В минулому
Гестапо у нациській Німеччині вдиралося до магазинів євреїв, щоб
їх залякати і конфіскувати майно. Для цієї місії у них була підтримка
держави, судів, ЗМІ. Сьогодні у Канаді, США і Великобританії ми можемо
спостерігати за подібними спробами залякати і знищити бізнес, однак
сьогодні переслідують не євреїв, а християн.
Сьогодні роль Гестапо перейняли на себе крайні екстремісти
гомосексуального руху та їх палкі прибічники, які тероризують
підприємства, приватний бізнес християн — магазини квітів, типографії,
пекарні, кафе, фотосалони, храми та інші об’єкти, вимагаючи від них
надати послуги гомосексуалістам для проведення своїх святкувань з нагоди
легалізації «шлюбу», днів народжень, важливих подій тощо. Подібні
вимоги неодмінно створять неприємні ситуації, коли християни підприємці
постануть перед вибором чи слідувати християнським принципам віри
чи піти на компроміс з власними переконаннями, опинившись у товаристві
осіб з гомосексуальною орієнтацією.
Якщо християни відмовляться надати їм свої послуги, тоді
гомосексуалісти подають на них скаргу про факт дискримінації у Комісію
з прав людини, добре знаючи що та комісія вимушена розглянути їх скаргу,
і стягнути штраф з такого підприємця. Такі штрафні покарання були
введені, щоб завдати збитків християнам підприємцям. Навіть якщо
християнин подасть апеляцію до суду на штраф, то суд, у переважній
більшості випадків, підтримає скаргу про факт дискримінації,
і підтвердить необхідність сплати штрафу.
ЗМІ також візмуть до уваги подібну справу й роздують її настільки,
щоб викликати обурення у широкої аудиторії читачів і глядачів, й таким
чином підтримають «потерпілих». Так весь державний апарат чиновників
та ЗМІ цілком і вповні підтримують переслідування християн підприємців,
які бажають жити згідно власних релігійних переконань. Поки що не було
спроб компенсувати моральні збитки таким християнам, які вимушені були
діяти всупереч власним переконанням, у порівнянні з підтримкою
одностатевих пар, які легко могли б знайти потрібні їм послуги в іншому
місці.
Неправдивість заяв Верховного суду Канади
Верховний суд Канади заявив, що згідно Хартії прав людини усі люди
рівні у правах. Однак на практиці, коли потрібно було винести рішення
щодо конкретних випадків, відбувається щось протилежне: топчеться
релігійна свобода, яка закріплена в двох розділах Хартії прав, на догоду
захисту сексуальної орієнтації, яку було накинуто суспільству через
внесення згадки про неї до тексту Хартії за рішенням Верховного суду.
Це відбулось шляхом доволі недемократичної процедури — через прийняття
Акту про права людини у Канаді, яку підписав міністр юстиції, ліберал
Алан Рок (Alan Rock).
Відмова забезпечити свободу на самовираження
Так незаконною вважається не лише відмова надавати послуги
гомосексуалістам на підставі власних релігійних переконань, але й спроба
виразити свою точку зору, яка протиставляється існуючій підтримці
гомосексуалізму. Для прикладу, у справі Уаткота (Whatcott case) за 2013
рік всупереч наведеній достовірній статистиці, яка показує більше
поширення явища педофілії серед гомосексуалістів, Верховний суд Канади
назвав подібні докази ознакою «ненависті», і визнав Уаткота винним
у поширенні літератури, яка розпалює ненависть, що заборонено
кримінальним кодексом країни.
У постанові Суду між іншим сказано, що особа має право на цитування
різних уривків зі Святого Письма, і на вираження власних релігійних
переконань, проте це не означає, що релігійна інтерпретація релігійних
постулатів не може не підпасти під звинувачення у розпалюванні
«ворожнечі». Отже, коли якийсь християнин душпастир заявляє,
що гомосексуальний спосіб життя є гріхом та спричиняє руїну суспільства,
тоді його дії можна вважати як розпалювання ворожнечі у суспільстві.
Верховний суд Канади у згаданому рішенні також відхилив християнський
принцип, наведений у якості доказу, що людина має право «ненавидіти
гріх, але любити грішника». У рішенні Суду сказано, що критика стилю
життя будь-кого може вважатись прикладом «розпалювання ворожнечі» щодо
осіб з гомосексуальною орієнтацією, навіть якщо не було виявлено ніякої
«ненависті».
Напад на «справжніх жінок»
Прикладом сфабрикованого звинувачення у розпалюванні ненависті можна
вважати випадок, коли у серпні 2013 року представники громадської
організації «СПРАВЖНІ жінки» (REAL Women) подали звинувачення Міністру
закордонних справ Джону Бейрду (John Baird) у спонсоруванні активістів
на користь гомосексуального стилю життя в Уганді за рахунок коштів
платників податків. Вони звинувати міністра у нав’язуванні західної
моделі ставлення до осіб ЛГБТ країнам Третього світу, всупереч
їх релігійним і культурним традиціям.
Через це звернення активісти гомосексуалістів та ЗМІ накинулись
на представників організації «СПРАВЖНІ жінки» (REAL Women) з метою
помсти. Ці напади не вплинули на «СПРАВЖНіх жінок», вони і надалі
продовжують свою діяльність, розповідаючи незручну правду про
гомосексуальний стиль життя та пов’язані з цим проблеми.
Західний Університет «Трініті»
Жахливі напади на Західний християнський університет Трініті, який
розташований у містечку Ленглі, Британська Колумбія, за створення
християнського юридичного факультету (школи права) та університетську
політику. Це також один з прикладів діяльності Гестапо від
гомосексуального руху. Так Університет вимагає від своїх студентів
підписати «обіцянку» про утримання від статевих стосунків до шлюбу, який
є союзом чоловіка і жінки. Таке формулювання «обіцянки» викликало
нетерпимість крайніх екстремістів, які захотіли домагатись закриття того
факультету.
Коли ж члени Юридичного товариства Британської Колумбії (B.C. Law
Society) акредитували новий юридичний факультет, не зважаючи на тиск,
активісти гомосексуального руху звернулись до провінційних юридичних
товариств з вимогою заборонити випускникам нового факультету згаданого
християнського університету проходити юридичну практику, щоб
в майбутньому працювати у юридичній сфері.
Два юридичні товариства провінцій Нової Скотії та Онтаріо піддались
цим вимогам, проте інші товариства відмовились приймати ці вимоги, які
мали дискримінаційний антихристиянський характер. Сьогодні Університет
веде судову тяганину з тими двома юридичними товариствами, які
погодились з вимогами активістів гомосексуального руху.
Нанаймо — Міська рада Британської Колумбії
Неймовірний напад на христинство трапився зі сторони міської ради
міста Нанаймо у Британській Колумбії 5 травня 2014 року. Це день сорому
в сучасній історії Канади. Цього дня член міської ради Фред Пат’є (Fred
Pattje) зробив дивну пропозицію: скасувати договір з міською радою про
оренду конференційного залу на острові Ванкувер щодо проведення
відеотрансляції великої американської конференції, яка мала початись
через чотири дні 9 травня.
Конференція під назвою «Leadercast», яка проходила в Атланті, штат
Джорджія, на яку були запрошені всесвітньовідомі доповідачі: колишня
перша леді Лора Буш, нобелівський лауреат з ПАР єпископ Десмонд Туту, —
на якій вони обговорювали питання лідерства, а не гомосексуального стилю
життя. Міська рада Нанаймо образилась тому, що серед спонсорів тієї
конференції була мережа ресторанів Chick-fil-A, гендиректор якої відкрито заявив ЗМІ про підтримку традиційного шлюбу одного чоловіка і однієї жінки.
На думку членів Міської ради Нанаймо (8 за скасування угоди,
1 проти), місто повинно забороняти «будь-які масові заходи, які
пов’язані з організаціями і людьми, яких було помічено у проявах
гомофобії та інших проявах ненависті».
Другий член міської ради, Джим Кіп порівняв цю конференцію
з діяльністю терористичної групи Боко Харам у Нігерії, бо пропагувати
християнське бачення шлюбу — це «вчинити кримінальне правопорушення».
Більшість ЗМІ проігнорували цей випадок. Першим хто заговорив про цей випадок антихристиянського тиску, був коментатор новин Sun News
Езра Левант (Ezra Levant), який опублікував свій допис. Також цей
журналіст написав петицію з вимогою скасувати рішення міської ради.
Завдяки йому про цей випадок дізналась уся Канада. Біля будівлі Міської
ради міста Нанаймо збирались протестуючі проти того рішення. Відомий
адвокат у сфері захисту громадянських прав Джон Карпей (John Carpay)
навіть погрожував подати судовий позов на Міську раду Нанаймо.
Під тиском громадськості Міська рада Нанаймо відмінила своє попереднє
рішення аж 3 червня 2014 року, щоб запобігти можливим судовим позовам,
оскільки дана трансляція конференції не відбулась, а організатори
зазнали фінансових збитків.
Скільки ще гомосексуальне Гестапо буде домінувати над особистою
релігійною вірою людей та їх моральними переконаннями? Таку їх поведінку
слід вчасно зупинити. Не можна більше залишатись пасивними свідками цих
залякуючих нападів, з допомогою яких вони намагаються контролювати вияв
релігійних переконань та громадянської активності суспільства. Чим далі
триватиме подібне залякування християн, тим сміливішими та наглішими
ставатимуть активісти гомосексуального руху.
Переклад: Ігор Леньо
СОДОМІТІВ НА ПАЛІ!
ВідповістиВидалитисл.Б. Леонід.