Патріарх Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав
(Шевчук), перебуваючи з душпастирським візитом у Австралії, відвідав дім
«Kalyna Care» для людей літнього віку, що неподалік Мельбурна.
«Відвідуючи різні парафії Австралійської єпархії, дуже хотів побувати
у вас у цьому домі, аби ви відчули й зрозуміли, що ваша Церква-мама
пам’ятає про вас, любить вас, молиться за вас. Ви, старші батьки, матері
є великим стадом нашої Церкви. Увесь досвід вашого життя, усі
страждання і труднощі, які ви пережили у своєму житті, досвід вашої
віри, ваша молитва і навіть ваші терпіння є великим спадком нашої
Церкви», - сказав Блаженніший Святослав до найстарших вірних Церкви на
території континенту.
Варто відзначити, що практично всі етнічні українці в Австралії старшого віку приїхали сюди в 1948-1950 роках, не бажаючи повертатися з німецьких таборів у сталінський терор. Свого часу в української громади виникла ідея побудувати дім «Kalyna Care» для людей поважного віку. Нині майже 90 відсотків його мешканців - українського походження. «Kalyna Care» існує з 1990 року. Його будували як тамтешні парафіяни, так і міська влада. Благодійники Віктор Рудевич і Мая Грудка сприяли у виділення землі, архітектор Марія Яроцька, сьогодні голова єпархіальної ради, склала проект комплексу.
Своїм візитом, за словами Предстоятеля, він хотів показати, якими дорогими й цінними ці люди є для Церкви. На згадку про відвідини Блаженніший Святослав освятив ікону Покрови Пречистої Діви Марії і закликав літніх людей приходити до Господа за заступництвом Богородиці по допомогу переносити немочі.
Того ж дня Глава УГКЦ відвідав парафію Успіння Пресвятої Богородиці в Ардірі (штат Вікторія), - повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на Департамент інформації УГКЦ. Тут високий гість освятив місійний хрест на подвір’ї храму. «Хрест – знак примирення. Якщо ми довго носимо у своїй душі якийсь гріх, то він нас ранить, робить наше життя невпорядкованим, розбитим. Але коли людина примирюється з Богом, особливо через таїнство Сповіді, в її душі наступає мир. Тому ми кажемо, що хрест є знаком миру. Сьогодні деякі люди шукають собі інших знаків миру, але іншого знаку нема і ніколи не буде», - зауважив Предстоятель. Він закликав вірних в Ардірі, вшановуючи цей хрест, молитися Богові за мир у всьому світі.
В Ардірі, як і в інших парафіях під час душпастирського візиту до Австралії, Блаженніший Святослав молився і спілкувався з парафіянами. Парох храму о. Зенон Хоркавий розповів вражаючу історію, як в 1948-1950 роках наші люди приїжджали з німецьких таборів на континент. Відбирали найкращих: здорових, освічених. А після їхнього приїзду тодішня австралійська влада робила все для їхньої асиміляції…
Кожна парафія – це своя історія. Кожний вірний – це ще інші історії. Старше покоління, яке ще добре розмовляє українською, поступово відходить, але приходить нове, котре, як тут люблять жартувати, «half на пів» чи «пів на half». Але їхня Церква для них залишається. Цікаво деколи спостерігати, як, наприклад, молодий тато, український виходець, і мама англійського походження поєднують дві культури у своїй родині. Мама не лише не заперечує, щоб діти виховувалася в українському дусі, а й сама долучається до церкви, до української громади, робить власними руками своїй малечі віночки, вдягає у вишиванки…
Глава Церкви зауважив, що ми всі, вірні своєї Церкви, українці, повинні плекати власну національну пам’ять: «Це - наше багатство... Мене часом запитують, на кого я опираюся. Я почав замислюватися над цим. Властиво, я спираюся на досвід християнської віри тих людей, з якими зустрічаюся. Тому досвід любові до Бога і до своєї Церкви є великою опорою. Бо розумієш, якщо ті люди колись змогли, то і ти зможеш. Якщо наш народ зумів вистояти в часи Другої світової війни, то і в сьогоднішній війні вистоїть. Але лише тоді, коли в центрі нашого життя буде Господь Бог і Христова Церква».
З Ардіра Глава Церкви подався до Джилонґу, де разом із вірними молився до Господа за заступництвом Богородиці. У Джилонґу український греко-католицький храм має назву Покрови Пресвятої Богородиці. У зв'язку з цим Блаженніший Святослав пригадав вірним, що ще князь Ярослав Мудрий віддав під Небесний Покров Богородиці наші українські землі, а цього року, під час Революції гідності в Україні, наша Церква урочисто відновила цей Акт посвяти. І протягом історії українське військо завжди прибігало під благословенний Господом Покров Богородиці. А Українська повстанська армія зародилася саме на Різдво Діви Марії. Богородиця є посередницею всіх Господніх благодатей, Господь Бог через Її заступництво чує і сповняє кожну молитву. «Тому ваші батьки, які переїжджали через океани на кораблях удень і вночі, у бурю і сонце прикликали Богородицю», - сказав Верховний Архиєпископ.
Глава Церкви відзначив довге служіння в Джилонґу о. Зенона Хоркавого, який віддав парафії Покрови Пресвятої Богородиці 20 років служіння. «Гадаю, рідко де є така парафія, щоб сам священик розписав храм», - зауважив Блаженніший Святослав. Крім того, цей священик зібрав величезну колекцію ікон в Україні. З часом о. Зенон передав цю колекцію на зберігання Львівській духовній семінарії, ректором якої на той час був Блаженніший Святослав.
Проповідник також відзначив, що йому було приємно зустріти на австралійській землі о. Ігоря Бакая, який зараз є парохом парафії Покрови Пресвятої Богородиці в Джилонґу. Отець Ігор учився в семінарії разом із Блаженнішим. Високий гість відзначив, що о. Ігор є справді глибоко молитовний священик.
Того ж дня Глава Церкви помолився в місцевому храмі Української Автокефальної Православної Церкви.
Варто відзначити, що практично всі етнічні українці в Австралії старшого віку приїхали сюди в 1948-1950 роках, не бажаючи повертатися з німецьких таборів у сталінський терор. Свого часу в української громади виникла ідея побудувати дім «Kalyna Care» для людей поважного віку. Нині майже 90 відсотків його мешканців - українського походження. «Kalyna Care» існує з 1990 року. Його будували як тамтешні парафіяни, так і міська влада. Благодійники Віктор Рудевич і Мая Грудка сприяли у виділення землі, архітектор Марія Яроцька, сьогодні голова єпархіальної ради, склала проект комплексу.
Своїм візитом, за словами Предстоятеля, він хотів показати, якими дорогими й цінними ці люди є для Церкви. На згадку про відвідини Блаженніший Святослав освятив ікону Покрови Пречистої Діви Марії і закликав літніх людей приходити до Господа за заступництвом Богородиці по допомогу переносити немочі.
Того ж дня Глава УГКЦ відвідав парафію Успіння Пресвятої Богородиці в Ардірі (штат Вікторія), - повідомляє Християнський портал КІРІОС з посиланням на Департамент інформації УГКЦ. Тут високий гість освятив місійний хрест на подвір’ї храму. «Хрест – знак примирення. Якщо ми довго носимо у своїй душі якийсь гріх, то він нас ранить, робить наше життя невпорядкованим, розбитим. Але коли людина примирюється з Богом, особливо через таїнство Сповіді, в її душі наступає мир. Тому ми кажемо, що хрест є знаком миру. Сьогодні деякі люди шукають собі інших знаків миру, але іншого знаку нема і ніколи не буде», - зауважив Предстоятель. Він закликав вірних в Ардірі, вшановуючи цей хрест, молитися Богові за мир у всьому світі.
В Ардірі, як і в інших парафіях під час душпастирського візиту до Австралії, Блаженніший Святослав молився і спілкувався з парафіянами. Парох храму о. Зенон Хоркавий розповів вражаючу історію, як в 1948-1950 роках наші люди приїжджали з німецьких таборів на континент. Відбирали найкращих: здорових, освічених. А після їхнього приїзду тодішня австралійська влада робила все для їхньої асиміляції…
Кожна парафія – це своя історія. Кожний вірний – це ще інші історії. Старше покоління, яке ще добре розмовляє українською, поступово відходить, але приходить нове, котре, як тут люблять жартувати, «half на пів» чи «пів на half». Але їхня Церква для них залишається. Цікаво деколи спостерігати, як, наприклад, молодий тато, український виходець, і мама англійського походження поєднують дві культури у своїй родині. Мама не лише не заперечує, щоб діти виховувалася в українському дусі, а й сама долучається до церкви, до української громади, робить власними руками своїй малечі віночки, вдягає у вишиванки…
Глава Церкви зауважив, що ми всі, вірні своєї Церкви, українці, повинні плекати власну національну пам’ять: «Це - наше багатство... Мене часом запитують, на кого я опираюся. Я почав замислюватися над цим. Властиво, я спираюся на досвід християнської віри тих людей, з якими зустрічаюся. Тому досвід любові до Бога і до своєї Церкви є великою опорою. Бо розумієш, якщо ті люди колись змогли, то і ти зможеш. Якщо наш народ зумів вистояти в часи Другої світової війни, то і в сьогоднішній війні вистоїть. Але лише тоді, коли в центрі нашого життя буде Господь Бог і Христова Церква».
З Ардіра Глава Церкви подався до Джилонґу, де разом із вірними молився до Господа за заступництвом Богородиці. У Джилонґу український греко-католицький храм має назву Покрови Пресвятої Богородиці. У зв'язку з цим Блаженніший Святослав пригадав вірним, що ще князь Ярослав Мудрий віддав під Небесний Покров Богородиці наші українські землі, а цього року, під час Революції гідності в Україні, наша Церква урочисто відновила цей Акт посвяти. І протягом історії українське військо завжди прибігало під благословенний Господом Покров Богородиці. А Українська повстанська армія зародилася саме на Різдво Діви Марії. Богородиця є посередницею всіх Господніх благодатей, Господь Бог через Її заступництво чує і сповняє кожну молитву. «Тому ваші батьки, які переїжджали через океани на кораблях удень і вночі, у бурю і сонце прикликали Богородицю», - сказав Верховний Архиєпископ.
Глава Церкви відзначив довге служіння в Джилонґу о. Зенона Хоркавого, який віддав парафії Покрови Пресвятої Богородиці 20 років служіння. «Гадаю, рідко де є така парафія, щоб сам священик розписав храм», - зауважив Блаженніший Святослав. Крім того, цей священик зібрав величезну колекцію ікон в Україні. З часом о. Зенон передав цю колекцію на зберігання Львівській духовній семінарії, ректором якої на той час був Блаженніший Святослав.
Проповідник також відзначив, що йому було приємно зустріти на австралійській землі о. Ігоря Бакая, який зараз є парохом парафії Покрови Пресвятої Богородиці в Джилонґу. Отець Ігор учився в семінарії разом із Блаженнішим. Високий гість відзначив, що о. Ігор є справді глибоко молитовний священик.
Того ж дня Глава Церкви помолився в місцевому храмі Української Автокефальної Православної Церкви.
Джерело: КІРІОС
Немає коментарів:
Дописати коментар