Слава Ісусу Христу! - Слава Україні! Слава Героям України!


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

неділя, 14 травня 2017 р.

14.05.2017р. Б. / Фатіма: який сенс об'явлень? (Частина 2)

Фатіма вписана в контекст історії спасіння людства. У цьому переконаний Луїджі Ґонзаґо да Фонсека, другу частину уривків із книжки якого «Чудо Фатіми: об'явлення, культ, блага звістка» пропонуємо увазі читачів.

Як казав святий Тома, суттєва особливість приватних об'явлень поза сумнівом полягає в тому, що вони не пропонують доктринальних сенсів, але несуть потужний виклик, який звернений до християнського народу та закликає до справжнішого християнського життя. У цьому сенсі Фатіма нині перебуває в авангарді. Передовсім це проникливий заклик до покаяння. У всіх об'явленнях, як ангела, так і Діви Марії, є провідна тема, в якій ніби відлунюють перші сторінки Євангелія. Сенс її можна висловити так: «Покайтеся, бо в іншому разі всі загинете». Про це нагадував Папа Павло VI в Апостольському повчанні «Signum Magnum», посилаючись на об'явлення в Фатімі. Тут можна отримати урок покаяння в найпедагогічнішому сенсі: йдеться про невимовний смуток маленьких, невинних людей, яким являється сумна Діва, та самі слова об'явлення: «Нехай більше не зневажають Господа Ісуса, бо Він уже був дуже зневажений».

Після проповіді покаяння послання Фатіми різноманітними способами запрошує до молитви. Достатньо згадати красиву молитву, якої ангел і Богородиця вчили дітей; це прості та звичайні формули, які, проте, містять фундаментальну богословську думку всієї християнської традиції. Є й інші молитви, яких діти дізнаються від священиків, відповідальних за їхній первісний духовний вишкіл. Але передусім це Розарій, виразна й досконала формула молитви, яка освячує благочестя Церкви протягом століть.

У Фатімі можна навчитися молитви також і з жестів Діви Марії, Яка ніжно складає руки в молитовній позі. Від ангела, який у покорі вшановує таємницю Трійці та Євхаристії. Також і від маленьких візіонерів, які незабаром досягли найвищого рівня молитви. А крім цього, ще й від паломників, які стають навколішки перед капличкою у благальній молитві. Цей жест, повторений Папою Павлом VI, був назавжди зафіксований фотоапаратами й телекамерами.

І, врешті-решт, фатімські об'явлення – це обіниця воздаяння. Ба більше, це один із найхарактерніших аспектів Фатіми, який насамперед ставить вимогу не обмежуватися суто індивідуальними формами благочестя. Фатіма – це величне уособлення солідарності містичного Тіла Христового, яким є Церква. Уже в першому об'явленні ангел навчає досконалої молитві: «Боже мій, я вірю, я вшановую, я сподіваюся, я люблю Тебе. Прошу, пробач тим, хто не вірить, ненавидить, не сподівається і не любить Тебе». У другому об'явленні він каже дітям про «акт воздаяння», а потім і в третьому: «Воздаяння за неподобство...»

У всіх об'явленнях Непорочної звучить мотив воздаяння, однак найбільше його чути в третьому і четвертому об'явленнях. У третьому згадані пекло й  таємниця беззаконня, приховані під словом «Росія» – цей акцент необхідний, аби пояснити необхідність воздаяння й посвячення, про які Марія проситиме згодом. Непорочна навчає дітей короткої молитви-прохання, яку ті повторюватимуть щоразу під час покутних практик: «Ісусе, це заради Твоєї любові, задля навернення грішників і воздаяння за зневагу Непорочного Серця Марії». Гіацинта у своїй інтуїції додасть трохи пізніше: «І Святого Отця». У четвертому об'явленні солідарність відкуплення в містичному Тілі Христа унаочнюється у словах: «Дуже багато душ потрапляє до пекла, бо нема кому каятися й молитися за них». Тема воздаяння, природно, пов'язана з темою Серця Марії. Про це – трохи далі.

Не варто, втім, вважати, що духовне багатство фатімського послання обмежується описаним вище. Згадаймо практикування християнських чеснот і життя, сповненого благодаті, про які також ідеться в об'явленнях. Це не лише заклик до покаяння і молитви, які знаходимо і в інших Богородичних посланнях наших часів.

У всіх об'явленнях Фатіми мав місце діалог, а в деяких звучали довгі звернення Діви Марії. Богородиця й ангел передали дітям кілька молитов, важливих як формою, так і змістом. Проте це не перешкоджає внутрішній єдності об'явлень. Їхня цілісність зберігається в ідеї особливого вшанування Серця Марії, яка й стає «формою» цієї єдності. Звісно, йдеться не про «систематичну» єдність, а про єдність в історичному й функціональному сенсі, у вигляді християнської науки та християнської моралі, які були винесені на публічне обговорення під час об'явлень і так інтегровані в історію спасіння. Саме тому ми не вважаємо, що існує лише один «дороговказний» сенс Фатіми. Дехто побачить додатковий сенс у заохоченні до Розарієвої молитви, інші – у вшануванні Серця Марії, або в покаянні, або в духовності Кармелю. На нашу думку, це все – тільки частинки справжніх сенсів Фатіми, зосередження на яких може спричинити втрату історичної значущості об'явлень.

(Далі буде)

частина 1

Немає коментарів:

Дописати коментар