05.12.2018р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Апостолом та Євангелієм

2Тм. 4,9–22:  «Проте, Господь став при мені й підкріпив мене, щоб проповідь здійснилася через мене»

Ми часто говоримо про свої слабкості, обмеження, свою гріховність, але для Бога це цілковито неважливо. Для Бога головне, щоб ми повірили в Нього і саме через нашу віру Бог може нас скріплювати й перемінити. 

Господь вірить в кожного з нас, переконаний у наших спроможностях, бо саме Він нам їх дав. Бог певний того, що для нас це можливо. Проблема завжди з нашого боку, ми непевні в собі, що зі своїми обмеженнями та слабкостями здатні свідчити і проповідувати про Бога, а де вже там робити ті діла, які чинив Ісус Христос! 

Придивімося до себе. Які б ми не були, але Ісус Христос через своє воскресіння визволив нас від неволі гріха і зробив здатними до свідчення про Нього.

***

Лк. 20,1-8:  «То й я вам не скажу, якою владою я це чиню»

Бог через своє велике милосердя не перестає турбуватися про кожного з нас. Він різними способами хоче промовити до нас. Тому бачимо в цій Євангелії, що Господь на запитання відповідає запитанням, бо це був той спосіб, в який люди могли б зрозуміти, що Йоан Предтеча був тим, який вказував на Господа. 

Так само й ми у своєму житті: якщо будемо щирі зі собою, скажемо правду собі, то завжди зможемо побачити Божу присутність і спробуємо дати відповідь на запитання, чому щось відбувається так чи інакше, чому ситуація саме така, чому відчуваємо смуток чи радість. 

Адже так само, як Бог послав Йоана Предтечу перед Ісусом, так Він посилає до нас своїх людей, події, думки. Розпізнаваймо у всьому Божу присутність і Божу дію!

+ВЕНЕДИКТ

Джерело:   ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР

05.12.2018р. Б. / Очільник єпископату Німеччини запевнив про солідарність з Україною під час війни, яку веде Росія

«Зважаючи на тривалу війну, яку веде Росія в Україні, хочу запевнити Українській Греко-Католицькій Церкві та всім людям у вашій державі нашу солідарність. З тривогою спостерігаємо зростаючі перешкоди у судноплавстві в Азовському морі, яке для України має важливе значення. Ми мусимо й надалі вимагати від всіх учасників реалізацію Мінських домовленостей».

Про це у своєму листі до Блаженнішого Святослава, Глави УГКЦ, написав Райнгард кардинал Маркс, Голова Конференції Римо-Католицьких Єпископів Німеччини. Свого листа кардинал Маркс написав у відповідь на листа, якого йому написали після завершення Синоду Єпископів УГКЦ, що проходив від 2 до 11 вересня 2018 року в Брюховичах біля Львова. При цій нагоді кардинал висловив слова вдячності за молитви в наміренні Церкви в Німеччині.

«З цікавістю прочитав ваш звіт про тематичну працю Синоду Єпископів УГКЦ, яка стосувалася проповідування Божого Слова в сучасному світі. Вона ж є центральною темою християнства та залишається одночасно одним із найбільших викликів для Церкви. З цілого серця зичу вам Божого благословення у впровадженні рішень Синоду в життя, особливо тих, котрі стосуються оживлення біблійного апостоляту. Нехай вони принесуть рясні плоди», — зазначив Голова Конференції Римо-Католицьких Єпископів Німеччини, говорячи про головну тему цьогорічного Синоду.

Ще однією темою листа стало питання численної еміграції українців до країн Західної Європи «у зв’язку з війною». «Хочу наголосити, що ми з розпростертими обіймами приймаємо в Німеччині наших греко-католицьких братів і сестер у вірі. Дуже добре, що вони мають нагоду в громадах греко-католицького екзархату не тільки дотримуватися свого обряду, а й плекати власну культуру і традиції», — наголосив кардинал.

Водночас він запевнив, що «німецькі єпископи прагнуть підтримувати та розвивати співпрацю між українськими греко-католицькими громадами та латинськими парафіями». «Розвивати таким чином, щоб ми щоразу більше могли пізнавати власні традиції (римо- та греко-католицькі) як спільний християнський скарб. Не можна нехтувати спільним свідченням віри і співпрацею. Зрозуміло, що все повинно відбуватися у взаємній повазі один до одного; жодну зі сторін не можна силувати або примушувати до цього», — наголосив у своєму листі Райнгард кардинал Маркс.

Джерело:   Департамент інформації УГКЦ

04.12.2018р. Б. / Глава УГКЦ закликав молитися за Україну і не піддаватися паніці

«Дуже прошу всіх вас о дев’ятій годині вечора станьте до молитви перед Божим обличчям, помоліться за Україну. Помоліться за наших хлопців, які є в полоні. За тих, яких вже всі забули, і за тих, які нещодавно потрапили в руки ворога на водах Чорного моря». З таким закликом звернувся Отець і Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав у неділю, 2 грудня 2018 року, під час освячення храму Собору Пресвятої Богородиці монастиря отців василіан у Брюховичах (Львів).

«Дуже прошу пригадайте, коли ваша єпархія має день строго посту, і в цей день попостіть на хлібі і воді задля того, аби відчути солідарність з тими, які не мають що їсти, над якими знущаються, яких б’ють», – закликав духовенство, мирян та людей доброї волі Блаженніший Святослав.

Предстоятель пригадав, що першого грудня завершився черговий Синод єпископів України, за підсумком якого видано окремий заклик до всіх вірних про особливу і посилену молитву за нашу Батьківщину.

У заклику мовиться про те, що напередодні Різдвяного посту на Україну впало ще одне важке випробування – відкритий прояв агресії з боку Російської Федерації, яка стягнула до кордонів нашої держави велику військову силу, – на суші і на морі, – збройно атакувала наші кораблі, поранила та захопила в полон десятки українських військових моряків.

Міжнародна спільнота засудила такий прояв військової агресії, а українська влада ввела воєнний стан у майже половині областей країни.

Розділяючи з народом усі загрози, страждання і виклики та дбаючи про його безпеку і благо, Українська Греко-Католицька Церква і цього разу запевняє про посилену молитву за захист від чужоземної агресії та за відновлення в нашій країні миру і територіальної цілісності.

Водночас єпископи УГКЦ закликають усіх громадян України із розумінням поставитися до певних побутових обмежень, не піддаватися нагнітанню тривожного стану, зокрема з боку тих, хто намагається посіяти в наших серцях паніку і почуття зневіри.

Додаток

Практичні душпастирські вказівки
щодо спільної молитви та посту за Україну

1. Доручаємо продовжувати в парафіях, монастирях та семінаріях безперервну цілодобову молитву, відповідно до порядку, визначеного отцями-парохами та настоятелями.

2. Закликаємо всіх наших вірних та людей доброї волі щодня о 21.00 єднатися в спільній молитві за Україну в таких наміреннях:

- понеділок – за успішне служіння Президента, Уряду та Верховної Ради України;
- вівторок – як учив нас Господь наш Ісус Христос, молимося за ворогів: за навернення тих, хто переслідує і атакує нас;
- середа –  за українське військо;
- четвер –  за правоохоронні органи і міліцію;
- п’ятниця – за поранених, полонених, біженців та їхні родини;
- субота – поминання усопших, зокрема загиблих воїнів і всіх невинно убієнних;
- неділя – за єдність і соборність України.

3.  Заохочуємо вірних також до приватних молитов за Україну.

4. Оголошуємо безперервний строгий піст у наших єпархіях та екзархатах за таким порядком:

- понеділок – Київська архиєпархія, Донецький, Харківський, Одеський і Кримський екзархати;
- вівторок – Львівська архиєпархія, Стрийська єпархія;
- середа – Івано-Франківська архиєпархія, Коломийсько-Чернівецька єпархія;
- четвер – Тернопільсько-Зборівська архиєпархія, Бучацька єпархія, Самбірсько-Дрогобицька єпархія;
- п’ятниця – Сокальсько-Жовківська єпархія, Луцький екзархат.

5. Доручаємо після кожної Божественній Літургії співати молитву «Боже великий, єдиний».

Джерело:      Департамент інформації УГКЦ

03.12.2018р. Б. / Глава УГКЦ у Брюховичах: «Як нам важливо бути правдивими, не двомовними, не дволичними щодо Бога і свого ближнього» (+VIDEO)

Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав освятив у неділю, 2 грудня 2018 року, храм Собору Пресвятої Богородиці монастиря отців василіан у Брюховичах (Львів).

У своїй проповіді до вірних Глава УГКЦ наголосив, як важливо нам сьогодні повірити і довіритися Богові.

 «У цю неділю, – сказав проповідник, – ми по-особливому переживаємо слухання Божого Слова, слухання про те, що Бог дбає про нас. Навіть коли ми є немічні. Що Бог знає, що нам треба, перш ніж ми відкриємо вуста в молитві і будемо щось просити. А нам залишилося лише повірити в це і довіритися Йому».

Духовний лідер українців звернув увагу, як цього тижня Україну потрясло велике цунамі недовір’я. «Навіть перед лицем великої загрози, можливого прямого вторгнення на територію України, українці нікому не вірять. Не вірять ні владі, ні політикам. Часом навіть сумніваються, що ми здатні захистити свою державу. Ця тотальна недовіра один до одного починає роз’їдати з середини усіх нас. Нищить людські стосунки. І я думаю, що цей біблійний образ скорченої жінки, – це є образ скорченої зв’язаної недовір’ям України», – сказав Блаженніший Святослав.

За його словами, сьогодні часто українці перестають довіряти навіть найріднішим. «У сьогоднішній хвилі еміграції, яка заполонює Європу, ми провели одне з досліджень, яке каже, що українці, які виїхали в Європу на заробітки найбільше не довіряють українським посольствам і одні одним. Навіть тим, з ким кожної неділі ходять до одного храму», – відзначив Глава Церкви.

«Тотальна недовіра, – наголосив Архієрей, – починає паралізувати нас. І ми себе питаємо, Господи, яку добру новину Ти нам сьогодні хочеш сказати, нам, які сьогодні зібралися на освячення Твого величавого храму? Господь хоче нам сьогодні сказати: мій народе, довіртеся, перш за все, мені. Бо вірити в Бога означає, перш за все, довіритися йому».

Сьогодні Боже Слово, звертає увагу вірних проповідник, закликає нас відкрити двері довір’я до Бога з усім своїм життям, навіть своїми немочами, своїми гріхами і своїми хворобами. І тоді ми відчуємо, що Царство Боже є між нами.

«Хто вірує, – запевняє Глава Церкви, – для того нічого немає неможливого. Як нам сьогодні потрібно повірити, що непросто вартує бути українцем, навіть коли ти виїхав зі своєї рідної землі. Не просто вартує бути українцем-греко-католиком в Україні, навіть тоді, коли держава творить Єдину Помісну Церкву, вартує бути віруючою людиною, бо це єдина сила, яка нам відкриє двері в майбутнє».

Ми сьогодні бачили знаки присутності Божого царства тут, між нами, – освячення престолу і храму, в якому молитимуться наші ченці і семінаристи. «Ми добре знаємо, що неможливо чогось навчитися, якщо ти не довіряєш учителеві. Особливо в семінарії, як важливо, аби семінаристи довіряли своїм духівникам і настоятелям. Бо інакше немає спільноти. Як важливо, аби вихователі, навіть протоігумени і протоархимандрити довіряли своїм співбратам. Тоді така спільнота, яка живе вірою в Бога, може взаємним довір’ям бути настільки сильною, що переможе будь-які труднощі. І ця віра в Бога і довір’я до співбрата є необхідними елементами виховання, зростання у вірі, духовного поступу, навчання Богослов’я, зростання в благодаті Божій, як це нам каже Святе Євангеліє», – переконує Предстоятель.

«Як нам важливо бути правдивими, не скорченими, не скритими, не двомовними, не дволичними щодо Бога і свого ближнього. Ось, що означає та свобода, яку дарує нам Воскреслий Христос», – додав Блаженіший Святослав.

Глава Церкви подякував усім жертводавцям, які доклалися до будівництва храму.

На освячення храму прибули владики з різних континентів світу: владика Ігор (Возьняк), Митрополит Львівський, владика Богдан (Дзюрах), Секретар Синоду Єпископів УГКЦ, владика Іриней (Білик), Канонік Папської базиліки Санта Марія Маджоре в Римі, владика Даниїл (Козлінський), Правлячий архиєрей єпархії Покрови Пресвятої Богородиці в Аргентині, владика Богдан (Данило), Єпарх Пармський (США), владика Дмитро (Григорак), Єпарх Бучацький, владика Василь (Івасюк), Єпарх Коломийський, владика Йосафат (Говера), Екзарх Луцький, владика Василь (Тучапець), Екзарх Харківський, владика Михайло (Бубній), Екзарх Одеський, владика Петро (Лоза), Єпископ-помічник Сокальсько-Жовківської єпархії.

Насамкінець Глава УГКЦ подарував з нагоди освячення храму о. Пантелеймону Трофімову, настоятелю храму, доктору богослов’я, ректору Василіанського інституту філософсько-богословських студій імені Йосифа Велямина Рутського копію Криліської Богородиці, яку Блаженніший Святослав отримав під час останньої прощі в Крилосі. Перед втручанням ікони отцю-ректору вручили патріаршу грамоту.

Джерело:    Департамент інформації УГКЦ

02.12.2018р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Апостолом та Євангелієм

Еф. 6,10–17:  «Кріпіться в Господі та в могутності Його сили»

Щодня ми опиняємось у ситуаціях, коли для нас наша обмеженість стає нам очевидною і явною. Ми є свідками своїх падінь, своїх невдалих рішень, бачимо наскільки ми не спроможні дати собі раду з простими життєвими завданнями. 

Часто така безвихідь пригноблює нас, ми розчаровуємось й опускаємо руки. Апостол Павло каже нам, щоб ми в таких ситуаціях кріпились у Господі та в Його могутності. Кожного Бог провадить своїми шляхами. У когось дорога, на перший погляд, проста і рівна, а в когось – вибоїста. Хтось може зберегти цю благодать хрещення через ціле своє життя, а хтось, як розбійник на хресті, останньої миті покаятись. 

Ми не знаємо, чому Бог допускає саме це, а не інакше в нашому житті, однак знаємо точно – ніщо з того, що відбувається, не відбувається даремно, все має Божу логіку, яка нам деколи стає зрозуміла лише пізніше. Тому будьмо витривалі в Господі, а Його план на наше життя є лише один, щоб нас привести до Небесного Царства!

***

Лк. 13,10-17:  «Побачивши її, Ісус покликав і промовив до неї: “Жінко, ти звільнена від твоєї недуги.”»

Євангеліє зовсім не згадує, чи та жінка просила Ісуса Христа про оздоровлення. Видається, що ні. Також зовсім не згадано, чи вона вірила в те, що Господь зцілить її. Знову видається, що ні. Але бачимо, що Ісус Христос сам виявляє ініціативу, сам, без будь-якої реакції з її боку, зцілює її. Що ж було перед тим? А перед тим вісімнадцять років вона була скорчена. 

Так само в наше життя інколи приходять різні труднощі, проблеми, клопоти. Стараймося вміти бути витривалими. Прийде час – і Бог розв’яже. Деколи ми потребуємо пройти через ті чи інші складні обставини, вони для нас часто є лікувальними, бо кожна важка ситуація перемінює, переображує нас. Уміймо бути витривалими в наших труднощах і випробуваннях. Настане час, і Бог прийде до кожного з нас і зцілить, звільнить від наших недуг і від наших проблем!

+ВЕНЕДИКТ

Джерело:   ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР

01.12.2018р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Апостолом та Євангелієм

Гл. 5,22–6,2:  «Носіть тягарі один одного й тим робом виконаєте закон Христа»

Кожен із нас знає, як нелегко змінюватись. Є звички чи гріхи в нашому житті, які ми можемо добре бачити й розуміти, гаряче бажати їх позбутися, однак довгий час не досягати у цьому успіхів. Можливо, ми також є самі свідомі того, чим саме приносимо болі, страждання, терпіння і незручності іншим людям, але не так легко нам змінитись. Не здатні й не спроможні це одразу зробити, хоч дуже цього хочемо. 

Коли бачимо іншу особу з її немочами, чи ми до неї такі ж поблажливі, як і до себе? Чи радше поспішаємо виправити її, вказати на помилку, зробити зауваження? Чи ми замислюємось в той час, що ця особа, яка чинить гріх, чи просто дратує нас своєю поведінкою, може бути такою ж слабкою, як і ми, може прагнути змін і не досягати одразу успіхів? 

Апостол же нагадує, щоб ми з любов’ю приймали одні одних, щоб ми носили тягарі одні одних, щоб ми виявляли любов і милосердя одні до одних. Бо знати Божі Закони і судити через призму їх наших ближніх нескладно для будь-кого з нас. Однак стати для них Христовим учнем, апостолом, помічником у немочах – вимагає значних зусиль. Тож прикладаймо всіх зусиль що б огортати любов’ю кожну людину і з любов’ю приймати і зносити слабкості, обмеження і недоліки кожної особи!

***

Лк. 10,19-21:  «Ось я даю вам владу наступати на зміїв, скорпіонів і на всю ворожу силу – й ніщо вам не пошкодить»

Кожен із нас носить у собі якісь страхи, непевності. Остерігаємося тих чи інших ситуацій – як воно буде, як воно складеться; побоюємося деяких людей, багато чого іншого. 

Господь, коли дає нам народитися й жити в цьому світі, не просто дозволяє існувати, але дає нам певність крокувати через ціле життя; певність, що Він є повсякчас з нами, що нам ніхто й ніщо не пошкодить, що без Його волі в нас і волосинка з голови не впаде. 

Тому завжди живімо цією певністю, або, як ми по-християнськи кажемо, вірою, що Бог послав нас у ці обставини, Бог дав нам саме ці можливості, що Бог і буде перебуватиме з нами повсякчас. Уміймо побачити наше життя не як набір випадковостей. Те, яким я є, усі ті обставини, які є навколо мене, – це все є тим, що Бог дав і куди Він мене послав! 

+ВЕНЕДИКТ

Джерело:   ДИВЕНСВІТ. КАЛЕНДАР

01.12.2018р. Б. / Заборона в’їзду в Україну громадянам РФ: скількох росіян не впустили у країну за першу добу

«За минуло добу, 30 листопада, на кордоні з Росією Україна відмовила у в’їзді 100 громадянам РФ». Це була перша доба дії обмежень в’їзду в Україну для чоловіків-громадян Росії віком 16-60 років. Про це розповів речник Державної прикордонної служби України Андрій Демченко, повідомляє "Українська правда".  

«Причини різні – непідтверджена мета поїздки, частина з них перевищила термін попереднього перебування в Україні, а деякі не мали належних документів для перетину кордону, зокрема, намагалися проїхати за внутрішніми паспортами РФ, хоча за українським законодавством, мали їхати за закордонним», – розповів Демченко. 

 При цьому протягом 30 листопада Росія не впустила на свою територію 40 громадян України. "Попри заяви Росії, що вона не вводитиме дзеркальних дій щодо України, тільки за вчора до Росії не було пропущено 40 українських громадян", – зазначив речник українських прикордонників.

Джерело:     24 канал