«Так,
як Архистратиг Михаїл з любові до Бога перемагав на небесних просторах
злих ангелів, диявола, так само Архистратиг Божий Михаїл заступиться за
нас, як народ, землю і державу», – про це 21 листопада 2018 року у день
Собору Архистратига Михаїла та інших небесних сил безтілесних, говорив
Владика Йосиф Мілян, Єпископ-помічник Київської Архиєпархії на
селекційній станції села Мала Вільшанка, Білоцерківського району,
Київської області.
Проповідуючи Слово Боже Владика зазначив: «Всі ми, немовби, помазані
кожним своїм іменем, і кожен прикрашує своє ім’я. Скільки в Україні
Назаріїв через те, що був Яремчук – чудовий співак, який популяризував
українську пісню і просто жив нею. Скільки в нас Тарасів, тому що був
один Тарас, який, зберігши наше рідне слово, зберіг цілу українську
націю, скільки Соломій, тому що була Крушельницька, яка прославила
європейську оперну сцену, а ще був у нас Петро Могила, князь Ярослав і
рівноапостольний Володимир, і княгиня Ольга. Ще був у нас Митрополит
Андрей Шептицький…»
Ведучи далі Архиєрей зауважив, що людині хочеться взоруватися на цих
постатях: «Хочеться, щоб наші діти та онуки мали цей дух, бо перед ними
хтось у цьому світі торував свою земну дорогу. Перед нами хтось жив так,
як ми, і мав силу і наснагу боротися з гріхом за чистоту власного серця
і досягнув при помочі Божій, при молитві, при діянні Святого Духа
якихось надзвичайних горизонтів. Святі, праведні, мученики так любили,
що аж до кінця віддавали своє життя. Тому ці люди для нас сьогодні є
дороговказом», – наголосив Проповідник.
Далі Владика зазначив, що ім’я справді важливе: Ми як християни,
скажемо, що кожен храм душі, яким є кожна людина, посвячений тому чи
іншому святому, який для нас є заступником на Небі. Кожному
християнському храмові, яким є кожна людина, кожен із нас, на охорону
його дверей, брам його душі є поставлений ангел-охоронець, який береже
цей храм, чистоту цього храму, велич цього храму, бо він є храмом
Святого Духа».
Під час проповіді Єпископ відкликався до Євангелії: «Прийшли апостоли
до свого вчителя Ісуса Христа повні натхнення і піднесення. Їм вдалося:
вони зробили надзвичайне чудо, надзвичайне діло – вони іменем Христа
оздоровляли, приводили до повного фізичного і духовного здоров’я і
зрозуміли, що навіть духи, духи нечисті, злі підкоряються імені
Христовому. Кожний із нас таким учинком зрадів би. Так зробили апостоли.
Але Христос якось охолодив їхнє піднесення, мовивши про щось більше і
про щось важливіше. Він сказав: «Не тіштеся, а радійте з того, що імена
ваші записані на небі» (Лк. 10, 20). Ми дуже часто не задумуємося над
певними словами… ми не завжди зупиняємо свою увагу на те, що говоримо.
Навіть, коли йдеться про слова нашої розмови з Богом, тобто молитви. І у
цій молитві, котру знає кожний християнин, молитві, котру навчив нас
сам Господь Ісус Христос, Цар і Спаситель світу, ми кажемо, нехай
святиться ім’я твоє. Ми проголошуємо щоразу це святе ім’я Боже. Ми, як
християни, повинні боятися зайвий раз без поваги і слави згадувати Боже
ім’я. Такого відношення навчив нас сам Господь до імені Бога, до імені
Христа», – сказав Архиєрей.
Додаючи Владика наголосив: «На тому самому рівні ми маємо будувати
свої міжлюдські стосунки. Скажімо, ми дуже часто говоримо про велич
ікон, вишитих чи мальованих, чудотворних чи простих ікон, мальованих
простими сільськими майстрами. Ми німуємо перед великими сакральними
іконостасами чи в Козільці, чи в Києво-Печерській Лаврі, чи в Святій
Софії. Але кожен із нас, як храм Святого Духа, – це жива ікона Божа,
назнаменована Богом через ласку хрещення іменем. Тому у цьому світлі
свого стосунку, свого відношення до ікони Божої, до імені Божого ми
маємо будувати своє відношення одні до одного. Певно, наше життя чимось
ознаменоване. Ми несемо, очевидно, генетичний код своїх батьків, свого
коріння. Ми здобуваємо цей світ, борючись за чистоту думок, діл, кроків
життєвих. І якщо справді знаємо, де шукати сили, де підзарядити свій
душевний «айфон-телефон», де включитися, щоб набратися тої енергетики,
знаємо, що ця уся наша сила у Бозі і з Богом, тоді нам підвладні
здобутки у цьому світі. Тоді храм нашої душі буде справді сяяти святістю
і чистотою. Коли пам’ятаємо, що на брамах нашого храму – храму нашої
душі – стоїть ангел-хоронитель…».
«Якщо говорити сьогодні про заступництво ангелів, Україна сьогодні
святкує архистратига Божого Михаїла. Властиво, це архангел, який на
небесних просторах поборов зло, який видав війну тим, хто збунтувався
проти Бога. І моттом його життя є «Хто, яко Бог?». Мабуть, кожен
християнин на щиті свого життя, як заборону від злого і злої долі, злого
духа і гріха, як злого, має поставити собі оце життєве мотто
архистратига Михаїла. Сьогодні цей празник по-особливому має
святкуватися в Києві, тому що Київ – посвячений опіці архангела Михаїла.
Мабуть, нам сьогодні дорогий Він. Бо Він, як воїн, оборонець Божої
правди, Божої слави, Божого діла стоїть на іконі завжди з вогненним
мечем і щитом. Він так потрібен сьогодні нам в Україні, особливо на
Донбасі; так потрібен нам цей дух, Святий Дух захисника, щоб кожен
«Михаїл», який сидить сьогодні в окопах на Донбасі, боронив рідну землю
не із ненависті до ворога, а з любові до України, народу, держави і
Церкви», – наголосив Владика.
І тоді, – за словами Владики мабуть, так, як архистратиг Михаїл з
любові до Бога перемагав на небесних просторах злих ангелів, диявола,
так само архистратиг Божий Михаїл заступиться за нас, як народ, землю і
державу: «Особливо, мабуть, наша перемога, наша нездоланність кується не
десь, а на кордонах моєї власної душі, кожного з нас. Якщо ми не
допустимо до себе зла, гріха, злих діл, якщо станемо разом із архангелом
Михаїлом на обороні власного храму – буде він добрим, святим, будуть
між нами людьми справді добрезні святі стосунки. Бо тут, у душі і серці
кожного, починається наша перемога».
Джерело: Прес-служба Київської Архиєпархії УГКЦ
Немає коментарів:
Дописати коментар