Пропонуємо увазі читачів фрагмент інтерв’ю відомого російського священика і громадського діяча Якова Кротова інтерент-виданню «Гордон».
Вас не обурило коли патріарх Кіріл вручив орден преподобного Сергія Радонєжського телеведучому Дмітрію Кісельову?
Нагородження Кісельова може здивувати хіба що дуже наївних людей.
Зараз такий час, що я не здивуюсь якщо патріарх Кіріл посмертно
нагородить преподобного Сергія орденом імені Дмітрія Кісельова. Ми
живемо в абсолютно перевернутому світі.
Мене вразило формулювання, з яким вручався орден: «За клопітку працю на благо Церкви і Вітчизни».
Нагородження Кісельова – акт незначний, якщо порівнювати з тими
промовами, які патріарх Кіріл виголошував з березня 2014 року, коли Крим
«увійшов» до складу РФ. Промови предстоятеля РПЦ цілковито оправдовують
вторгнення Росії: в Україні, начебто, триває громадянська війна і так
далі. […]
Козаки і російські «добровольці» на Донбасі твердять про
«русскій мір» і «захист православної колиски». А ні у двох чеченських
війнах, а ні у війні з Грузією такого не було. Чому саме у конфлікті з
Україною Росія активно використовує релігійну риторику?
Дозвольте перш за все зробити два уточнення. Перше – йдеться не про
релігію, а про псевдорелігію, імітацію духовного життя. Покійний Сергій
Авєрінцев прекрасно порівняв квасний патріотизм ХІХ століття і 90-х
років ХХ століття. Раніше був яблучний, хлібний та інші кваси. І зараз
є, тільки останкінський. Релігійність, про яку ви згадали, - це форма
без змісту, в ній немає ні сили духа, ні віри.
Друге уточнення. Не треба говорити про дві війни в Чечні, а про три.
Прихід до влади в Чечні династії Кадирових ознаменував завершення другої
і початок третьої – партизанської війни. І не українцям з їхньою
боротьбою проти радянського режиму, яка тривала до 1955 року,
недооцінювати, м’яко кажучи, протестні настрої, які за останніх 12 років
у Чечні тільки посилюються. […]
Я правильно зрозуміла: псевдоправослав’я – нова ідеологія Кремля, щоб зручніше було захоплювати чужі території?
Вірус заражає тільки ослаблений організм. Російське псевтоправослав’
поперло і закріпилося в Україні тільки тому, що у вашій країні є
псевдоправослав’я і ваш організм ослаблений, а не через зовнішні
фактори.
Я приїздив до Києва в березні 2014 року і був сильно вражений
розкішними віллами церковних діячів в зеленому видолинку біля
Києво-Печерської лаври. І в православній, і в греко-католицькій, і в
протестантській – в усіх українських релігійних деномінаціях є
користолюбиві люди, національна гординя і бажання дешевої благодаті.
Вийти з-під впливу Московської патріархії багато легше, аніж
рукоположитися не з марнославства, чи через невміння робити щось
інакшого. Є священики, які несуть своє служіння «не заради Ісуса, а
заради куска хліба», як говорив святий Дмитрій Ростовський. Хіба в
Україні таких нема? Є і то багато! І це липке, псевдорелігійне
середовище робить Україну безпомічною перед ворожою агресією.
Найстрашніше сьогодні відбувається не в донецькому аеропорті, або на
передовій, а в тилу, де вирішується майбутнє України. […]
В одному з інтерв’ю Ви назвали війну в Україні не міжнаціональним, і навіть не міждержавним конфліктом. Що Ви мали на увазі?
Мої записи у Фейсбуці часто коментують українці, в яких на автарках,
або на фотографіях написано: «Бог любить Україну». Я завжди відповідаю:
Бог не любить Україну, Великобританію, Нігерію, США, Бог любить людину.
Трагедія у Луганську, Донецьку, Харкова, Одеси, Києва і Львова не в
тому що Путін не любить України. Смішно! Путін й Росію не любить, він в
принципі нікого не любить, навіть самого себе. Спроби списати політику
Кремля на божевілля президента РФ є абсолютно гнилими з точки зору
моральної теології. Путін абсолютно адекватний і раціональний персонаж,
який давно розлюбив самого себе. Він в принципі не розуміє що це таке
чоловіколюбство. Це характерно для гебістів.
Знаєте, що об’єднує Путіна і російських «добровольців» на Донбасі? Ці
персонажі в першу чергу не люблять самих себе, а тому шукають будь-якої
можливості самоствердитися. Це покалічені, спустошені в середині люди.
Головне зціленням, яке Бог дає людині є зцілення від ненависті до самої
себе. […]
Я не переконана, що в мене, як і в багатьох громадян України, вистачить сил вибачити і знову полюбити Росію і росіян…
Пані, не потрібно любити всю Росію! Любіть Пєтю, Васю, Маню, любіть конкретну людину. […]
Любити всю Росію від смітника до гламуру неможливо. Але і з
конктретними людьми тяжко, я не буду любити те, що пахне людиною.
Проблема сучасної Росії – жахлива стерильність. Це країна без запаху
людини, без трудового поту, місце, де постійно звучить дивна музика, а
музикальність в людей давно втрачена. Нема запахів, нема звуків, як в
ангарі, де готують для загрузки атомні бомби. Це – стерильність смерті.
Путінську Росію можна в музей здавати, як ідеальне містечко в
табакерці. Майже нічого живого не залишилося, все зачищене. До речі,
дієслово «зачищено» з’явилося в Москві. Сьогоднішня Росія – це царство
антихриста, місто в табакерці, де залишились тільки дядьки-поганялки,
тьотки-пружинки і крихітний, слабенький, бідний чоловічок. […]
Джерело: Воїни Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар