Цього
року, від свята Вознесіння ГНІХ (21 травня) до Зіслання Святого Духа
(31 травня), в УГКЦ уже вдруге проходитиме Декада місійності. Її
проводять для того, щоб наново відкрити й збагнути місійність
парафіяльних спільнот загалом та кожного віруючого християнина зокрема.
Про Декаду місійності, її мету і особливості ми
поспілкувалися з владикою Йосафатом (Мощичем), головою Ради з питань
євангелізації при Главі УГКЦ.
Декада місійності – це щось нове в нашій Церкві. Цього року проводитиметься лише вдруге. Яка головна мета заходу?
Це було рішення Синоду нашої Церкви, щоб у рамках стратегії «Жива
парафія – місце зустрічі з живим Христом» провести Декаду місійності від
Вознесіння Господнього до Зіслання Святого Духа.
Цих десять днів – це свого роду паломництво. Кожен день Декади має свою тематику, свою присвяту.
Головною метою Декади місійності є розбудити вогонь віри і показати,
що всі наші парафії ‒ незалежно від того, чи вони міські, чи сільські,
чи великі, чи малі ‒ є місійними, покликані нести Христову віру у світ.
Це покликання не лише священика, катехита, братства чи сестринства, а й
кожного охрещеного мирянина. Адже Ісус Христос посилав своїх апостолів
зробити учнями всі народи на Землі. Кожен християнин є не тільки учнем
Ісуса, а й місіонером Божої любові.
Маємо поглянути на свою парафію, до якої ми належимо і
проаналізувати, скільки в парафії є практикуючих християн, учнів та
учениць Ісуса Христа? На Галичині це десь чверть від загального числа. А
інші де? Як зробити так, щоб залучити до парафіяльного життя інших
людей? Це не зможе зробити сам священик. Йому потрібна допомога віруючих
мирян.
Що практично людина може робити?
Передусім потрібно змінити ментальність, переосмислити, що віра – це
не є приватна справа кожного… Якщо людина хрещена, ходить до храму, то
зобов’язана поділитися своїм даром віри з ближніми: з рідними, друзями,
колегами по роботі, знайомими.
Кожен із нас не має боятися говорити про Бога. Наприклад, ідемо з
церкви додому і бачимо хату, з якої ніхто не прийшов сьогодні до храму.
Можна зайти до цієї хати або зателефонувати цим людям і делікатно
поцікавитися їхнім життям, чому не прийшли нині помолитися.
Гадаю, кожен із нас може пригадати собі, як він прийшов до Бога, хто з
ним поділився даром віри. Це, мабуть, наші батьки, дідусі, бабусі,
можливо, хресні батьки, інші близькі люди. Ми їм завдячуємо тим, що
сьогодні живемо вірою в Бога. Тож тепер ми покликані передавати свою
віру ближнім.
Декада місійності починається від Вознесіння Господнього. Перший день проходить під гаслом «Запрошення». Що мається на увазі?
Звичайно, підготовка до Декади відбувається заздалегідь. Але
напередодні Декади парох офіційно запрошує парафіян і нагадує, що від
завтра триватиме десять днів своєрідного паломництва. Священик закликає
вірних узяти в ньому участь і перетворити парафію на місце зустрічі з
живим Христом.
Якщо людина не має можливості приходити щодня до церкви
впродовж Декади місійності, що їй робити, як долучитися до цієї
ініціативи?
Так, звичайно, є парафіяни, які з різних причин не можуть щодня
приходити до храму і брати участь у спільній молитві й роздумах. Однак
тоді вони повинні, використовуючи спеціально виданий «Путівник Декади
місійності», молитися вдома в колі родини. Або кілька родин можуть
зібратися в когось удома: хтось бере на себе відповідальність і читає
Євангеліє, молитву, роздуми митрополита Андрея Шептицького, оскільки цей
рік у нашій Церкві є Роком митрополита Андрея. Важливо також старатися
виконувати щоденне місійне завдання. Це така особлива «домашня робота».
Чому виникла така ініціатива?
Це важливо для популяризації Декади місійності. Цікаво також побачити
реальне життя поодиноких парафій, скажімо, подивитися, якими є наші
парафії на Буковині, у Галичині, Центральній Україні… Крім того, це
можливість відзначити працю пароха, активність парафіян. А головне -
люди, які фізично не зможуть взяти участі в молитві, увімкнувши
«Живе.ТБ» в Інтернеті, єднатимуться у спільній молитві й роздумах.
Розмовляв о. Ігор Яців
Джерело: Департамент інформації УГКЦ
Немає коментарів:
Дописати коментар