Церква
має завдання самоутвердитися у світі. Натомість держава зобов’язана
чувати над тим, щоби свобода сумління була гарантована кожній особі.
Церква, як інституція, яка перед державою представляє «повноту охрещених
християн», доручених її опіці, має завдання захищати і підтримувати
своїх вірних. А держава повинна наглядати над функціонуванням всіх
соціальних і економічних механізмів, прислухаючись до потреб кожного та
запевняючи йому право вільного висловлювання своїх думок і побажань.
Це сказав владика Вірджил (Берчеа), Єпарх Орадеа-Маре (Румунія), у
своїй доповіді «Взаємовідносини між Східними Католицькими Церквами та
державою і суспільством» 24 жовтня 2014 року під час другого робочого
засідання Зустрічі східних католицьких єпископів Європи, що відбувається
цими днями у Львові.
За його словами, сьогодні, навіть якщо Церква і держава мають
відмінні підходи в різних державах Старого світу, доводиться засвідчити
існування прадавнього незаперечного зв’язку співжиття між цими
інституціями, який постає на основі суспільної сутності їх обох, позаяк
вони складаються з людей, чоловіків і жінок різного віку,
національностей, мов та релігій. «Християни в державі є активними
членами як Церкви, так і суспільної спільноти. Уникаючи об’єднання
дочасної влади із владою Церкви, обидві покликані до співпраці для
загального добра», - вважає єпископ.
Владика Вірджил (Берчеа) зробив висновок: навіть якщо компетенції цих
структур є різними, обидві вони покликані до того, щоб чувати, кожна на
свій лад, над здійсненням Божого плану, який полягає у вдосконаленні
всього сотвореного та об’єднанні всієї спасенної загальнолюдської
спільноти в Божому Царстві.
Джерело: Департамент інформації УГКЦ
Немає коментарів:
Дописати коментар