Собор святих отців наших, вселенських великих трьох єрархів і учителів Василія Великого, Григорія Богослова і Йоана Золотоустого
Тропар, глас 4: До апостолів подібні і вселенної вчителі,* Владику всіх моліте,* щоб мир вселенній дарував* і душам нашим велику милість.
Кондак, глас 2: Священних і боговісних проповідників,*
найвищих учителів, Господи, прийняв Ти в насолоду дібр Твоїх і упокій,*
труди бо їх і смерть прийняв Ти вище всяких плодів,* єдиний, що
прославляєш святих Твоїх.
Усіх цих трьох великих учителів Христової Церкви і її світил,
прославлених за життя і після смерти великими чудесами, вірні почитали з
перших літ після їх смерти. Та за імператора Олексія Комнина
(1081-1118) почався в Царгороді спір, котрий з трьох великих єрархів
більший. І тоді всі троє явилися єпископові Евхаїди Йоанові, чоловікові
великої святости й учености, і сказали йому так: “Всі ми у Бога маємо
однакову славу і немає між нами суперечок з цього приводу. За життя ми
писали про те, що було корисне для спасіння вірних, а писали так, як нам
казав Святий Дух; навчали того, чого самі навчилися. Нема між нами
першого і другого, нехай же і люди нас не розділяють, бо ми за життя
любили мир і згоду й любимо її і тепер. А щоб показати, що ми є одне у
Бога, признач празничну службу для нас в один день, а ми постараємося,
щоб усі, вшановуючи нашу пам’ять, отримали поміч для спасіння, можемо це
зробити, бо маємо ласку в Бога!” І тоді, після цього об’явлення, свята
Церква визначила день 30 січня на вшанування пам’яті і почитання великих
трьох святителів.
Святий Василій Великий (329-379)
Його батьки і діди — визначні патриції, заслужені і впливові роди
та безстрашні визнавці святої віри. Його небуденні здібності,
надзвичайно швидкий розум, велике бажання знань, а також фінансова
спроможність, відкрили дорогу до найвищих і найкращих тодішніх шкіл і
професорів. Британський історик Ф. Фарвар так описує особу святого
Василія: "Його риси і постава, його струнка постать, бліде обличчя,
бистре око, серйозна поведінка свідчили про шляхетське походження.
Природна визначність характеру робила несмілими його ворогів, а
захоплювала його приятелів. Це був уроджений володар, який християнською
покорою ледве здушував почуття власної вищости" (Життя святих, Τ. II).
Слуга Божий митрополит Андрей Шептицький (ЧСВВ) у вступі до
Аскетичних Творів святого о. нашого Василія Великого сказав про нього:
"Василій це чоловік всебічно освічений у всіх напрямах тодішнього
знання, знаменитий бесідник, незрівнянний знавець Святого Письма,
знаменитий догматист та полеміст у боротьбі проти аріян".
Святий Василій за своєю природою аскет і богослов. Будучи
архиєпископом Кесарії у Кападокії, він зарекомендував себе як справжній
оборонець святої віри, добрий організатор, знаменитий бесідник,
визначний письменник, реформатор богослуження і святої Літургії, ревний
опікун сиріт та вбогих, законодавець монашого життя в монастирях. За
його заслуги свята Церква дала йому титул Великого, його пам'ять наша
Церква вшановує в день його смерти 1 січня.
Святий Григорій Богослов (к. 326-390)
Його батько, також на ім'я Григорій, був єпископом у Назіянзі в
Кападокії. Ще до його народження побожна мати Нонна склала обітницю
віддати сина на службу Богові. Відтак, вручаючи Святе Письмо юнакові,
вона сказала: "Як обіцяла, приношу тебе Богові, тож сповни моє бажання.
Ти народився внаслідок моїх молитов. І про це тепер молюся, щоб ти був
досконалий. Вручаю тобі, мій сину, цей дорогоцінний скарб, орудуй ним
через ціле твоє життя а в майбутньому одержиш ще більші блага".
Як святий Василій, так і святий Григорій одержав всебічну освіту у
високих школах. У дорозі на студії до Атен його корабель захопила на
морі велика буря. Він тоді ще не був охрещений, і, боячися, що загине
без святого хреста, склав обіт: коли щасливо врятується, то посвятить
себе службі Богові. В Атенах він зустрів святого Василія і вони стали
вірними друзями на ціле життя. Про їхнє життя в Атенах він коротко каже:
"Ми знали тільки дві дороги: одну до храму на молитву, а другу до школи
по науку".
Батько Григорія висвятив сина на священика, а святий Василій
відтак призначив його на єпископа Сазими. Святий Григорій кілька літ був
архиєпископом Царгорода. Він відзначився як глибокий проповідник. Його
проповіді — мистецькі перлини й архитвори бесідництва. Святий Григорій
великий звеличник святої Тройці. Догму про Святу Тройцю він кладе в
основу християнської релігії. За свої богословські науки отримав назву
Богослова. Візантійці звали його християнським Демосфеном.
Святий Григорій за природою тихий, ніжний, чутливий і
співчутливий. Завжди мріяв про життя молитви і контемпляції на самоті.
Залишив проповіді, поезії і листи. Написав гарне Надмогильне Слово на
честь свого друга святого Василія Великого та на честь свого батька
Григорія. Пам'ять його смерти вшановуємо 25 січня.
Святий Йоан Золотоустий (347-407)
Він — дитина великого міста Антіохії. Там народився і довгі літа
вів активну діяльність як ревний священик і невтомний проповідник.
Проповідь була нерозлучною частиною його життя і душі. "Не можу одного
дня проминути, — каже він своїм слухачам, — щоб вас не накормити зі
скарбів Святого Письма". Мав слабке здоров'я, але коли виходив на
проповідницю, то відновлював свої сили. Він сам про це говорить:
"Проповідування робить мене здоровим. Як тільки відчиню свої уста, то
зникає всяке умучення". Своїми проповідями він захоплював великі маси. У
проповідях і гоміліях дає гарне пояснення великої частини Святого
Письма Старого й Нового Завіту. За свої палкі і поривисті проповіді він
отримав назву Золотоустого. Святий Йоан Золотоустий, як священик і як
єпископ, цілком відданий своїй Церкві і своїм вірним. Він великий
приятель і опікун убогих, удів і сиріт, його світлі таланти винесли його
на архиєпископський престол столичного міста Царгорода.
Святий Йоан Золотоустий — це ревний і повний жертви пастир,
незрівнянний бесідник, учитель віри й моралі. До нас дійшло понад 800
його проповідей, книга Про священство та багато листів. На наших землях
ще в княжих часах нічиїх проповідей так не знали і читали, як його. У
домонгольській добі в нас було багато перекладів і вибраного з його
проповідей під різними назвами, як "Златоуст", "Златоструй", "Ізмарагд",
"Маргарит". "Ізборник" князя Святослава 1033 року містить у собі
вибране з творів Йоана Золотоустого, Василія Великого, Григорія
Богослова, Атанасія Великого, Григорія Ниського та инших. Його пам'ять
відзначаємо два рази в році: день його смерти — 13 листопада і
перенесення його мощей — 27 січня.
__________
І. Я. Луцик, "Житія святих, пам'ять яких Українська
Греко-Католицька Церква кожного дня впродовж року поминає". Львів,
Видавництво «Свічадо», 2013
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар