КАТЕХИТИКА-ІІ: 12.01.2014р. Б. / У Харкові провокатори штурмували храм УАПЦ (о)

11 січня 2014 року в Харкові так званні "тітушки" штурмували Свято-Дмитрівський храм Української Автокефальної Православної Церкви (об'єднаної). Харківські майданівці зійшлися в храм, щоб провести своє зібрання, адже традиційне місце - біля пам'ятника Тараса Шевченкові - у цей час було зайнято "антимайданом", організованим місцевою владою. Серед тих, хто приїхали на форум, - брати Капранови, В'ячеслав Брюховецький, Володимир Огризко, Олег Рибачук та інші.

Нападники спробували зламати двері та потрапити всередину. Майже чотири десятки молодиків напали на храм і застосовували газ, однак майданівцям вдалося відбити напад й не пустити провокаторів до храму. Присутні викликали міліцію, вони попросили жінок відійти від дверей вглиб храму. Міліція вже затримала частину молодиків "спортивної" зовнішності, які штурмували храм. За словами очевидців, до затримання "спортсмени" встигли використати газові балончики. Після атаки бандитів на місце події прибули бійці спецпідрозділу "Грифон". Правоохоронцям вдалося затримати 18 осіб й відвезти їх у невідомому напрямку. Громадські активісти виказували глибокий сумнів у тому, що ці "тітушки" будуть покарані.

«Навіть у найгірші часи й найгірші злодії не наважувалися нападати на храми. Але, що таке християнські цінності, – їм невідомо. Вони здатні лишень на замилювання очей балачками про «велике совєцьке минуле», але відчути, що таке справжній героїзм їм не дано, адже такі поняття – протиприродні для істот, що вже є поза межами добра чи зла», – прокоментував харківські події 11 січня народний депутат України свободівець Ігор Швайка.

Церква, звісно, не може лишатися осторонь революційних подій, особливо після сьогоднішнього випадку. Консисторія Харківсько-Полтавської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви (об'єднаної) висловила свою позицію у заяві, з текстом якої пропонуємо Вам ознайомитися:

«29 грудня р. Б. 2014

Субота по Різдві Христовім

11 січня 2014 р. (н. ст.)

Вих. ч. 003-14

Церква завжди має місце для мандрівника

Заява консисторії Харківсько-Полтавської єпархії Української Автокефальної Православної Церкви

У ці різдвяні дні ми знов і знов переживаємо ганьбу Вифлеєму, де не знайшлося місця для Святої Родини, крім стайні-вертепу. Ця ганьба могла б впасти й на Харків, де серед сотень бізнес-центрів і готелів не виявилося жодного, здатного 11 січня 2014 р. прийняти групу учасників Всеукраїнського руху опору, яка назвала себе «Всеукраїнським форумом Євромайданів». І ми були б приречені почути на Останньому Суді: «Ідіть ви від Мене, прокляті, у вічний огонь, що дияволові та його посланцям приготований. Бо Я голодував був і не нагодували Мене, прагнув і ви не напоїли Мене, мандрівником Я був і не прийняли ви Мене» (Мт. 25:41-43). Бо «чого тільки одному з найменших цих ви не вчинили, Мені не вчинили!» (Мт. 25:45).

Я глибоко вдячний парафіяльній громаді Свято-Дмитрівського храму м. Харкова за те, що вона виявила християнський підхід до подорожніх, котрі завітали до нашого міста, і надала їм притулок для проведення планованої зустрічі. Сподіваюся, мою вдячність поділяють усі патріоти нашого міста, всі християни Харкова, свідомі обов’язку гостинности до подорожнього, відповідальні за добре ім’я історичної столиці Слобожанщини.

Але, як же прикро, що знайшлася група молодиків, котрі влаштували штовханину під Свято-Дмитрівським храмом, труїли людей із газових балончиків і з озвірілими обличчями рвалися досередини храму. Хочеться вірити запевненням працівників правоохоронних органів, що злочинці будуть покарані відповідно до чинного законодавства. Та хіба справа в державному покаранні? Адже ці особи з’явилися біля церкви не випадково, вони явно виконували політичне замовлення опонентів «Євромайдану».

Навряд чи злочинці усвідомлюють, наскільки важкими для них можуть бути наслідки нападу на православну святиню, та ще й у дні Різдвяних свят. Божий Суд суворий саме тому, що справедливий, і він неодмінно спіткає і напасників, і, ще більшою мірою, замовників блюзнірського злочину. Суворий земний суд може стати рятівним для них, бо дасть нагоду спокутувати провину, хоча б частково, вже тут, на землі, і полегшити сумління перед Небесним Суддею.

Ми можемо не поділяти поглядів осіб чи суспільних середовищ, які живуть із нами в одній країні, в одному місті. Харківський Євромайдан, зазвичай, іґнорує існування громад Української Автокефальної Православної Церкви і його риторика не імпонує багатьом нашим парафіянам. Ідеологія Всеукраїнського форуму Євромайданів не відображає всього політичного спектру руху громадянського опору, що розпочався в листопаді 2013 р. Але це не завадило харківській громаді Української Автокефальної Православної Церкви гостинно відчинити двері перед співвітчизниками, що стали об’єктом політичних гонінь.

Нашим обов’язком, як християн, є і буде дбати про суспільний мир, базований на пошані до громадянських прав кожного українця, в тому числі й на праві висловлювати й обговорювати полемічні думки. Лише дотримуючись цих засад, ми зможемо в майбутньому почути від Судді обнадійливі слова: «Прийдіть, благословенні Мого Отця, посядьте Царство, уготоване вам від закладин світу. Бо Я голодував був і ви нагодували Мене, прагнув і ви напоїли Мене, мандрівником Я був і Мене прийняли ви» (Мт. 25:34,35).

†Ігор

архиєпископ Харківський і Полтавський»