Голодомор
– це, без сумніву, величезна трагедія українського народу. Вона стає в
один ряд з геноцидом вірмен в Османській імперії в часі І Світової війни
і з геноцидом євреїв у часі ІІ Світової війни. Проте усе ще залишається
просто трагедією, без переосмислення і висновків.
Можна розпачливо твердити, що це занадто велике горе, щоб його
переосмислювати. Але не забуваймо, що історичний досвід, який не є
оцінений і засвоєний, стає причиною повторення тих же чи подібних
трагічних подій. Геноцид українського народу, який неодноразово провела
Московія, непереосмислений і незасвоєний, кожного разу стає причиною
нових і нових геноцидів. Жахливий геноцид Голодомору в національній
саморефлексії так і не отримав належної оцінки.
А що ще гірше – не зважаючи на те, що з часів Голодомору минуло понад
80 років, ми так і не отримали теологічного переосмислення цієї
жахливої трагедії. Питання на кшталт: «Чому Бог це допустив, за які
гріхи, яка причина такого розгулу сил зла в українському народі?» – так і
залишаються без відповіді. І саме відсутність зрілої теологічної
рефлексії над Голодомором стає причиною різних маніпуляцій, з одного
боку, й несе у собі загрозу існуванню українського народу, як
біологічної та етнічної одиниці, з іншого.
Чого варті маніпуляції Голодомором у стилі того, що це була кара
українцям, що вони прийняли большевизм, що «зрадили» московитського
царя, за зраду «русскаґо міра»! Не варто думати, що в головах декотрих
людей такі «відповіді» не знаходять свого родючого ґрунту.
Якщо Голодомор не був карою Божою, то як добрий Бог це дозволив? Якщо
Він це все ж таки допустив, то з якої причини? Серйозної, обґрунтованої
відповіді так ніхто навіть і не спробував на ці питання дати. Хіба
відсутність обґрунтованої, зрозумілої відповіді на це питання не є
загрозою для тих, чия віра слабка, щоб перестати вірити в Бога? Щоб
відкинути християнство?
Якщо ж Голодомор був карою Божою, то за що? За який гріх чи гріхи?
Адже, якщо це кара, а народ так і не виправився, то подібна кара може
спіткати українців іще раз. Порівняння 28 глави біблійної Книги
Второзаконня з подіями Голодомору дають можливість припустити, що
Голодомор усе ж таки може бути Божою карою. А навіть саме існування
такої можливості, ніким обґрунтовано не запереченої, мало б сповнювати
серця тих, хто любить український народ, жахом від можливості повторення
чогось подібного.
Народ Ізраїля, пройшовши через трагедію Юдейських воєн і знищення
Храму, старався переосмислити цю національну трагедію у світлі слова
Божого, дати відповідь на питання: чому це сталося? І Талмуд дає юдеям
цю відповідь. Трагедія Голокосту, або Шоа (Катастрофа), як її називають
самі євреї, отримала свої богословські відповіді, щоправда, в різник
напрямках юдаїзму, різні. Про те в самому серці ізраїльського народу є
чітка відповідь: якби Ізраїль мав свою державу і був вірний Богові,
трагедія Голокосту не відбулась би.
У той же ж час українці так і не мають відповіді на свій Голокост –
Голодомор. І вина в цьому не тільки ідеологів чи політиків. Вина, в
першу чергу, богословів, які, радше, будуть дискутувати, який колір яєць
на Великдень є канонічніший, аніж дадуть відповіді на питання,
пов’язані з богословською оцінкою Голодомору.
Тому Голодомор – це не тільки трагедія без відповіді, але й потенційна загроза для існування українців.
о.Орест-Дмитро Вільчинський
Джерело: Воїни Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар