Всі, хто цікавиться життям Лесі Українки, знають, що Леся Українка – це псевдонім, а звали її Лариса Петрівна Косач.
У родині поетесу називали по-різному: Лариса, Леся, Зея, Мишолосія.
Якщо з першими двома іменами зрозуміло, то з іншими двома не дуже.
Справа в тому, що Зея – це сорт кукурудзи, а поетесу називала так мати,
порівнюючи її зі стеблиною кукурудзи, такою ж тонкою і тендітною.
Мишолосія – це ім’я, яке складалося з двох імен – Міша і Леся, Михайло
був братом Лесі Українки.
Леся Українка вільно розмовляла українською,
російською, польською, болгарською, німецькою, французькою та
італійською мовами, добре знала латинь, перекладала з давньогрецької,
німецької, англійської, французької, італійської та польської мов, хоч і
не вчилась в школі. ЇЇ навчала мати (Олена Пчілка) і приватні
вчителі. Леся була досить освіченою дівчиною, уже в 5 років навчилася
грати на роялі.
В Україні можна знайти лише три справжні раритетні роялі, і один з них належав Лесі Українці. Цей рояль знаходиться у Колодяжному (у музеї-садибі
в селі на Волині, де поетеса прожила дитячі й юнацькі роки)У дев’ять
років Лесю захворіла на туберкульоз кісток. Їй доводилось лежати із
загіпсованими руками і ногою місяцями. Одного дня її тітка, яка вчила
грати поетесу на роялі, помітила, що та вибививає такт вільною від гіпсу
ніжкою.
Деякі дослідники першим коханням майбутньої великої поетеси називають Максима Славинського.
Коли вони познайомилися, Лесі було 15, Максиму – 18. Вони разом
перекладали Гейне. Друга романтична зустріч відбулася у 1892 році. В
майбутньому Славинський стане одним із керівників Центральної Ради,
послом Української Народної Республіки у Празі. Саме йому присвячені
такі шедеври любовної лірики, як «Горить моє серце», «Стояла я і слухать
весну», «Сон літньої ночі», «Хотіла б я піснею стати».
А ось першим справжнім коханням Лесі Українки називають її друга по нещастю – хворого на сухоти революціонера Сергія Мержинського.
Вони познайомилися в Ялті в 1897 році, перебуваючи на лікуванні. Йому
було 27 років, їй – 26. Сергій помер на руках у Лесі в Мінську від
туберкульозу легенів.Тієї ж ночі Леся Українка написала поему «Одержима».
Одружена Леся Українка була з Климентом Квіткою.
Спочатку вони оселилися в Києві, потім переїхали до Криму. Климент
розпродав усе своє майно, розуміючи, що хвороба дружини прогресує, і
намагаючись її врятувати. Леся багато подорожувала по світу з надією, що
лікарі все-таки вилікують її від туберкульозу. Життя поетки рятували
лікарі Єгипту, Греції, Німеччини та Австрії. Однак ніхто не зміг чогось змінити. Померла Леся Українка в 1913 році в Грузії, похована в Києві.
За матеріалами: cikavi-fakty discoverukraine
Фото: depo
Джерело: ДИВЕНСВІТ
Немає коментарів:
Дописати коментар