Кл. 4,10–18: «Він завжди змагається за вас у молитвах»
Багатьох людей ставить нам Бог на нашій життєвій дорозі: і тих,
які нам приносять радість, і тих, які приносять смуток. З одними нам
приємно спілкуватись, інші для нас є тягарем. Однак всіх їх не даремно
посилає нам Господь. Кожна людина дає нам можливість послужити їй як
Господеві. Коли ж не можемо допомогти їм через брак фізичних, фінансових
можливостей, чи неприязні поміж нами і людьми, яких стрічаємо, то маємо
можливість завжди молитися за них.
Апостол вчить нас обстоювати інших в молитвах, віддавати їх
Богові. Це одне з наших завдань і покликань. Бо навіть за найбільшого
бажання, своїми лише зусиллями, порадами, грішми не завжди можемо
вирішити проблеми і потреби людей, які є довкола. Але коли будемо віддавати їх Господеві в молитві, то Він зуміє влаштувати все якнайкраще як для них, так і для нас.
Лк. 10,1-15: «Ідіть, ось я посилаю вас, як ягнят між вовки»
Важливо пам’ятати, що наше народження – історичне й географічне –
не є випадковим. Бог хотів, щоб я народився в певній нації, в певний
історичний момент. Саме Творець помістив мене в тих чи інших обставинах.
Господь послав мене сюди. Тому маємо усвідомлювати те Боже
посланництво, яке має кожен із нас. А коли Бог посилає, про що Він каже в
цьому Євангелії, то дає нам силу жити й діяти саме в цих обставинах.
Коли будемо мати це усвідомлення Божого посланництва, завжди матимемо відвагу йти через будь-які обставини. Пам’ятатимемо: Бог завжди зі мною, і саме Він хоче мене тут бачити.
+ВЕНЕДИКТ
Джерело: ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР
Немає коментарів:
Дописати коментар