Сторінки

пʼятниця, 3 лютого 2017 р.

03.02.2017р. Б. / Блаженніший Святослав: «Українська влада ще не достатньо оцінила важливість стосунків із Ватиканом для національних інтересів»

На жаль, сьогодні не бачу чіткої стратегії розвитку стосунків України із Ватиканом. Питання державної політики виходить поза межі компетенції і сфери впливу Церкви, хоча це не означає, що ми не повинні мати і в цьому питанні нашої громадянської позиції. І ми її висловлюємо. Може, навіть, комусь видається, що надто часто і надто сміливо. Якщо в нас не буде власної політики, то нам нав’язуватимуть чужу!

Про це заявив Патріарх УГКЦ Блаженніший Святослав в інтерв’ю для Релігійно-інформаційної служби України, аналізуючи в ньому Гаванську декларацію. Пригадуємо, зустріч Папи Франциска і Патріарха Кирила на Кубі та підписання спільної Декларації збурили українське суспільство.

Предстоятель Церкви зауважив, що з боку української влади ще не достатньо вдалося оцінити важливість стосунків із Ватиканом для національних інтересів: «Ми стаємо свідками того, як наш північний сусід активно нав’язує себе Святому Престолу і намагається його інструменталізувати та використовувати на свою користь». На його переконання, «той, хто намагається протиставити Україну Святому Престолу чи створити враження у суспільстві, що Ватикан «дружить з Москвою» проти України, є тою силою, яка діє проти наших національних інтересів».

В інтерв’ю Глава Церкви пояснює, що єдність УГКЦ із Святішим Отцем не ґрунтується лише на політичній чи дипломатичній доцільності. А вона є предметом віри та невід’ємною складовою ідентичності нашої Церкви. «Я пригадую, як в радянські часи, коли комуністична пропаганда переконувала наших людей у тому, що Ватикан і Папа є ворогами українського народу, одна старша жінка дуже просто сказала: «Нехай вони там собі що говорять, а ми завжди були і будемо з Папою». Я аж сьогодні розумію, що то була автентична народна ісповідь християнської віри, - вів він далі. - Нам усім сьогодні це свідчення особливо важливо пам’ятати».

Він пригадав і про роль Римських Архиєреїв щодо української новітньої історії: «Папа Пій ХІІ гостро засудив радянську атеїстичну агресію і нищення УГКЦ, рятуючи десятки тисяч українських емігрантів від “репатріації” до Сибіру. Тоді через короткий час Римом були створені єпархії і екзархати для українців на різних континентах, що було основоположним для збереження українців у світі. Після Другої світової війни Ватикан і римо-католики підтримували не лише церковні структури і харитативну працю, але стали передовими меценатами української культури в Європі…». Так, святий Папа Іван ХХІІІ постарався про визволення Патріарха Йосифа Сліпого, а святий Папи Іван Павло ІІ, як найбільш шанований світовий лідер, протягом 27 років систематично говорив українською мовою. Папа Венедикт XVI продовжив цю традицію, чітко висловлюючись щодо тоталітаризму та історичної правди щодо подій в Україні. Цієї лінії тримається і Папа Франциск.

Блаженніший Святослав переконаний, в цей непростий для України час потрібно докласти всіх зусиль, щоб стосунки між нашою державою та Апостольською Столицею ефективно розвивалися: «У стратегічному плані нашим великим бажанням є рухатися у напрямку укладання конкордату – всеохопної міждержавної угоди – між Україною і Ватиканом».

Аналізуючи пункти Гаванської угоди укладеною між Папою Франциском і Патріархом Кирилом, Глава УГКЦ зазначив: «Папа ствердив, що її текст не є непомильним, не є «сторінкою Євангелія». Його не можна применшувати, але і перебільшувати не потрібно. Ми можемо і повинні його критикувати. Тут ідеться не про абстрактні домовленості чи схеми, а про долю нашої Церкви і мою особисту відповідальність перед вірними та суспільством».

«Коли я рік тому говорив про біль, то не говорив від себе, а став голосом українського суспільства, рани якого зачепила Декларація чи її трактування», -додав він. Глава Церкви також розповів, що після укладення угоди спілкувався з кардиналом Куртом Кохом, головою Папської ради в справах єдності між християнами: «Сподіваюся, що наша екуменічна позиція буде надалі всіляко враховуватися їхніми експертами, а вивчення екуменічного контексту України буде серйозно взяте до уваги».

Немає коментарів:

Дописати коментар