Сторінки

пʼятниця, 3 березня 2017 р.

03.03.2017р. Б. / Никита Будка – перший єпископ УГКЦ в Канаді (+VIDEO)

«Наші люди всюди», – так прокоментував свою перемогу на національному відборі на Євробачення 2017 Євген Галич (фронтмен гурту «O.Torvald»). І це є чиста правда. Я би могла зараз наводити статистичні дані про кількість українців за кордоном, та зупиню вашу увагу на українській діаспорі в Канаді, а саме на людині, яка з початку становлення української громади в «країні кленового листя» направила духовне, культурне, освітнє та патріотичне життя українців-емігрантів у правильне русло.

Отож, до справи. Нещодавно зовсім випадково я натрапила на конкурс канадсько-української організації O.W.L. Open World Learning з нагоди 125-річчя перших українських поселень в Канаді. Умови мене дуже зацікавили, і я вирішила випробувати свої сили і можливості в новій для мене сфері. Зробити ґрунтовне дослідження про видатного канадського українця та відзняти невеличке аматорське відео– це одна з основних умов участі у конкурсі.

Я довго не роздумувала і обрала з дитинства знайому для мене постать єпископа Никити Будки. Справа в тому, що Владика – мій земляк (він народився в селі Добромірка Збаразького району, що на Тернопільщині), і мені вже доводилось чути від моєї бабусі історію цієї великої людини, відомості про яку в Україні, на жаль, не дуже поширені. Це, до речі, і послужило ще одною причиною обрати саме особу єпископа Никити для конкурсного відео.

Єпископ Никита Будка був звичайним сільським хлопцем. Односельчани згадують його дуже щирим, завжди усміхненим, комунікативним. Також хочу відзначити його високі розумові здібності (Владика навчався на богословському факультеті університету у Відні, а згодом у Інсбруці (Австрія)). Своє покликання від вбачав у священстві, і вже у 1905 році отримав священичі свячення з рук Митрополита Андрея Шептицького. У моєї бабусі збереглась родинна реліквія – образки-пам’ятки про першу св. Службу Божу отця Никити в селі Добромірка.
         
         
Я вважаю це дуже великою честю – краще ознайомити людей з цією постаттю.

З початку своєї священичої діяльності Блаженний почав опікуватися українськими емігрантами. Він відвідував українських робітників у Прусії, Боснії, Аргентині, Бразилії й Канаді. З 1910 р. почав видавати щомісячник «Емігрант», ставши його незмінним редактором. Схоже, що такий шлях був назначений йому Богом від самого початку.

Пропоную вам переглянути моє відео:

Зберігаймо і поширюймо пам’ять про вірних синів України!

Марія Горішна

Немає коментарів:

Дописати коментар