Вашій
увазі пропонуємо фрагменти великого інтерв’ю Блаженнішого Святослава
для Католицької інформаційної агенції (КАІ), яке він дав під час свого
візиту до Польщі 8-9 червня цього року.
KAI: Ви неодноразово звертали увагу на слабку участь
дипломатії Ватикану у врегулюванні конфлікту на Сході України. Що можна
очікувати від Ватикану у цьому питанні?
Ми знаємо можливості та межі дипломатії. Тож не можна занадто
покладатися на неї. Для нас дужа важлива ясність термінології, яка має
використовуватися стосовно нашого конфлікту. Треба припинити говорити
про «братовбивчу війну» і відверто сказати, що Україна є жертвою
відвертої агресії з боку Росії. Ми дуже цінуємо посередницьку місію
Святого Престолу у вирішенні нашої драматичної ситуації, у тому числі
під час останньої зустрічі Папи з президентом Росії, у ході якої багато
говорилося про Україну. Ми знову отримали сильну підтримку з боку
Святішого Отця, який у розмові з Путіним наголосив на необхідності
докласти щирих і великих зусиль, щоб здобути мир. Крім того, Папа вказав
на необхідність відновлення атмосфери діалогу та на зобов’язання усіх
сторін щодо виконання Мінських угод. Ми як християни віримо, що Господь
Бог завжди на боці жертв, оскільки Сам Ісус Христос страждав на хресті
заради нашого спасіння. Якщо Бог на нашому боці, то і церковна
дипломатії завжди буде на нашому боці…
КАІ: Як ви оцінюєте підтримку Польщі, польської Церкви для України?
Я приїхав до вашої країни, зокрема, щоб подякувати полякам і
польській Церкві за допомогу. У нинішній ситуації ми бачимо одну дуже
важливу річ: наскільки ми потрібні одне одному. Перебуваючи на Ясній
Горі, подякував отцям паулінам за молитву за Україну. Також дякую
єпископам за ідею співпраці парафій.
Вперше в історії йдеться про співпрацю не тільки між самими
римо-католицькими, але й між римо-католицькими та греко-католицькими
парафіями.
З нашого боку під час свого останнього засідання Синод Єпископів
нашої Церкви подякував польському єпископату і полякам за вашу молитовну
підтримку, солідарність та матеріальну допомогу.
Ми створили спільну з польським єпископатом контактну групу
єпископів. З нашого боку координатор є владика Василь (Тучапець), екзарх
Харківський.
Не забуваймо також, що цього року виповнюється 10-річчя проголошення у
Варшаві та Львові спільного пастирського послання з нагоди взаємного
акту прощення і примирення єпископів Римо-Католицької та Української
Греко-Католицької Церков.
Після цих десяти років вважаємо, що не все, що було проголошено,
завершено. Мусимо багато разом працювати, аби наші наміри не залишаться
лише на рівні декларації, а щоб були втіленні в життя.
Тут не йдеться тільки про матеріальну співпрацю, яка також є
важливою, але про між людські контакти, контакти між молоддю наших
країн. Коли люди пізнають і поважають одне одного, то руйнуються
упередження і падають мури.
КАІ: Чи є поліпшення відносин греко-католиків з латинниками в Україні?
Відповідаючи на запитання, я хотів би звернути увагу на безліч міфів про Україну, які поширює російська пропаганда.
Одним з таких міфів є те, що в нашій країні є громадянська війна.
Другий міф, що це релігійна війна, а третій, що маємо конфлікт між
греко-католиками і латинниками.
Справа в тому, що існує конфлікт, який стосується церкви Матері Божої
у Львові (храм Стрітення Господнього) та храму в Комарно. Йдеться про
локальний конфлікт, який недоброзичливці розцінюють як глобальний.
Зазвичай ми робимо все, аби такі конфлікти розв’язати. Проте великою
проблемою в Україні є те, що немає закону про реституцію церковного
майна.
У даний час власниками храму Матері Божої у Львові є греко-католицька
парафія. На жаль, місцевий єпископ не має права втручатися у зміну
статусу використання парафії і, отже, проблеми.
КАІ: Як тоді розв’язати цей конфлікт, який триває вже протягом багатьох років?
Я написав листа з цього питання до нашого Львівського митрополита.
Він повинен вжити заходів, аби церква була передана вірним
Римо-Католицької Церкви. З того, що мені відомо, це не так просто. Є
серйозні побоювання, що там може бути серйозний конфлікт між парафією та
єпископом. Якщо ми не будемо діяти вміло і прагнути до позитивного
рішення, то може дійти до ще більшої конфронтації.
КАІ: Схожа ситуація була в нас у Перемишлі в 1991 році, коли
почалися протести проти повернення храму кармелітів курії
Греко-Католицької Церкви. Потім Іван Павло II під час Літургії у
Перемишлі визнав, що гарнізонний храм, розташований за 50 метрів від
зайнятої протестувальниками церкви кармелітів, перебуває у вічній
власності греко-католиків.
Перемишль є гарним прикладом. Але це не завжди легко переконати
парафіян. Підкреслимо ще раз, що метою польсько-українського примирення є
поламати упередження. Давайте звернемо увагу на те, що в контексті
всієї України наші відносини справді дуже хороші. Я дуже вдячний
католицьким єпископам, що в багатьох регіонах країни греко-католикам
надають храми для літургійних і молитовних цілей.
КАІ: Попередній президент Польщі Броніслав Коморовський брав
активну участь у розвитку польсько-українських відносин. Які сподівання
ви покладаєте на новообраного президента Анджея Дуду?
Насамперед хочу привітати новообраного президента Польщі. На його
плечах лежить велика відповідальність. Чого ми очікуємо від нового
президента? Насамперед хочемо, аби новий президент підтримував дружні,
добросусідські відносини.
Ми продовжуватимемо робити все для того, щоб співпраця між нами розвивалася якнайкраще.
Давайте пригадаємо слова святого Івана Павла II, які він виголосив у
1991 році в Перемишлі. Папа тоді сказав: «Розпалювання давнього
націоналізму й неприязні суперечить християнській ідентичності. Це також
було б кричущим анахронізмом, негідним обох великих народів. О, як би
мені хотілося, аби католики обох обрядів любили одні одних».
Очікуємо, що Польща буде нашим стратегічним партнером і адвокатом у Європейському Союзі.
Сильний біль наповнив наші серця, коли в 2010 році сталася
авіакатастрофа у Смоленську, у якій загинули представники польської
еліти разом з президентом Лехом Качинським.
Дуже важливо довідатися всю правду щодо цієї катастрофи. Також мусимо
сказати всю правду про те, що відбувається в Україні. Тільки правда
може зцілити і об'єднати нас.
Перш за все запрошуємо пана президента Дуду якомога швидше відвідати
Україну. Цього року Єпископські конференції Польщі та Німеччини
відзначатимуть 50-річчя обміну посланнями примирення і прощення між
двома країнами. У контексті цієї історичної події ми повинні дивитися і
на польсько-українські відносини.
Ми повинні дивитися не тільки на минуле, а й будувати майбутнє.
Мусимо в цьому дусі зробити в Польщі та Україні черговий крок вперед,
щоб справа примирення була не лише ініціативою кількох єпископів з двох
боків, а й пробудила в наших відносинах «спільний рух», аби ми
зрозуміли, що вільна Україна має вирішальне значення для вільної Польщі й
навпаки. Сьогодні йдеться про нашу і вашу свободу!
КАІ: Яка імовірність того, що Папа Франциск може відвідати
Україну найближчим часом? Чи були зроблені якісь кроки в цьому напрямку?
Ми працюємо над цим. Цього року під час прощі до Ватикану, до гробів
апостолів, як одна Церква Римо-Католицька і Греко-католицька ми
запросили Папу відвідати нашу країну. Зробив це також і наш Президент.
Нещодавно у Ватикані побував міністр закордонних справ України Павло
Клімкін, який передав повторне запрошення Папі. До цих пір ми не
отримали позитивної відповіді, але водночас не маємо й відмови. Зі свого
боку, постійно молимося і сподіваємося, що Папа відвідає нашу країну.
КАІ: Якою великою буде участь молоді України на Всесвітньому дні молоді в Кракові?
Українська молодь уже давно активно готується до Всесвітнього дня
молоді в Кракові. Гадаю, що з цієї нагоди може приїхати близько 30-ти
тисяч молодих українців. Під час візиту до Ясної Гори я мав можливість
подякувати владиці Генрику Томасіку, делегату Єпископату Польщі. за те,
що українська мова стала однією з офіційних мов цієї великої події.
Розмовляли: Марцін Пшецішевський і Кшиштоф Томасік,
Католицька інформаційна агенція
Переклад на українську мову: Оксана Климончук
Джерело: Департамент інформації УГКЦ
Немає коментарів:
Дописати коментар