Годіть!
Смирітеся, молітесь Богу
І згадуйте один другого.
Свою Україну любіть,
Любіть її… Во время люте,
В остатню тяжкую минуту
За неї Господа моліть.
(«В казематі (Чи ми ще зійдемося знову...)»)

І на закінчення.

Людство, останнім часом поділилося на два табори – тих, хто вірить в «Пророцтво Майя» і тих, хто не вірить.

Як би там не було, а повторення «Всесвітнього потопу», знищення сучасних Содомів з Гоморами може таки статися. Якщо людство негайно не візьметься за розум, не вилізе з болота тотального споживацтва, розпусти, лихварства… то Господь Справедливий ще так дасть цьому світові по яйцях – усі відчують. І не обов’язково ця кара буде природнім катаклізмом. Як відомо, антихриста ще називають «мавпою Божою», бо копіює (мавпує) Господа із точністю до навпаки. І як Всевишній був явився в тілі чоловіка, той теж може втілитись в правителя земного. І тоді, троцькі-лєніни і сталіни-гітлери здаватимуться невинними ягнятами порівняно з ним.

Джерело:



БАНДЕРІВЕЦЬ