04.03.2013р. Б. / На Тернопільщині – нова суперечка через Почаївську лавру

Із реєстрацією у грудні 2012 року законопроекту, який спрямований на вилучення Почаївської лаври із списку об’єктів, які не підлягають приватизації, на Тернопільщині знову завирували пристрасті довкола святині.

 

У січні цьогоріч було розпочато збір підписів до керівництва держави з вимогою не допустити прийняття такого закону. Під зверненням підписалося уже 100 тис жителів області.

 

При цьому чимало політиків та громадських активістів переконані, що у разі подальшої приватизації Почаївської лаври Українською православною церквою Московського патріархату, тут буде розбудовано міцний плацдарм для просування проросійської політики в Західній Україні. А тому духовенство та громадськість докладають максимум зусиль, аби цього не допустити. Окрім збору підписів, готують хресні ходи, а, в разі потреби, противники приватизації погрожують акціями громадської непокори.

 

Єпископ Тернопільський, Бучацький та Кременецький УПЦ КП Нестор вважає, що передача Почаївської лаври монахам УПЦ МП ще більше утвердить церковну владу Росії над значною частиною українців, які є вірними УПЦ Московського Патріархату, і яких легко ідеологічно налаштувати у вигідному Росії руслі.

 

«РПЦ не хоче втрачати як з економічної точки зору контроль над Україною, так і з політичної – щоб зберігати свій вплив через ідеологічні апарати РПЦ на мирян, яких налаштовують в проросійському дусі. Те, що зараз намагаються забрати українську святиню – це неприкрита агресія. Позиція церкви і громадськості в даному питанні спільна – доки в Україні немає Єдиної Помісної Церкви, питання про приватизацію лаври є передчасним. До того ж, Почаївську лавру хочуть передати церкві, центр якої розташований за межами України, що є недопустимим. Це ж і питання національної безпеки, адже грозить міжконфесійним протистоянням! Чи потребі нам на Заході України форпост російської держави? У Почаївській лаврі і так проводять проросійську політику і нетолерантно відносяться до україномовних прочан або прочан з інших конфесій, можна лишень уявити, що буде, коли вони отримають весь комплекс у власність і будуть мати у ньому повну владу», – застерігає єпископ Нестор.

 

Він також висловив нерозуміння ситуації, коли дане питання вдруге піднімається після того, як у 2012 році громадськість області вже виразилися обурення спробами вилучили лавру із списків об’єктів, які не підлягають приватизації. Проти такої ініціативи було зібрано 200 тис. підписів жителів області.

 

Один з очільників громадської ініціативи «Українські святині – українському народові», позафракційний депутат тернопільської облради Степан Барна звертає увагу на тому, що якщо в попередньому аналогічному законопроекті фігурували майже 200 об’єктів (серед них і Києво-Печерська лавра та храми Криму), то в новому законопроекті №1161 – уже тільки Почаївська лавра.

 

Він також наголошує на сміхотворній балансовій вартості духовного комплексу. «Згідно з договором від 12 грудня 2003 року між Кабінетом Міністрів і релігійною громадою Успенський Собор 1771-82 років будівництва роботи архітектора Гофмана коштує 245 тис. грн, Троїцький собор (1906–12 pp.) – 214 тис. грн, Монастирські келії (1771–80 pp.) – 261 тис. грн, Архієрейський будинок – 185 тис. грн., Надбрамний корпус (1835 року) – якихось 78 тис. грн. Уже з’явився чорний жарт, що в сучасній Україні можна продати квартиру і прикупити собі історичну пам’ятку», – каже Степан Барна.

За його даними, після проведених у 2010 році перерахунків загальна балансова вартість споруд комплексу Почаївської лаври зросла з 1,149 млн грн до 1,4 млн. грн. «Ось як сьогоднішня влада «цінує» те, що для громадськості є взагалі неоціненним. А те, що лавру хочуть приватизувати у нас не викликає сумнівів, адже навіщо тоді її виключати із списку об’єктів, які не можна приватизувати», – каже Степан Барна.

 

Передача одного із найбільш потужних духовних центрів українського православ’я на Західній Україні монахам УПЦ МП, на його думку, матиме згубні наслідки для пам’ятки, а також може спровокувати міжконфесійні конфлікти.

 

«В Почаївській лаврі трапляються випадки, коли священнослужителі відмовляють у сповіді, якщо прочанин виявляв бажання сповідатися українською мовою. Групу можуть не пустити на територію історичної пам’ятки тільки тому, що люди належать до греко-католицької конфесії. Подання з проханням помолитися за здоров’я тієї чи іншої людини у Почаївській лаврі не приймають, якщо чують, що помолитися просять не за віруючого УПЦ МП, а представників конфесії УПЦ КП тут називають єретиками. В крамницях лаври продають «Історію Росії» та книги, в яких представників українського православ’я називають розкольниками або єретиками. То як при такій нетерпимості до всього українського можна передати УПЦ МП, а по суті – Російській православній церкві – духовний комплекс, який споруджувався на кошти і зусиллями українців?», – дивується Степан Барна.

 

Власне, питання нетолерантного ставлення до паломників інших конфесій служителями Почаївської лаври на Тернопільщині піднімалося уже неодноразово. У 2003 році в області сильний резонанс зумовила стаття у газеті «Почаєвський листок», який видається при монастирі. В ній йшлося, що українська мова не годиться для спілкування з Богом.

 

«Почаївські ченці ведуть себе агресивно щодо священнослужителів та вірян інших конфесій, підбурюють своїх парафіян на войовничі дії. Звідси розповсюджується література антиукраїнського змісту не лише по північних районах області, але й по всій Україні», – повідомляв у 2010 році керівництво держави у своєму відкритому листі тодішній голова облради Олексій Кайда.

 

Він наголошував, що все це стало можливим після того, як лавру було передано представникам Української православної церкви Московського патріархату.

 

Про те, що історико-архітектурна пам’ятка «перетворилася на центр антиукраїнських сил, які здійснюють антидержавну пропаганду, паплюжать усе українське», а також проводять самовільну забудову у своїх офіційних заявах застерігали керівників держави Тернопільська та міська ради. При цьому депутати неодноразово вимагали повернути у державну власність Почаївську Свято-Успенську лавру.

 

Однак, що президент Віктор Ющенко і прем’єр Юлія Тимошенко, що, згодом, Віктор Янукович та Микола Азаров, даними заявами та вимогами знехтували.

 

Коли у січні 2012 року у Верховній Раді зареєстрували законопроект № 9690, яким, зокрема, передбачалася передача Почаївської Свято-Успенської лаври УПЦ МП, громадськість Тернопільщини оперативно засудила цей документ і вже у лютому радами різних рівнів та зборами громад за участі духовенства були скеровані чергові звернення до Президента, Прем’єр-міністра та голови Верховної Ради. Духовенство наголошувало, що передати святиню у приватну власність якійсь одній конфесії є як мінімум неетично по відношенню до інших.

 

Натомість, в УПЦ МП усі пристрасті довкола лаври називають штучними. «Конфесії живуть спокійно. Але хтось хоче знайти зачатки непорозумінь, хоче зробити якусь біду. Тоді як ситуація насправді очевидна: якщо людина живе в хаті, вона її приватизовує. Лаврою опікуються почаївські монахи, а перед законом рівні всі, тож, вони (монахи, - УНІАН) мають право на приватизацію, нічого незаконного тут не робиться. Можна тільки поспівчувати тим оосбам, які хочуть посварити людей через святиню», – каже митрополит Тернопільський і Кремінецький УПЦ МП Сергій.

 

При цьому стверджує, що Почаївська лавра – відкрита для всіх. «Ця святиня освячує усіх. Дай Боже, щоб люди йшли в лавру, очищувалися і набиралися сил боротися з тим неспокоєм і конфліктністю, які панують в них. Щодо звинувачень у нетолерантному ставленні до паломників… Двері лаври відкриті для всіх, але церковні таїнства здійснюються лише для вірян православної церкви. Якщо приходить уніат, то як ми можемо дати таїнство іновірцям?.. Це ж стосується і розкольників, як би вони себе не називали, вони за межами церкви (віряни УПЦ КП, – УНІАН)», – пояснює позицію Почаївської лаври митрополит Сергій.

 

Можливість поглиблення розколу та конфесійної неприязні у разі приватизації лаври він відкидає: «Лавру треба було приватизувати ще давніше, тоді б зараз ніхто це питання в такому світлі не піднімав. Це колись влада гонила церкву, відібрала лавру. Зараз, слава Богу, нормальна влада, ми можемо спокійно молитися. Тільки залишилося передати лавру монахам», – вважає митрополит.

 

Водночас, противники приватизації переконані, що питання передачі лаври у власність монахам УПЦ МП є насамперед політичним і наслідки такого кроку можуть бути непередбачувані. «Даний законопроект – це провокація, яка може розпалити вогнище міжконфесійної ворожнечі і погасити його потім буде дуже важко», – застерігає Степан Барна.

 
Андрій Вацик

Джерела: www.unian.ua

Воїни Христа Царя