Вчора, 29 грудня 2012 р., о 8.30 ранку в Перемишлі помер
єпископ-сеньйор Ігнатій Токарчук – незламний свідок віри, міцний
противник комуністичної влади, перший митрополит Перемишльський.
Він народився 1 лютого 1918 року в Любянках Вищих біля Збаража.
Священицькі свячення прийняв 21 червня 1942 р. в семінарійному храмі
Вищої митрополичої духовної семінарії у Львові. Однак у ті часи
доводилося переховуватися, щоб не бути взятим до Червоної Армії; а потім
у Львові після радянського терору настав німецький. Молодий священик
потерпав від обох влад. Проблемні для тих територій польсько-українські
стосунки нагніталися ще й штучно, і внаслідок чергової
польсько-української різні загинули двоє кузинів о.Токарчука, а сам він
ледве уникнув смерті.
Не маючи надії, що Львів не потрапить під радянське панування,
о.Токарчук виїхав звідти 1945 року, в грудні дістав призначення на
вікарія парафії Христа Царя у Катовіцах. Там швидко виник конфлікт із
місцевими комуністами, й тільки завдяки терміновому переведенню до
Люблінського католицького університету о.Токарчук уникнув репресій.
Проте й там він привернув до себе увагу «безпеки», бо, протестуючи проти
впровадження в KUL комуністичного Польського союзу молоді, покинув
працю в цьому навчальному закладі й виїхав до Ольштина.
3 грудня 1965 р. папа Павло VI призначив о.Токарчука ординарієм
Перемишльської дієцезії. Єпископські свячення відбулися 6 лютого 1966
року. Як єпископ, лояльнішим до властей не став: уже під час першої ж
зустрічі з місцевим високопосадовцем єпископ заявив, що польський народ
живе у ненормальні часи, а «запропонований» комуністами суспільний лад є
беззаконням під шатами закону.
Служба безпеки розпочала цькування єпископа Токарчука.
Полякам-католикам розповідали, що людина з таким прізвищем – то
українець, а українцям, своєю чергою, казали, що Токарчука поставили
єпископом, аби він відбирав храми у греко-католиків і передавав
латинникам. У містах і селах завирував неспокій. Але новий єпископ не
злякався: він розпочав систематичну візитацію парафій своєї дієцезії,
служив св.Меси по великих храмах і маленьких капличках, приходив і до
багатих, і до вбогих.
Його опір комуністам виглядав суто практично: постало понад 220 нових
парафій, збудовано понад 400 храмів і каплиць. Під час урочистостей
Ювілейного року єпископ виголосив 61 проповідь із «ворожими акцентами»,
як писали донощики, а в 1970-х був душпастирем демократичної опозиції, в
тому числі «Солідарності».
Перемишльська дієцезія під керівництвом єпископа Токарчука стала міцною
і незалежною від комуністичної держави структурою. 2 червня 1991 р.
папа Йоан Павло ІІ іменував єпископа Токарчука архиєпископом, в 25
березня 1992 року – Перемишльським митрополитом.
Єпископ Ігнатій Токарчук залишився пов’язаний з Україною, надавав
Католицькій Церкві на наших теренах величезну допомогу: сприяв у зборі
коштів для побудови та відновлення храмів, підтримував проведення
історично-культурних заходів (виставок, лекцій тощо), чимало підтримав
також і видавництво «Волання з Волині».
Похорон єпископа Токарчука відбудеться 2 січня.
За матеріалами: КАІ
Джерело: КРЕДО
Немає коментарів:
Дописати коментар