Святий Ігнатій Лойола, засновник Ордену Єзуїтів, казав, що першою
річчю, якої ми повинні навчитися у школі, є великодушність, тож саме про
цю чесноту говорив Папа Франциск, зустрічаючись у п’ятницю, 7 травня
2013 р., з учнями, колишніми учнями, випускниками та персоналом
єзуїтських колегій Італії та Албанії. Важливим збігом Святіший Отець
називає той факт, що зустріч відбувається в урочистість Пресвятої
Ісусового Серця, набожність до якого займає важливе місце в єзуїтській
духовності. Зважаючи на те, що приготований текст був, на його думку,
занадто довгим, Папа прочитав тільки короткий підсумок, а цілу промову
передав у письмовій формі.
На початку Святіший Отець, який також є єзуїтом, пригадує подію з життя
святого Ігнатія, коли під час подорожі до Риму разом з першими
послідовниками хтось запитав: «Що маємо відповісти, якщо запитають: хто
ми?». Спонтанно зродилася відповідь: «Скажемо, що ми: Товариство Ісуса».
«Це – зобов’язуюча назва, яка вказує на взаємини близької дружби,
абсолютної любові до Ісуса, слідами якого вони бажали йти», – зауважив
Папа, додаючи, що він згадав про це, тому що святий Ігнатій разом з
друзями «зрозуміли, що Ісус навчав їх, як жити добре, як здійснити
життя, сповнене глибоким сенсом, що даруватиме ентузіазм, радість і
надію».
У цьому контексті Папа зазначає, що на запитання: «Чому ходимо до
школи?», – можна почути різні відповіді, а святий Ігнатій казав, що
«головним елементом, якого вчимося у школі – це бути великодушними.
Великодушність – чеснота великого і малого». Це означає «мати велике
серце, велич духа, мати великі ідеали, бажання чинити великі речі, щоб
дати відповідь на те, чого Бог від нас просить, і саме тому добре
виконувати щоденні справи». А тому у школі важливо не лише розвивати
інтелектуальний рівень, але також загальнолюдський, такі чесноти, як
чесність, пошана, вірність, наполегливість, свобода, служіння. Двом
останнім Святіший Отець присвятив окрему думку.
«Насамперед, – звернувся він, – будьте вільними людьми», що не означає,
«робити все, що заманеться», але «вміти задумуватися над тим, що
робимо, вміти оцінити те, що є добрим, а що – злим», щоб «завжди
вибирати добро». «І в цьому не бійтеся йти проти течії, навіть якщо це
нелегко!» – закликав Папа, зазначаючи, що тоді людина не є безхребетною,
а вміє відважно виходити назустріч життєвим викликам. Натомість,
служіння, за його словами, вчить «не закриватися у собі самих, у своєму
малому світі, але відкриватися на ближніх».
«Щоб бути великодушними з внутрішньою свободою та духом служіння,
необхідне духовне формування», – вів далі Святіший Отець, закликавши
учнів «дедалі більше любити Ісуса», Який «близький до кожного», знає, як
допомогти і зрозуміти, додати відваги в важкі хвилини «і ніколи вас не
залишить». А відкриваємо це в молитві, читанні Біблії, відчитуючи знаки
Божої присутності в своєму житті.
Папа звертається з окремим словом до вихователів: єзуїтів, вчителів,
шкільного персоналу та батьків: «Не втрачайте відваги перед обличчям
труднощів, які представляє виклик виховання! Виховувати – це не ремесло,
це наставлення, спосіб буття». Для цього слід бути поруч з підростаючим
поколінням, супроводжувати етапи їхнього зростання. «Даруйте їм надію, –
вів далі він, – оптимізм для мандрівки у світі. Вчіть їх бачити красу
та добро створіння і людини, що завжди носить у собі відбиток Творця.
Але, передовсім, своїм життям свідчіть те, що намагаєтесь передати...
Без послідовності неможливо виховувати!»
Текст із сторінки http://uk.radiovaticana.va
Джерело: Воїни Христа Царя
Немає коментарів:
Дописати коментар