08.08.2013р. Б. / Доктор Міріам Гроссман: Сексуальне «просвітництво дітей» − глибоко антинаукове і небезпечне

Доповідь на засіданні Комісії ООН щодо статусу жінок, 2012р.

У даному повідомленні наведено переклад однієї з лекцій відомого американського лікаря Міріам Гроссман на тему "сексуальної освіти", яка була прочитана на Комісії ООН щодо статусу жінок в 2012 р.

Про автора: Міріам Гроссман (Miriam Grossman, MD): відомий американський експерт, лікар-психіатр, доктор медицини. Автор численних лекцій, виступів, статей і книг, присвячених розкриттю сутності "сексуальної освіти", нав'язуваної адептами «планування сім'ї»: Фондом народонаселення ООН (ЮНФПА), Міжнародною федерацією планування сім'ї (МФПС) та ін. Зокрема, в 2009 році Міріам Гроссман опублікувала на цю тему книгу під назвою «ЧОГО Ви навчаєте мою дитину? Лікар викриває брехню сексуальної освіти і говорить про те, як ця брехня шкодить вашій дитині». Ця книга мала особливо великий резонанс у США.

Д-р Міріам Гроссман переконливо доводить, що "секспросвітництво" за програмами МФПС і подібних організацій має на меті не «профілактику інфекцій, що передаються статевим шляхом» (ІПСШ) і «захист репродуктивного здоров'я» (як це декларується), а здійснення утопічних соціальних проектів, що припускають руйнування традиційних моральних цінностей і моральних засад суспільства.

Як підкреслює д-р Гроссман, ця "сексосвіта" глибоко антинаукова. «Секс-просвітителі» замовчують дані сучасних біологічних і медичних наук, які давно вже довели величезну небезпеку для фізичного і психічного здоров'я підлітків «сексуальної свободи», якою їх зваблюють планувальники.

За словами д-ра Гроссман, «sex education» заснована «не на тому, що можна побачити під мікроскопом, а на небезпечній, політизованій ідеології, що дає викривлене уявлення про життя». Під вивіскою «науково-обґрунтованої сексуальної освіти» дітям насаджують небезпечні й аморальні ідеї та моделі поведінки, які можуть повністю зруйнувати їхнє життя. Факти, що заважають будівництву «нового чудового світу» сексуальних революціонерів, ними просто ігноруються.

«Тисячі годин, проведені мною з моїми пацієнтами − студентами, які проживають в університетському кампусі, дозволяють мені стверджувати: коли панує сексуальна свобода, сексуальне здоров'я страждає», − пише Гроссман.

«Наших дітей закликають гратися з вогнем, і приймальні лікарів і психотерапевтів вже повні людей, які обпеклися і зовні, і зсередини», − з глибокою гіркотою констатує вона.

Крім того, як пише Міріам Гроссман у своїй книзі "Чого ви навчаєте мою дитину?" (2009), сексуальну освіту, нав'язувану адептами МФПС, слід віднести до одного з факторів, що підвищують частоту самогубств у підлітків. Підштовхуючи їх до ранніх і дошлюбних сексуальних відносин, ця "освіта" сприяє поширенню серед підлітків різного роду інфекціям, що передаються статевим шляхом (ІПСШ). Але зараження ІПСШ і для дорослої людини − величезний стрес, а для підлітка з його незрілою психікою це може бути нестерпним випробуванням, що може підштовхувати його до самогубства. Крім того дівчатка-підлітки і юні дівчата нерідко надзвичайно важко переживають розрив відносин, що також може стати причиною самогубств. Про це Міріам Гроссман розповідає і в своїй попередній книзі "Незахищені" ("Unprotected"), в якій вона аналізує причини поширення депресій і самогубств серед студентів американських університетів.

У той же час, провокуючи ранню сексуалізацію дітей, "секспросвітителі", як зазначає Міріам Гроссман, приховують від підлітків та молоді (або висміюють в їх очах) той єдиний спосіб, який дозволяє юнакові чи дівчині уникнути всіх цих страшних небезпек "безпечного сексу". Цей простий спосіб, який людство практикує протягом тисячоліть, полягає в збереженні дошлюбної чистоти і створенні міцної сім'ї з людиною, яка дотримується тих же принципів.

Таким чином Міріам Гроссман спростовує демагогічні заяви адептів "планування сім'ї" про нібито "необхідність" і "корисність" просування даного роду "освітніх" програм. Навпаки, вона попереджає про небезпеку подібних програм для фізичного, психічного і духовного благополуччя дітей і підлітків, у тому числі, з точки зору зростання числа підліткових самогубств.

--------------------

Міріам Гроссман, доктор медичних наук. Виступ на Комісії ООН щодо статусу жінок 2012р.

«Коли я закінчила медичний інститут, я прийняла присягу. Стоячи з піднятою правою рукою, я присягнулася запобігати хворобі при будь-якій наданій мені можливості. У своїй юній невинності я вірила, що мені належить боротися проти раку, серцевих захворювань і емоційних розладів. Але я вже не настільки наївна. Провівши двадцять п'ять років, тисячі годин з молодими людьми в біді, я виявила, що моя найскладніша боротьба − не проти небезпечних хвороб. Мені доводиться боротися проти небезпечних концепцій.

І я тут з вами сьогодні, щоб обговорити ці небезпечні ідеї, такі як:

- Діти є сексуальними з моменту свого народження.

- Вивчення сексуальних відносин вважається здоровим у будь-якому віці.

- Молодь слід заохочувати в їх спробах брати під сумнів моральні цінності, яким їх навчають дома.

- Індивідуальні права мають пріоритет над правами населення на захист від хвороб.

Ці ідеї, фактично, є основою так званої Комплексної програми сексуальної освіти, розробленої Міжнародною Федерацією планування сім'ї та Американською Радою з сексуальної інформації та освіти (SEICUS).

Існує ряд публікацій, на які я посилаюся. Одна з них називається "Healthy, Happy and Hot" («Здоровий, щасливий і палкий»). Інша − «Міжнародні керівні принципи з питань сексуальної освіти: доказово-обґрунтований підхід до освіти у сфері сексу, відносин та ВІЛ / ІПСШ», яку поширює ЮНЕСКО.

Ви можете не помітити ті небезпечні ідеї, про які я говорила хвилину тому. Ви можете їх не помітити тому, що вони написані позитивними словами. Словами, які змусить вас повірити: «Так, це звучить здорово! Це саме те послання, яке потрібно молоді моєї країни». Але якщо ви уважно вивчите матеріал (особливо матеріал, подібний до цього, адресований молоді, а не матеріал, призначений для політиків та інших дорослих), ви побачите, що ці програми не є тим, що ви думали.

Наприклад, брошура «Здоровий, щасливий і палкий» адресована ВІЛ-інфікованій молоді. У цій публікації прославляються випадкові сексуальні зв'язки з численними партнерами. Немає ніякого заохочення до сексуальної стриманості. Немає жодних закликів скоротити кількість партнерів. Зовсім навпаки.

Як лікар, який дбає про здоров'я молодих людей протягом останніх 25 років, я спостерігаю постійний потік пацієнтів, що проходять через мій кабінет, в основному, дівчат і молодих жінок. Вони страждають від прийнятих ними сексуальних рішень. І 100% їхніх страждань можна було б уникнути!

Я зустріла так багато жертв, що написала книгу про своїх пацієнтів. Книга отримала назву «Незахищені: студентський психіатр показує, як політична коректність у своїй професії ставить під загрозу кожного студента». Я почала вивчати, чого навчає сексуальна освіта, приділивши особливу увагу матеріалу з книг і веб-сайтів, рекомендованих на уроках. І я написала свою другу книгу «Чого ви навчаєте мою дитину? Лікар викриває брехню сексуальної освіти і говорить про те, як ця брехня шкодить вашій дитині».

Як лікар я ставлю перед собою одну мету − тримати людей подалі від кабінетів лікарів і терапевтів. У своєму дослідженні я виявила, що діяльність таких організацій, як Міжнародна Федерація планування сім'ї та Американська Рада з сексуальної інформації та освіти, є перешкодою на моєму шляху. Їх пріоритет − не сексуальне здоров'я. Їх головна мета − сексуальна свобода!

Ці великі й потужні організації вважають, що сексуальність простягається від колиски до могили. Вони підтримують ранній початок статевого життя, зв'язок з численними партнерами і сексуальне експериментування.

Але це саме ті моделі поведінки, які розпалюють епідемії хвороб, що передаються статевим шляхом, ВІЛ, СНІД, призводять до збільшення числа абортів і емоційних розладів.

Ті, хто практикують стиль життя, пропагований цими організаціями, бувають на прийомі у лікаря частіше, а не рідше. І так відбувається з дуже простої причини. Коли сексуальна свобода є пріоритетом, коли людей заохочують починати статеве життя в ранньому віці, щоб досліджувати і експериментувати з різними партнерами, страждає сексуальне здоров'я. І будь ласка, не забувайте, що ці програми називають повними, достовірними і науково обґрунтованими. Вони заявляють, що надають молодим людям всю інформацію, яку ті повинні знати для прийняття обґрунтованих відповідальних рішень. Дані програми мають на увазі, що володіння цією інформацією призведе до прийняття найбільш здорових рішень.

Але я вивчала веб-сайти Федерації планування сім'ї та SEICUS, а також матеріал, який вони створюють для використання на уроках і для самостійного вивчення дітям. І я тут, щоб сказати вам, що їх Комплексна програма сексуального освіти не є такою. Вона не є комплексною. Вона не є медично точною. І вона не забезпечує молодь всією необхідною інформацією.

Я знаю, що це жорсткі заяви. Але я гарантую вам, що вони базуються на обширних дослідженнях і ретельному аналізі.

Один з важливих моментів, який вам необхідно зрозуміти − це те, що сексуальна освіта є соціальним рухом. Його заклик − змінити суспільство. Так було 50 років тому, коли рух зародився. І так триває до сьогодні. Рух малює в своїй уяві світ без сексуальних заборон і обмежень. Світ, який можна назвати вільним від юдейсько-християнської моралі: кожна людина, незалежно від віку, здійснює свій власний сексуальний вибір, кожен сам вирішує, наскільки великий ризик він готовий взяти на себе. І судити заборонено. У цьому «ідеальному світі» існує повна рівність статей. Хлопчики і дівчатка, чоловіки і жінки − усім належить однакова ступінь ризику при прийнятті сексуальних рішень. Цією ідеєю пронизана вся програма про сексуальну освіту.

Але тут є проблема. Проблема в тому, що програма не заснована на реальності. Коли справа доходить до негативних наслідків сексуальної активності (а ви знаєте, що вони собою являють − інфекції, рак, безпліддя, небажана вагітність), не існує статевої рівності. Її ніколи не було. І її ніколи не буде. Саме дівчата і жінки в першу чергу страждають від наслідків раннього початку статевого життя і наявності численних партнерів. Це пов’язано з біологією, анатомією, фізіологією. Це пов'язано з будовою органів, гормонами і мозковими функціями. Це біологія, яку повинна знати кожна дівчинка. Але ці наукові дані, про які я вам розповім через кілька хвилин, опускаються програмою сексуальної освіти, тому що, на мою думку, вони ставлять під сумнів ідею про рівність статей і свободу сексуального вираження.

Отже, суть мого виступу у тому, що програми сексуальної освіти, створені Федерацією планування сім'ї та SEICUS і поширювані спеціалізованими установами ООН, не роблять те, про що заявляють.

Вони не захищають здоров'я і благополуччя молоді!

Замість цього вони сексуалізують дітей і заохочують поведінку, що ставить під загрозу їх здоров'я і благополуччя.

 Що я збираюся зробити зараз, це, по-перше, пояснити вам походження і філософію того, що називається Комплексною програмою сексуальної освіти. Потім я розповім вам про наукові дані, які свідомо не включили в цю програму. Я повідомлю вам, про що слід розповісти молоді − про що необхідно їй розповісти, але що не розповідається. І нарешті ви почуєте, що ви особисто можете зробити, щоб втілити це в життя, щоб зупинити сексуалізацію дітей та виступити на захист їхнього здоров'я і невинності.

Звідки виходить радикалізм сучасного уявлення про сексуальну освіту? Все почалося в 1960-х. За основу була взята модель людської сексуальності Альфреда Кінсі. Зараз ми знаємо, що дослідження Альфреда Кінсі, на яких він засновував свою кампанію з боротьби за соціальні реформи, були сфабриковані, а сам він був людиною з глибокими порушеннями психіки. Коротко: Кінсі був переконаний, що традиційна мораль не має значення і є руйнівною. Ця людина не зупинялася ні перед чим, коли справа стосувалася сексуальності (я маю на увазі, дійсно ні перед чим). Так, наприклад, він вважав, що педофілів неправильно розуміють і їх покарання несправедливі. Сексуальність − це не той апетит, який треба приборкувати, наполягав Кінсі. Він вчив цьому. І він жив так. Я дуже сильно сумніваюся, що за всі 62 роки свого жалюгідного життя хоча б  один день Кінсі був знайомий з тим, що ми, ті, що зібралися в цій кімнаті, вважаємо здоровою сексуальністю.

І ось що дивно − особиста сексуальна філософія цієї людини була інституціоналізована в сучасній сексуальні освіті. Сучасні програми засновані на вченні Кінсі. Це так само, якщо б хтось вийшов і сказав: «Коли мова йде про харчування, ми всі помиляємося. І у мене є всі необхідні дослідження, щоб довести це. Моє бачення краще. Їжте більше червоного м'яса, споживайте більше масла, цукру і кофеїну». Це призвело б людей у ​​захват. Вони побудували б цілу індустрію навколо цього. А потім, через роки, раптом виявилося б, що людина, чию модель здорового харчування прийняв кожен, насправді страждала високим тиском, діабетом і серцевими захворюваннями. Ось наскільки тут все перевернуто з ніг на голову.

Кінсі помер в 1956 році. І кілька років тому була заснована SEICUS, Американська Рада з сексуальної інформації та освіти. Тут я хочу зауважити, що SEICUS виставлена в якості кандидатури на отримання консультативного статусу при ООН. Рішення з цього питання, можливо, буде прийнято до червня. І ми повинні зробити все від нас залежне, щоб запобігти цьому. SEICUS − це не та організація, якій ви могли б дозволити впливати на ваших дітей у ваших країнах.

Отже, коли SEICUS була заснована ... Я хочу, щоб ви розуміли, що на початку 1960-х завдяки антибіотикам почали лікувати найпоширеніші ІПСШ, такі як сифіліс і гонорея. І всі подумали: «Чудово! Більше ніяких ІПСШ! У нас є антибіотики!» Ви можете це собі уявити? Також в 1960 році стали доступні протизаплідні пігулки. Отже, всі ці жахливі інфекції вважалися переможеними, а небажаної вагітності можна було уникнути. Є протизаплідні засоби, є антибіотики. У той час вважали, що обидві проблеми вирішені, вважалося, що проблеми зникли. Єдиною перешкодою на шляху до прийняття концепції Кінсі про сексуальність була мораль середнього класу.

Отже, SEICUS була заснована доктором Мері Кальдерон, що працювала в Міжнародній Федерації планування сім'ї. Як і Кінсі, вона вважала, що існує нагальна необхідність відійти від традиційних уявлень про сексуальність. Вона була переконана, що в сексуальній освіті занадто багато негативізму, вона занадто сильно зосереджена на хворобах та небажаній вагітності. За її словами, справжньою проблемою було те, що суспільство є пуританським і пригнічує особисті свободи. У сексуальній освіті занадто багато «не можна», стверджувала засновниця SEICUS, в той час як її підхід буде заснований на «можна».

Правильна сексуальна освіта навчатиме дітей, що з моменту свого народження вони є сексуальними істотами. І вираз їх сексуальності є безумовним, природним і здоровим. Вона написала книгу, адресовану батькам, в якій стверджується наступне: «Діти сексуальні, у них є сексуальні думки, і вони роблять сексуальні речі. Батьки повинні приймати і поважати еротичний потенціал своєї дитини (...) Професіонали, які вивчають дітей, нещодавно підтвердили наявність яскраво вираженої сексуальності у новонароджених». Все це базується на доповідях Кінсі, отриманих від педофілів, що мали справу з підлітками, дітьми і немовлятами до одного року і записували свої результати.

«Таблиця 34 − вивчення систематичного сексуального насильства над хлопчиками» з книги Альфреда Кінсі «Статева поведінка самця людини», 1948 рік, с. 180

Крім вчення про сексуальність «від колиски до могили» метою сексуальної освіти «було не нав'язувати будь-кому сексуальні стандарти, але просто зробити інформацію доступною, щоб допомогти молодим людям і дорослим приймати власні рішення».

Так, наприклад, пропозиції почекати досягнення дорослого віку, почекати до шлюбу не спрацювали б. Цього б не допустили, оскільки метою стало не нав'язувати конкретний стандарт поведінки. Важливо було зробити інформацію доступною, а потім дозволити молодим людям приймати свої власні рішення. Нічого не змінилося в сфері сексуальної освіти і на сьогоднішній день.

Метою сексуальної освіти стало «постаратися надати молоді можливість ставити під сумнів, вивчати і оцінювати своє власне ставлення і ставлення їх спільноти до суспільства, статі та сексуальності».

Можливо, це звучить красиво, але задумайтеся про це. Вони заохочують дітей піддавати сумніву те, чого їх навчають. Я не впевнена, що всі батьки погодяться з цим.

Що ж насправді має на увазі доктор Кальдерон, коли каже, що сексуальна освіта має бути відкритою і позитивною, що необхідно замінити «не можна» на «можна»? До чого приведе відмова від традиційних поглядів? Все це означає набагато більше, ніж сексуальні стосунки до шлюбу або поза шлюбом.

Сучасна сексуальна освіта націлена на знищення кордонів. Ось слова співзасновника SEICUS Лестера Кіркендаля: «Релігійні табу занадто обмежують, всю нашу систему віри необхідно переглянути ... традиційна релігія зазнала фіаско, оскільки вона оточувала людей заборонами і ставила кордони мисленню». «Необхідно розширити межі людської сексуальності». «Фізичне задоволення має таку ж ціну, як і моральна цінність».

Дійшло до того, що віце-президент SEICUS Уорделл Померой в 1980 році проголосив: «Прийшов час визнати, що інцест не повинен вважатися ні збоченням, ні симптомом психічного захворювання».

«Дитячий сексуальний досвід, такий як зв'язок з родичем або старшим чоловіком, необов'язково негативно позначається на дитині», − заявив член правління SEICUS Джон Мані в інтерв'ю журналу Time в квітні 1980 року.

Журнал Time назвав цих людей «про-інцестним лобі».

Всі ці ідеї, які я згадала:

- Що сексуальність простягається від колиски до могили;

- Що у молодих людей є сексуальні права;

- Що дорослі повинні відійти в сторону і дозволити дітям приймати свої власні рішення;

- Що мораль оточує людей заборонами, а табу повинні бути ослаблені;

всі ці ідеї сексуалізують дітей.

Я хочу звернути вашу увагу на те, що все, що ці організації пред'являють батькам і політикам, відрізняється від того, чому вони в підсумку вчать молодь.

Наприклад, ці групи заявляють, що сексуальну поведінку необхідно відстрочити, що поведінки, пов'язаної з високим ризиком, слід максимально уникати. І що в ідеалі не повинно бути сексуальних відносин до тих пір, поки молоді люди не вступили в серйозні стосунки зі взаємними зобов'язаннями. Вони кажуть це на громадських форумах, а також у матеріалах, адресованих батькам і політикам.

Зокрема, існує радіо-інтерв'ю 2007 року з головою департаменту з громадської політики SEICUS Білла Сміта, де його запитують: «Ви згодні, що найкраще, щоб діти не вступали в сексуальні відносини в середній школі? Я правий?» Він відповів: «Звичайно, абсолютно! Молодим людям краще почекати, перш ніж почати займатися сексом. У цьому немає ніяких сумнівів».

Звучить переконливо, правда? Нам всім це подобається. Але давайте подивимося на брошуру, видану SEICUS. Вона називається «Розмова про секс». Ось як вона починається: «У кожної людини є основні права. У той же час дорослі можуть говорити і робити таке, що змусить молодих людей відчути, ніби у них немає прав. Дуже важливо, щоб ви знали свої права для того, щоб ви могли постояти за себе в разі потреби». «У будь-який момент вашого життя ви можете вибирати. Чи виражати, і якщо виражати, то як, свою сексуальність». «Більшість сексуальних моделей поведінки тягнуть за собою якийсь рівень ризику. Саме ви вирішуєте, який ступінь ризику ви готові прийняти».

А ось цитата з книги, схваленої Федерацією планування сім'ї, про невпевненість при прийнятті рішення чи ставати сексуально активним: «Ніхто не може сказати вам, чи готові ви до сексу. Ви єдиний знаєте, чи впораєтеся ви з такою відповідальністю».

 Існує дуже багато таких прикладів. Не буду приводити їх всі. Але по суті ви бачите, що вони не закликають дітей почекати. Ці організації не роблять того, що вони обіцяли робити. Більше того, вони фактично знайомлять дітей з моделями поведінки і стилем життя, пов'язаними з високим ризиком, і роблять їх нормою, описуючи їх як прийнятні, здорові варіанти.

А от інформація про анальний секс, викладена на веб-сайті Федерації планування сім'ї та адресована молоді: «Деякі традиційні пари використовують анальний секс для того, щоб зберегти цноту партнерки. Для тих, кому вона подобається, анальна стимуляція може бути частиною мастурбації, статевого акту або орального сексу».

Скажіть, в цьому залі є експерти з інфекційних хвороб? Хоча насправді й не треба. Я впевнена, що ви розумієте, що те, що тут пропонується − це фекально-орально-фекальний контакт. А він є моделлю поведінки, пов'язаної з максимальним ризиком, який тільки можна собі уявити. І вже точно це не є тим, що батьки хочуть, щоб їхні діти знали. Не кажучи вже про практику.

 Стоматологам зараз радять оглядати пацієнтів на предмет раку порожнини рота. А рак порожнини рота дуже тісно пов'язаний з папіломавірусною інфекцією, яку люди отримують за наявності великої кількості партнерів для заняття оральним сексом. Але цю важливу інформацію не повідомляють нашим дітям.

Тобто по суті я кажу про те, що важлива інформація, пов'язана зі здоров'ям людини, не включається в те, що називається «Комплексною» програмою сексуальної освіти. Комплексна − означає всеосяжна, що включає в себе все, що ви хочете знати.

Але ж інформацію про те, що папіломавірусна інфекція викликає рак у вас в роті, дітям не повідомляють. Замість цього Федерація планування сім'ї розповідає їм про анальний секс і орально-анальний контакт. Ось стаття про зв'язок ВПЛ (папіломавірус людини) з раком голови і шиї, датована 2007 роком. Тобто це вже широко відомо. Чому ж це не потрапило в Комплексну програму сексуальної освіти? Здогадайтеся!

Це вже науковий факт, що для розвитку раку шийки матки необхідною умовою є наявність папіломавірусу людини. Чому ж дівчата і молоді жінки особливо сприйнятливі до ВПЛ? Все через шийку матки, вона ще не достатньо розвинена. А шийка матки є входом в матку. Сформована шийка матки − а її оболонка дуже щільна, покрита численними шарами клітин, − тому вона важко інфікується. А ось недостатньо розвинена шийка матки, шийка матки у підлітка або юної дівчини, товщиною всього в одну клітину. Ця поверхня, покрита шаром всього в одну клітину, називається «зоною перетворення». З віком вона стискається, скорочується. Але поки це не відбулося, для ВПЛ, хламідії та ІПСШ це ідеальне місце для атаки. Подумайте про анатомію жінки, дівчини: еякулят, що містить ІПСШ, потрапляє прямо туди, прямо в яблучко. І тому так багато дівчат інфіковано ВПЛ, а також іншими ІПСШ. З віком, як я вже сказала, ця зона стає меншою, а після пологів вона повністю зникає.

Люди звертаються до мене з питаннями − в якому саме віці зникає? Я не знаю, все це дуже індивідуально. Але якщо ви підете до лікаря на обстеження, ви можете запитати, якого розміру ваша «зона трансформації».

Я називаю «зону трансформації», клітини, з яких вона складається, політично некоректними клітинами. Чому? Тому що вони суперечать ідеології, яка каже, що хлопчики і дівчатка − це одне і те ж. Ця зона свідчить про те, що у дівчаток підвищена уразливість до того, що стосується ІПСШ. У репродуктивній системі хлопчиків немає подібної зони уразливості. Але у них є місце, подібне цьому, в травній системі, в анальній області, наприклад. Тканина там дуже тендітна, товщиною всього в одну клітину − як і «зона трансформації».

У своїй брошурі «Здоровий, щасливий і палкий» у Федерації планування сім'ї була можливість пояснити все це. Адже брошура адресована ВІЛ-інфікованій молоді. Так, багато з цієї молоді виявляється хлопцями. І багато хто з цих хлопців будуть брати участь в анальних зносинах. У Федерації була ідеальна можливість, щоб сказати: «Послухайте! Ця зона дуже вразлива, її легко порвати, там багато кровоносних судин. Дуже легко отримати інфекцію, особливо якщо у вас ВІЛ. Крім крові (переливання крові, наприклад), ВІЛ найчастіше передається через анальні зносини. Щонайменше, в 20-30 разів легше передати ВІЛ шляхом анальних зносин, ніж вагінальними. І у Федерації була прекрасна можливість пояснити все це молоді.

Дані про шийку матки широко відомі в медичному середовищі. Ось що повідомляє CDC (Центр по контролю за захворюваннями): «ІПСШ є серйозною загрозою здоров'ю жінок і їх фертильності. Біологічні фактори піддають жінок більшому ризику, ніж чоловіків». Одним з цих факторів є шийка матки. Є ще й інші.

Так от, ці дані про жіночу вразливість не згадуються в Комплексній програмі сексуальної освіти. А вони називають себе феміністками! Саме вони говорять, що хочуть покращувати добробут юних дівчат. Тут все перевернуто з ніг на голову.

Біологія каже: «Зачекайте! Дівчата більш уразливі, ніж юнаки!» І це правда.

 І я хочу сказати ще дещо, повернувшись до брошури «Здоровий, щасливий і палкий». ВІЛ-інфікованим молодим людям кажуть, що вони мають право на сексуальне задоволення, але при цьому у них немає обов'язку розкривати свій статус до статевих зносин ні перед своїми партнерами, ні перед суспільством в цілому. Дозвольте мені пояснити це. ВІЛ-інфікованим говорять, що вони не мусять розповідати про свій стан до тих пір, поки їм не буде зручно поділитися цим, поки не прийде слушний для них час.

Давайте задумаємося про це на хвилину. Давайте розберемося. Припустимо, молодий юнак ВІЛ-інфікований − назвемо його «А». Він вступає в зв'язок з іншим хлопцем − назвемо його «Б». Вони займаються сексом. «А» прочитав цю брошуру і не відчуває жодних зобов'язань повідомляти людям, про свій стан. «Б» не дають права прийняти інформоване рішення про вступ в статевий зв'язок. Він не підозрює про ризик. І потім «Б» виявляється позитивним на ВІЛ. Є дані, що підтверджують, що достатньо одного акту, щоб стати ВІЛ-інфікованим. Я особисто зустрічала таких людей. Так от, коли «Б» виявляється ВІЛ-інфікованим, його діагностика, його лікування відкладається. Адже він не підозрював, що зв'язок був для нього небезпечним. І тепер цей «Б», щойно  інфікований, на початковій стадії захворювання, ще до того як аналіз на ВІЛ дає позитивний результат, продовжує жити і займатися сексом з іншими людьми. Так починаються епідемії. І так зростає пандемія. А потім ми запитуємо: «Чому СНІД вийшов з-під контролю?»

Однією з цілей Комплексної програми сексуальної освіти проголошується скорочення моделей поведінки, пов'язаних з ризиком. А потім вони виходять і кажуть людям, що їм необов'язково повідомляти партнерам про свій стан ВІЛ-інфікованого? Через все це невинні люди втрачають свої життя.

А зараз давайте перейдемо до ще однієї дивовижної наукової теми, до того, що називається «біохімічною прихильністю». За останні 20 років ми дізналися (і це наукові дані), що гормони, які виробляються під час інтимної поведінки, викликають почуття прихильності і довіри. Особливо у жінок, оскільки окситоцин головним чином жіночий гормон. Я називають цей гормон, як і ті клітини, «політично некоректним», оскільки він кидає виклик твердженнями, що відмінності між чоловіками і жінками засновані на культурних традиціях та соціалізації. Він кидає виклик ідеї про те, що сексуальну поведінку легко відокремити від емоційної прихильності.

Що таке гормон? Гормон − це молекула, яка «мандрує» від одного органу до іншого і передає повідомлення. Залежно від контексту, окситоцин переносить різну інформацію по всьому тілу. Під час пологів він прямує з мозку в матку і дає їй команду скорочуватися і виштовхувати дитину. Під час годування грудьми окситоцин передає клітинам молочної залози наказ мозку виробляти молоко. Але окситоцин «подорожує» і всередині мозку з повідомленнями про емоції і поведінку. Якщо ви візьмете незайману самку щура і введете їй окситоцин, а потім помістите її в клітку з новонародженими від іншої самки щура, перша самка під впливом окситоцину буде поводитися так, ніби дитинчата − її власні. Таким чином, окситоцин передає послання «створи зв'язок, створи емоційну прихильність».

Те, що слід знати молодим людям − окситоцин виробляється під час інтимної поведінки. Сам факт зносин необов'язковий для того, щоб почати вироблення окситоцину. Думаю, мені навіть не варто говорити про те, що презервативи ніяк не впливають на поведінку даного гормону. Я не кажу, що випадкові статеві зносини створюють глибоку емоційну прихильність, таку, як ви можете спостерігати між матір'ю і дитиною. Звичайно ні, це було б безглуздо. Але в чому я переконана, це в тому, що ми можемо вчитися у своєї анатомії. Ми запрограмовані переживати не тільки задоволення під час інтимної близькості, а й емоційну несвідому реакцію стосовно  людини, з якою ми близькі.

Ще одна відмінність між чоловіком і жінкою: естроген підсилює дію окситоцину, а тестостерон знижує її. І це дивно! Коли в організмі найвищий рівень естрогену? Прямо напередодні овуляції − от коли він досягає свого піку. Ви тільки послухайте, як ми влаштовані! Це так гарно − що саме в той день місяця, коли ми можемо зачати і привести нове життя в цей світ, ми найбільш піддані емоційній  прихильності до тієї людини, з якою створюємо це нове життя.

Крім емоційної прихильності окситоцин впливає на наші судження і оцінку ризику. Він впливає на відділи мозку, пов'язані з почуттям довіри. По суті, коли молоді люди сексуально активні, окситоцин впливає на мозок дівчини, який повинен махати червоним прапором. Припустимо, що це тільки випадкові зносини, зв'язок на одну ніч з кимось, кого вона не знає по-справжньому. У звичайній ситуації мозок б подавав сигнал тривоги: «Подумай про це! Чи добре це? Чи безпечно? Що ти будеш почувати завтра вранці? Чи розумний це вчинок?» Але замість цього відділу мозку, замість мозочкової мигдалини діє окситоцин, який в якійсь мірі змушує цей голос замовкнути. І дівчина менш обережна, менш підозріла. Так, за нормальних обставин, у відносинах з «тим самим» молодим хлопцем, коли ти знаєш, що він буде поруч, що він − той, хто тобі потрібен, коли ти все це усвідомлюєш, ти хочеш, щоб це відбулося, ти не будеш думати: «Хм, він не розібрався з пранням вчора ... Ну не знаю ... Щось він набрав багато ваги ... Якось він не дуже виглядає». Ти не захочеш, щоб так було. Ти будеш хотіти зв'язати себе з ним. Таким чином, окситоцин, залежно від обставин, впливає здоровим, чудесним чином. Але молодим людям необхідно знати, що він може і піддавати ризику їх судження.

Молоді люди приходять до мене після того, як кілька разів мали секс, особливо дівчата, і запитують: «Що зі мною не так, доктор Гроссман? Я відчуваю прихильність до нього. Що зі мною не так?» Як правило, дівчина жадає побачити хоч якийсь знак, що вона теж йому подобається. Вона постійно перевіряє свою електронну пошту, вона чекає його смс − вона чекає знаку, що між ними існує зв'язок. І я кажу їм: «З тобою все гаразд». І дівчата відчувають полегшення, виявивши, що вони не зійшли з розуму. Я пояснюю їм щодо окситоцину і почуття прихильності. Єдине, що не так з цими молодими людьми − це те, що вони не знайомі з цими та іншими біохімічними даними, пов'язаними з сексуальністю. Вони навіть не підозрюють про це.

А звідки їм це знати? Всі ці «комплексні» програми з сексуальної освіти не говорять їм про це. Як же молоді люди можуть це знати?

Я хочу згадати, що існують і інші дивні дані, отримані від дослідження окситоцину. Наприклад, хворі на аутизм, у зв'язку з тим, що страждають порушенням почуття прихильності, частіше надають превагу речам аніж людям. Вони часто не вміють встановлювати зоровий контакт, вони відчувають занепокоєння, у них проблеми з почуттям довіри до людей.

Якщо таким хворим призначають окситоцин, відбуваються значні поліпшення в даних областях. Ще одне дивовижне дослідження: провели порівняльний аналіз двох груп жінок, які народили дітей на два тижні раніше терміну. У жінок з однієї групи пологи були природними (а під час природних пологів рівень окситоцину досягає неймовірно високого рівня). У жінок іншої групи були проведені заплановані пологи через кесарів розтин, ці жінки не проходили через потуги і процес пологів, у них не вироблявся окситоцин. Два тижні потому цих матусь зібрали разом і кожній провели магнітний резонанс мозку − їх мозок сканували на предмет реакції на плач власної дитини. Мозок жінок, що пережили природні пологи і зазнали впливу окситоцину, був чутливіший. Я не хочу, щоб хтось, кому  робили кесарів розтин, подумав: «О боже! У мене цього не було, у мене проблеми з почуттям прихильності стосовно моєї дитини». Навіть не думайте таким чином! Все це − лише цікаве дослідження на підтримку ідеї про те, що окситоцин пов'язаний з жіночою чутливістю стосовно прихильності.

Окситоцин включає любов і довіру. Він відключає обережність і небажання в головному мозку.

Отже, я підведу підсумок, хоча можна було сказати ще багато чого. Я хочу підкреслити, що ставки тут дуже високі. Задоволення від інтимної близькості, звичайно ж, незвичайна, природна і здорова реакція. І підліткам треба говорити про це. Але також їм треба говорити, що хоча все це незвичайно, природно і здорово, але вести себе безвідповідально і спонтанно − неприродно і нездорово. Секс − це дуже серйозне питання. Не можна приймати все як само собою зрозуміле. Одні зносини можуть змінити ваше життя назавжди. Жіноча репродуктивна система особливо чутлива і крихка.

Програми, розроблені Федерацією планування та SEICUS, поширювані по всьому світу через ООН, вкрай небезпечні. Замість того, щоб надавати матеріал такого рівня, про який ми говорили сьогодні і який підживлює прагнення до здорового ідеалу − почекати остаточного дорослішання і, бажано, вступу в шлюб − замість всіх цих ідей, дані програми говорять про сексуальні права, про права на сексуальне задоволення в будь-якому віці, про права на численних сексуальних партнерів, які не зобов'язані інформувати вас про свою ВІЛ-інфікованість. Це безумство.

Я хочу попросити кожного: вивчіть цю інформацію і починайте діяти. Я розповім вам про петиції, яку ми підписуємо www.StopSexualizingChildren.org − про петиції проти такого роду програм, спрямованих на сексуалізацію наших дітей і рекламу нездорового способу життя в ім'я сексуальних прав, в ім'я різноманітності, в ім'я сексуальної свободи. У всьому світі ми спостерігаємо катастрофічний рівень захворювань, що передаються статевим шляхом. Ми знаходимося в стані війни з помилками, але помилки перемагають. Щоб повернути все на свої місця, нам потрібна повна перебудова того, як ми знайомимо молодих людей з предметом сексуальності. Дякую вам за увагу!

За матеріалами www.pro-life.by

Джерело:   Воїни Христа Царя