2Тм. 1,1–2; 8–18: «Старайся виявити себе перед Богом випробуваним робітником»
У наших щоденних обставинах не завжди легко зберігати і визнавати
свою віру. Якщо ми певні себе в церковній спільноті або серед християн,
то серед світу і незнайомих людей ми губимось. Це свідчить, що ми не
достатньо утверджені в нашому християнстві і в нашій вірі, якщо якісь
обставини впливають на те, що ми не живемо цією вірою.
Апостол Павло взиває, щоб ми не соромились свідчити про Господа,
де б Він нас не поставив. Бо саме Бог ставить нас серед цих людей, а
особливо тих, які ще не пізнали Бога, щоб свідчили їм про Господа.
Знаємо, що є країни, у яких християни за свою віру терплять
жорстокі переслідування, а навіть йдуть на смерть, щоб не зректися
Христа. Пам’ятаймо про це, коли нам буде соромно перехреститися перед
їжею чи біля якогось храму, коли нам забракне відваги боронити правду,
коли ми боятимемося свідчити про Ісуса Христа!
***
Лк. 19,12-28: «Кожному, хто має, дасться»
Зазвичай маємо дуже мало розвинуте почуття вдячності. Рідко
відчуваємо вдячність до людини, яка зробила нам добро, дуже рідко
дякуємо за щось приємне, корисне й важливе. Ми частіше можемо бути
невдоволені, мати претензії, але дуже рідко маємо в собі виховану
потребу дякувати. І це переносимо на взаємини з Богом. Часто забуваємо
подякувати Творцеві, що Він дав нам пережити цей день чи місяць.
Скільки ж доброго кожному з нас дав Небесний Отець: ті чи інші
здібності, таланти, друзів, ситуацій. Усі ми отримали дуже багато добра.
Це також дуже важливо: вміти побачити ті чи інші дари в собі. Адже, як
каже притча, Бог дає нам різні здібності, різні таланти, кожному – своє.
Але Творець дає в міру того, наскільки ми можемо це розвинути. Кожен із
нас чимось обдарований, кожному з нас Бог щось дав, кожен із нас щось
має. Господь дав нам таланти й дари та очікує, щоб ними ми служити Йому і людям!
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар