«Вічність, навіть добра, нас лякає. Згадка про пекло багатьох «відмовила» від важкого гріха, як і обіцянка вічної радості часом допомагає нам у виконанні чогось важкого. Те, чого око не бачило й вухо не чуло і те, що на думку людині не спало, приготував Бог тим, що його люблять (1Кор. 2, 9), - такими словами ап. Павло хоче «пояснити» нам невідомість приготованої Вічності», - про це сказав Владика Степан (Меньок), Екзарх Донецько-Харківський УГКЦ, під час проповіді до недільного Євангелія 26 серпня 2012 року у Храмі Покрови Пресвятої Богородиці, що в Донецьку. За словами владики Степана, одним із занять щасливої людської душі у Вічності буде безконечний процес пізнання вічного Бога. «Мов візерунки у калейдоскопі, нам відкриватимуться щоразу нові грані таємничого Божого єства», - пояснив владика прихожанам храму. Вічне життя, на думку Екзарха, є вічним не тому що не закінчиться, а тому, що Бог - вічний. Як сказав владика, вічність для нас, які «звикли» до життя обмеженого часом і простором, завжди буде таємницею. У проповіді він зауважив також і те, що віра – це «факел на дорозі пізнання, що освітлює шлях».
«Наша немічна людська природа, ослаблена первородним гріхом, часто впадає в гріх, особливо у ті гріхи, які прив’язані до багатства. Така залежність - завжди погана, бо вона позбавляє нас свободи шукати найцінніше. Учнів Христа це злякало і вони запитали Його: «Хто ж тоді спасеться?». А Він їм відповів, що у людей це неможливо, Богові ж все можливо» (Мат.19,26). Таким чином Ісус наголосив їм те, що самих зусиль людини на дорозі до Вічності завжди не достатньо», - сказав у недільній проповіді владика Степан (Меньок), Екзарх Донецько-Харківський УГКЦ.
Прес-служба Донецько-Харківського екзархату УГКЦ
