Слава Ісусу Христу! - Слава Україні! Слава Героям України!


ЛЮБОВ
довготерпелива, любов – лагідна, вона не заздрить, любов не чваниться, не надимається, не бешкетує, не шукає свого, не поривається до гніву, не задумує зла; не тішиться, коли хтось чинить кривду, радіє правдою; все зносить, в усе вірить, усього надіється, все перетерпить.
ЛЮБОВ НІКОЛИ НЕ ПРОМИНАЄ! (І Кор.13,4-8)

середа, 7 травня 2014 р.

07.05.2014р. Б. / ЗЛО МУСИТЬ БУТИ ПОКАРАНИМ

Цими днями о. Олесь Августин Чумаков влучно і точно охарактеризував дуже багато українських проблем цитатою раббі Елеазара Ґадола: «Кожен хто себе робить милосердним до дійсно жорстоких, в кінці себе робить жорстоким до милосердних». Тобто, зло, яке залишається не покараним, рано чи пізно обертається проти добра. Така його природа. Непокарані фальсифікації 2004 вродили щедрий урожай в часи Януковича. І це тільки один приклад, коли відсутність належного покарання зла веде до його збільшення. У цьому світлі і сьогоднішня ситуація на Донбасі – це тільки наслідок непокараного у 2004 – 2005 Сєвєродонецького збіговиська.

Милосердя без справедливості зроджує вседозволеність. Маємо цьому приклад у власній історії. Святий Володимир Великий після свого навернення, як про це пише «Повість врем’яних літ» під роком 996, побоявся гріха і перестав карати розбійників. Це вродило зростанням злочинності. Після  втручання єпископів, Володимир відновив покарання і навів порядок в державі.

Одним з головних закликів Майдану був і залишається покищо не здійсненим заклик до суспільної справедливості. Адже не можливо побудувати нормальну державу, якщо не встановити в ній належного справедливого ладу. І християнське милосердя тут не може бути оправданням відсутності справедливого покарання. Саме Святе Письмо вчить нас, що встановлення справедливості в суспільстві – прямий обов’язок державної влади (див. Рим 13, 3-4). І ні влада, ні народ не мають права про це забувати.

Без належного, праведного покарання злочинів зради, колабораціонізму, вбивств, мародерств, тероризму не можливо побудувати державу, яка буде безпечною і процвітаючою. Звісно, що без правдивого християнського прощення і примирення побудова такої держави також буде не можливою. Але, якщо не карати зло, то його гідра рано чи пізно розвалить державний простір, у якому ми живемо.

Бог нам не прощає зло безумовно. Щоб осягнути Боже прощення мусимо не тільки визнати гріх, але й відкинути його і старатися поправитися. Такий самий принцип мусить бути застосований і в контексті національного примирення в Україні. В інакшому випадку рано чи пізно хаос злочинності повернеться тільки уже в рази більший і сильніший.

о.Орест-Дмитро Вільчинський

Джерело:   Воїни Христа Царя

Немає коментарів:

Дописати коментар