ПИТАННЯ:
Чи не буде прозелітизмом допускати на заняття з катехизму в католицькій
парафії православних і протестантів, за їх бажанням? Наприклад, їм тоді
б викладалося вчення про першість Римського єпископа.
ВІДПОВІДЬ: На заняття з катехизму, звичайно, допускаються всі
бажаючі. Відвідування катехизації нікого не робить автоматично
католиком.
З іншого боку, безумовно, існують значні відмінності між нашими
віросповіданнями. Але приклад з першістю Римського єпископа, напевно, не
зовсім показовий. Так, це важлива істина нашого віровчення, але вона не
є першорядною і постійним предметом катехизації. Це лише розділ
віровчення, але він не становить суті нашої віри.
Є чимало речей, які зближують православних і католиків. Приймати за
бажанням на заняття з катехизації послідовників інших конфесій - це жест
доброго ставлення до наших братів по вірі в Христа.
Зрозуміло, якщо хтось із них вільно і переконано вирішить приєднатися
до Католицької Церкви, то це його особистий вибір, яким має бути і
відвідування занять (у випадку дітей іншої конфесії - за обопільною
згодою батьків).
Процитуємо у зв'язку з цим декларацію Конгрегації віровчення Dominus
Iesus, яка згадує як про православних, так і про протестантів: «Існує
єдина Церква Христова, яка перебуває в Католицькій Церкві, керованої
Наступником св. Петра і єпископами, що перебувають в єдності з ним.
Церкви, що не перебувають у єдності з Католицькою Церквою, залишаючись
об'єднаними з нею міцними зв'язками - апостольською наступністю і
Таїнством Євхаристії, - є справжніми помісними Церквами (пор. II
Ватиканський собор. Декрет "Unitatis redintegratio", nn 14 і 15.
Конгрегація віровчення . Лист "Communionis notio", n. 17). Крім того,
Церква Христова перебуває і діє також і в цих Церквах, навіть якщо їм не
вистачає повного спілкування з Католицькою Церквою і вони не приймають
вчення про верховність влади, якою, з волі Божої, володіє Єпископ Риму,
який вершить її у всій Церкві (пор . I Ватиканський собор. Догматична
конституція "Pastor aeternus"; II Ватиканський собор. Догматична
конституція "Lumen gentium", n. 22).
З іншого боку, церковні спільноти, що не зберегли справжнього
єпископату, а також істинної і досконалої суті Таїнства Євхаристії, не є
Церквами в істинному значенні цього слова; тим не менше, люди, хрещені в
таких громадах, об'єднані з Христом через хрещення і перебувають у
певному, хоча й недосконалому, спілкуванні з Церквою. Насправді,
хрещення саме по собі направлено до досконалого розвитку життя у Христі
через цілісне сповідання віри, Євхаристію і повне спілкування з
Церквою»(17).
Немає коментарів:
Дописати коментар