3
червня Глава і Отець УГКЦ Блаженніший Святослав очолив Архиєрейську
Божественну Літургію, в якій пом’янули тих осіб, котрі стали рушійною
силою церковного єднання на Правобережній Україні завдяки Житомирській
унії 1715 року.
Цього року виповнюється 300 років з того моменту, коли в Радомишлі на
Житомирщині відбувся спільнотний соборовий акт парафіяльних священиків,
настоятелів монастирів і деканів Київської митрополичої архиєпархії.
Своє рішення про сопричасну єдність із Римом та входження Правобережної
України до складу Унійної Церкви духовенство ухвалило колегіально.
«Згадаймо нашого славного попередника митрополита Йосифа Веніаміна
Рутського, а відтак митрополита Лева Кишку, які вміли любити, тою
любов’ю лікували рани гріха і були носіями єднання. Їхній приклад
свідчить про те, що церковне єднання буде ймовірним тоді, коли його
учасники і вірні будуть здатні життя своє покласти так, як оці наші
великі попередники», - сказав під час проповіді Глава УГКЦ.
Під час Богослужіння усі подякували за 300-літній ювілей цього
«дивного, але забутого церковного єднання»: «Для того щоб залікувати
рану роз’єднання Церков, потрібно багато чого покласти. Ми знаємо, що
рана церковного розколу походить від людського гріха. Наслідком цього
гріха є ненависть, а відтак смерть. Неможливо зініціювати церковне
єднання лише за допомогою людського культурно-політичного проекту. Гріх
можна залікувати лише святістю, а ненависть – лише любов’ю. А смерть
можна усунути лише силою Воскреслого із мертвих, Того, хто дає життя. У
тому єднанні повинна бути добровільність. Це те, чого більшість сьогодні
не може зрозуміти».
Джерело: Департамент інформації УГКЦ
Немає коментарів:
Дописати коментар