ЗВЕРНЕННЯ ДО УКРАЇНСЬКОГО НАРОДУ

Починаючи з 2010 року, коли Янукович та його банда захопили владу в Україні, почалось методичне та системне нищення держави Україна – ліквідація національних, духовних, соціально-економічних, гуманітарних тощо прав українського народу. Останньою краплею, яка переповнила терпіння кожного українця, є прийняття так званого «закону про мову».

Знахабніла банда, насолоджуючись своєю безкарністю, перевела війну проти української нації на якісно інший рівень.

У зв’язку з цим, закликаємо всіх українців, не дивлячись на партійну приналежність чи політичні уподобання, розпочати національну мобілізацію, ініціювати масові акції громадянської непокори та протиставлятися скрізь і всюди ворогам української нації, адже йдеться не тільки про збереження та функціонування української мови, а й про право нашого народу бути господарями своєї долі на своїй землі.

Кожен, хто будь-яким чином, свідомо, чи несвідомо, з особистої вигоди чи без, підтримує внутрішньо-окупаційний режим Януковича та його сателітів робить злочин проти свого народу та буде сповна відповідати перед справедливим Національним судом майбутньої Української Держави!

Хай горить земля під ногами окупантів, їхніх прихвоснів, холуїв та зрадників нашого народу!

Українці!

Об’єднуймося у національні самооборонні структури та розпочинаймо акції непокори Януковичу та його промосковській банді!

Протиставляймося всіма доступними методами і засобами антиукраїнській владі!

Працівники СБУ та МВС! 

Відмовляйтеся виконувати накази і розпорядження організованого злочинного угрупування, що обманом та підступом заволоділо вищою державною посадою України! Підтримуйте патріотів, які, виконуючи свій національний і громадянський обов’язок, жертовно ведуть боротьбу проти кримінально-олігархічної кліки! Офіцерська честь дорожча за посади, зарплати та владні подачки!

Військовослужбовці! 

Внутрішній окупант без жодного пострілу добиває наші Збройні Сили. Згадайте про те, що зброя вам дана не для того, щоб стояти на сторожі бандитів при владі та чужинців-олігархів, а щоб захищати український народ та Батьківщину від будь-яких зовнішніх та внутрішніх загроз.

Співвітчизники!
Не коріться тим законам, що вступають у протиріччя з Національною ідеєю. Національна ідея вища за будь-який людський закон. Якщо закон суперечить національній ідеї, то це вже не закон, а інструкція для наглядачів і правила поведінки для рабів. Громадянин чинить зло, якщо виконує закон, спрямований проти нації, держави, людяності!

Представники українського духовенства! 

Сатанинська Москва та її ставленики на нашій землі перш за все знищували національну Церкву. Не допустіть цього! Станьте духовними провідниками народу! Ініціюйте та надихайте боротьбу українських патріотів за Христову правду та національні цінності!

Смерть режиму внутрішньої окупації, який всіма способами знищує український народ!

Слава Національній революції, яка єдина прокладе шлях українській нації до омріяних Свободи, Справедливості та Добробуту!

Слава Україні!
03.07.2012 р.Б.

Координатор УНС Дмитро ЯРОШ
Голова ЦП ВО “Тризуб” ім. С.Бандери Андрій СТЕМПІЦЬКИЙ
Координатор УПО “Тризуб” Ростислав ВИНАР

Джерело:   БАНДЕРІВЕЦЬ

30.03.2012р. Б. / Вперше в Україні про аборт заговорили як про проблему, – священик УГКЦ о.Андрій Нагірняк

 

Головний месидж послання духовенства УГКЦ та РКЦ з приводу абортів – це захист життя і гідності людини, але за 10 років звернень і прохань зі сторони Церков фактично ми вперше отримали такий суспільний резонанс. Про це сказав під час веб-конференції на сайті РІСУ священик Андрій Нагірняк, керівник відділу соціальних питань Патріаршої курії УГКЦ.

 

За його словами, ще ніколи не доводилось давати стільки коментарів журналістам.

 

«Вперше про аборт заговорили як про проблему (бо в нашій державі аборт став буденною процедурою, рішення щодо якої майже таке ж просте як відвідини стоматолога)! Для мене самого це доказ того, що наше супільство і держава не готові до системного діалогу та співпраці з Церквами, і пробудити його можуть лише такі категоричні вислови, які у багатьох оцінках Звернення названі "популістськими" та "декларативною риторикою "... Щось подібне ми маємо з питаннями гомосексуалізму, гендеру, статевого виховання та ювенальної юстиції - лише наявність "крайніх" поглядів, які висловлює, зокрема, так званий "православний родітєльский комітет" заставила чиновників МОН піти на діалог з конфесіями», – наголосив священик.

Джерело:  Мандрівники Христа Царя

28.03.2012р. Б. / «Спільна заява єпископів УГКЦ та РКЦ досягла своєї мети», - Блаженніший Святослав про заборону абортів

 

«Можна сказати, що спільна заява Синоду Єпископів УГКЦ та Конференції Римо-Католицької Церкви в Україні досягла своєї мети: почалася суспільна дискусія довкола складної суспільної проблеми абортів». Про це заявив Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав (Шевчук) під час прес-конференції у Києві.

 

У відповідь на запитання журналістів стосовно нещодавньої церковної ініціативи із заборони абортів Предстоятель УГКЦ зауважив, що своєю заявою ієрархи двох Церков прагнули зініціювати широку суспільну дискусію.

 

Глава Церкви зауважив, що фахівці, які здебільшого вбачали в аборті медичну проблему, також у розпочатій суспільній дискусії дійшли висновків, що ця проблема є чимось ширшим. «З погляду Церкви, це моральна, духовна проблема, яка вийшла далеко за рамки "лікар і жінка" чи навіть "сім’я"», - наголосив Блаженніший Святослав. Він додав, що Церква не має на меті заборонити аборти, але хотіла б наголосити, що це зло, яке вражає душу. «Мета християнської моралі – захистити гідність людської особи. Божий Закон стоїть на сторожі життя», - наголосив Предстоятель УГКЦ.

 

«Згідно зі вченням Церкви (і тут зі мною погодяться всі Церкви), аборт є вбивством ще ненародженої дитини і, звичайно, вчинене вбивство завдає шкоду як тим людям, які його роблять, так і всьому суспільству», - підкреслив Блаженніший Святослав.

 

«Ми є цивілізацією життя, а не цивілізацією смерті», - резюмував Глава Української Греко-Католицької Церкви.

 

Нагадаємо, що 9 березня, у переддень Дня пам’яті абортованих дітей, Синод Єпископів УГКЦ та Конференція Римо-Католицької Церкви в Україні ухвалили спільне Звернення про заборону абортів.

 

У документі зазначалося, що людське життя – «священне і недоторкане, оскільки походить від Бога і Йому єдиному належить». Тому Священне Передання забороняє аборт, незалежно від терміну вагітності. Церква протягом усього свого історичного розвитку вважає «знищення людського життя шляхом аборту гріхом умисного вбивства людини», а того, хто свідомо чинить аборт, – лицеміром перед Богом і перед собою.  «На превеликий жаль, злочин убивства ненароджених дітей в Україні є дуже поширеним. Українське суспільство боляче відчуває на собі згубні наслідки абортів. За різними дослідженнями, мільйон подружніх пар в Україні є неплідним, з них 868 тисяч – через неплідність жінки. Причиною жіночої неплідності у 80 відсотках випадків є аборт», - нагадував спільний документ.

 

«Перед християнською спільнотою лежить велика моральна відповідальність за тих, хто вважає аборт способом виходу зі скрутного становища. Вимагаємо від Української держави на законодавчому рівні підтвердити право на життя ще ненародженої, але вже зачатої людини, заборонивши аборти», - наголошували католицькі ієрархи України.

 

Крім того, нещодавно під час зустрічі із молоддю (читати, дивитися) у Тернополі Предстоятель УГКЦ торкнувся теми статевого виховання молоді, детально зупинившись на розробленій Церквою програмі  «Тіло – храм Святого Духа».

 

Блаженніший Святослав пояснив, що зініціювати таку працю Церкву спонукала відсутність програми, яка б вчила дітей не як отримати максимум задоволення з мінімумом відповідальності, а виховувала б здатність любити. «Всі проблеми статевості починаються з того, що статевість виймають з цього міжособового стосунку любові, вона стає не кимось, а чимось, чим можна торгувати, як булочкою на перехресті», - напучував молодь Глава Церкви.

 

Відповідно до програми «Тіло – храм Святого Духа», що вже впроваджується у храмах, статеве виховання починається з дошкільного віку.

Департамент інформації УГКЦ

19.03.2012р. Б. / Голос Церкви – голос вопіющого в пустелі

 

Минулого тижня сталася подія безперечно історичного значення для українських католиків – нарешті опубліковано два спільних звернення католицького єпископату України стосовно питання абортів та захисту християнського подружжя. Велике здивування викликає хіба що дата документів – 9 лютого цього року. Чому пройшло більше місяця, як документ побачили вірні?

 

Як би там не було, але час коли і в римо-католиків і в греко-католиків триває Великий піст таки є оптимальним для оприлюднення таких документів. І хоча складається вражіння, що ці звернення адресовані до усього загалу українського суспільства, насправді – це звернення до своїх, до католиків. Щоб у часі Великопостної сповіді нагадати одні з основних засад католицької моралі.

 

Український загал, як це вже є традицією нашого совєтсько-постмодерного суспільства, був не готовий до таких радикальних заяв католицького єпископату.

 

Українське суспільство зі здивуванням прийняло ці документи. Воно таки в шоці – адже багато хто навіть і не знав, що католикам не вільно робити аборти, чи що Католицька Церква не приймає гомосексуальної поведінки, як дозволеної. Тотальна атеїзація суспільства на території, яка зараз називається Україна, таки вродило своїм плодом – тотальним релігійним анальфабетизмом зі східного берегу Збруча і далі на схід. І, як годиться, з такої надзвичайної причини – українське суспільство нарешті довідалось, що католики дійсно проти абортів та гомосексуальних «шлюбів» – у ЗМІ піднявся шум-гам: «права жінок, гомосексуалістів, феміністок утискають».  Пошуміли, пошуміли та й забули. Таке вже суспільство нашого часу. Гарячі баталії, сварки, крики, ґвалти, а як результат… тряслися гори – вродилася миша. Таке вже воно є суспільство, яке живе у цифровому вимірі. Напевно, якби український католицький єпископат і наступного року вийшов з подібними заявами – реакція суспільства була б точнісінько такою самою. Навіть якби усі католики України з’їхалися до Києва з транспарантами, хоругвами, іконами, образами, то, може, би протиснули у Верховній Раді закон про заборону абортів, або принаймні їхнє суттєве обмеження. До речі, подібний законопроект у Верховній Раді уже зареєстровано. Але українське суспільство поставилося до цього з черговою порцією байдужості, хіба що «FEMEN» десь під парламентом станцювали б танець оголених аборигенок на захист бідних феміністок, гомосексуалістів та жінок-вбивць своїх же власних, щоправда, ще ненароджених дітей.

 

Можна би було сказати, що з погляду піарів, рейтингів і т. д. і т. п. ці звернення єпископату – вистріл гарматою по горобцях. В українському суспільстві, та ще й в часі кризи, та ще й перед виборами, такі речі не спрацьовують. Але Церква тут не могла інакше вчинити. Мовчачи на ці лиха нашого часу – масове вбивство невинних дітей та руйнування сімейних цінностей – Вона би ризикувала втратити свою віродостойність та стати співучасницею цих гріхів. Дякувати Богу, в нас, в українців, католицький єпископат відважився на такий непопулярний у суспільстві крок – вказати суспільству на правдиві цінності, принаймні на частину тих цінностей, на яких побудована християнська цивілізація. І це враховуючи загальну світову тенденцію до лібералізації абортивного законодавства та надання різноманітних «прав» і свобод там, де це не лише непотрібно і не доцільно, але й ганебно. Голос українського єпископату, хоча й подібний до голосу волаючого в пустелі, усе ж таки мусить звучати, щоби щонайменше католики України мали чіткі орієнтири. Адже ми покликані жити в час, коли усе релятивізується, усе проголошується відносним. І цей маніакальний релятивізм почав проникати і в Церкву, розмиваючи орієнтири, привчаючи людську совість до фарисейських компромісів і викрутасів з гріхом. Тому голос пастирів стада Христового, який опам’ятовує вірних, вказуючи їм знову і знову на орієнтири спасенної віри, є реальною Божою милістю для стада Христового в Україні.

 

А тим часом антикатолицизм на Заході усе відкритіше показує своє «миле» політкоректне личко. Так ваговик тяжкої категорії американського інформаційного ринку «The New York Times» розпочав ганебну антикатолицьку рекламу у відкритому форматі та відкритим текстом, уже без жодних приховувань під масками «політичної коректності», «захисту прав і свобод» і т. п.

 

У свою чергу ще один підвид «борців за всенародне щастя» – хакерський проект «Anonymous» – на якийсь час заблокував роботу ватиканського сайту «Радіо Ватикан», прикриваючи своє нахабство «боротьбою за скривджених», не приймаючи до уваги ні неупереджені висновки експертів стосовно випромінювання антен цього радіо, ні реальну, а не міфічну участь цього ж таки радіо в обороні прав і свобод у світі. Для багатьох католиків, які усе ще зазнають переслідування у своїх країнах, «Радіо Ватикан» – чи не єдиний голос, який із зовнішнього світу їм приносить втіху й надію.

 

Цікаво, чому ні «Anonymous», ні  інші «борці за права знедолених» ніяк не відреагували на те, що уряд Судану позбавляє права на Батьківщину сотні тисяч суданських християн? Чому від них не чути жодного слова на захист ув’язненої і засудженої на смерть християнки Асії Бібі, єдиною провиною якої є те, що вона – християнка? Чому «борці за права знедолених» не стали на захист іранського пастора, якого засуджено на смерть тільки  через те, що він не зрікся своєї християнської віри? Невже ці борці так панічно бояться мілітантних ісламістів? Чи, може, на цьому піару не зробиш? Чи, може, через те, що християнська віра – це власне те, що усі легіони таких «борців» ненавидять?

 

Ну, а чому тоді не було чути голосу «борців» на кшталт «Anonymous» на захист невинно засуджених і страчених білорусів?

 

Голос Церкви в білоруській ситуації був чи не єдиним голосом, який прозвучав на захист невинних. Адже там правдиві борці за людські права і свободи уже сидять у тюрмах. Голос Церкви чи не єдиний голос, який піднімається на захист прав китайських католиків, східнотіморського та південносуданського населення. На захист усіх переслідуваних, усіх невинних. Голос Церкви – практично єдиний голос, який ожирілому європейському та північноамериканському суспільствам доносить до вух голоси стількох стражденних! Католицька Церква – єдина інституція, яка не перестає дбати за матеріальну допомогу всюди у світі, стараючись згідно з Христовими словами голодного нагодувати, спраглого напоїти, ув’язненого провідати, хворим і немічним заопікуватися. Тому й не дивно, що цей голос так заважає багатьом. Вони би хотіли, щоб цей голос замовк і не турбував їхню обтяжену гріхами совість.

 

Голос Церкви мусить звучати, бо якщо він замовкне – то промовить каміння – а це і буде Апокаліпсис.

о.Орест-Дмитро Вільчинський


Джерело:  Мандрівники Христа Царя

14.03.2012. Б. / Гомосексуалізм несе загрозу сімейним цінностям, - Звернення УГКЦ і РКЦ

 

Не можна допустити, щоб гомосексуальні зв’язки посягнули на права, що належать винятково подружжю та родині, бо саме сім’я є збудована на нерозривному союзі чоловіка та жінки, скріпленому взаємною любов’ю та вірністю, обдарованою Богом благодаттю продовження людського роду.

 

Про це йдеться у спільному зверненні Синоду Української Греко-Католицької Церкви та Конференції Римо-Католицької Церкви в Україні.

 

У документі також зазначено, що Церква прагне підтримати всілякі старання, спрямовані на захист подружжя, та виступити на захист сім’ї, що є найкращим середовищем для виховання дітей.

 

“З болем спостерігаємо, як у багатьох країнах світу, зокрема Заходу, на юридичній площині чиняться спроби знищити сім’ю та допустити до розбещення дітей. Такі спроби найчастіше є ініціативою діячів гомосексуальних середовищ за підтримки ЗМІ. Такі дії суперечать не лише християнським цінностям, а й природному моральному закону, що базується на здоровому глузді та внутрішньому імперативі чинити добро й уникати зла. Різними способами суспільство намагаються переконати, що в ім’я толерантності та політичної правильності слід це приймати або принаймні закривати очі на зло, яке несуть з собою гомосексуальні союзи, що вдають і пародіюють «священні подружні узи», а також вважати нормальним усиновлення дітей такими зв’язками. Здорові традиційні погляди ігноруються, замовчуються або висміюються. Ці згубні тенденції не мають кордонів і поступово проникають також і в наше суспільство та країну”, - мовиться у зверненні.

 

Представники Церков нагадують, що Святе Письмо засуджує гомосексуальні зв’язки, як наслідок і прояв гріха.

 

“Згідно з Конституцією України права кожної людини є захищені. Водночас унаслідок брехливої гомосексуальної пропаганди поступово складається така ситуація, коли захисту, у тому числі юридичного, сьогодні потребує найдорогоцінніша частина суспільства, якою є і повинна залишитися сім’я”, - підкреслюють автори.

 

Пам’ятаючи про те, кажуть єпископи, наскільки важливою для доброго і гармонійного розвитку дитини є присутність батька і матері в сім’ї, сама думка про виховання дітей у середовищі гомосексуальних зв’язків переповнює їх болем і викликає обурення. “Тому благословляємо всіх на діяльність, спрямовану на порятунок, зміцнення та підтримку подружжя і сім’ї та захист дітей перед моральним розбещенням. Молимо Господа охоронити від спокус злого духа, який підступно спокушає нас дуже невинними, на перший погляд, пропозиціями”, - сказано у зверненні.

Департамент інформації УГКЦ