Сторінки

субота, 2 березня 2019 р.

02.03.2019р. Б. / У Римі відбулися загальні річні збори Товариства «Свята Софія» (+VIDEO)

26-28 лютого у Римі проходили загальні річні збори патріархального Товариства «Свята Софія». У робочих засіданнях взяв участь Блаженніший Святослав, Патріарх УГКЦ.

У четвер, 27 лютого, у соборі Святої Софії члени товариства молилися Панахиду за усопших його членів, серед них відомі постаті в історії УКЦ – Патріарх Йосиф Сліпий, Блаженніший Мирослав-Іван Любачівський, Блаженніший Любомир Гузар, владика Іван Хома, о. Іван Музичка та інші єпископи, священики і миряни. Очолив богослужіння Патріарх Святослав.

Після молитви члени товариства разом з Главою УГКЦ посадили оливкові дерева у саді на території собору Святої Софії. Захід відбувся в рамках всеукраїнської безстрокової екологічної акції «Посади дерево миру» та з нагоди ювілейного року 50-річчя освячення прокатедрального собору Святої Софії в Римі.

Упродовж робочих засідань члени товариства «Святої Софії» розглянули питання адміністрації спадщини Патріарха Йосифа Сліпого в Римі, зокрема – нового управління будинком на площі Мадонна дей Монті. В програмі загальних річних зборів передбачений звіт президента товариства та результати контрольно-ревізійної комісії, котру очолює владика Володимир Війтишин, Митрополит Івано-Франківський. Представники дочірніх товариств також представили їхню діяльність за попередній рік. Окрім цього, було обговорено святкування ювілею 50-річчя освячення собору Святої Софії, головною подією якого буде Архиєрейська Божественна Літургія 1 вересня. Очолить богослужіння Блаженніший Святослав у співслужінні владик Синоду УГКЦ.

Додамо, що цього року Синод Єпископів УГКЦ відбуватиметься в Римі 1-10 вересня. Напередодні святкувань відбудеться форум матірного та дочірніх товариств «Свята Софія» з метою осмислення їхньої місії та ідентичності в сучасних обставинах суспільно-церковного життя.

Блаженніший Святослав представив членам товариства своє послання «Наша Свята Софія», написане з нагоди столітнього ювілею соборності та відновлення української державності. У своєму посланні Глава УГКЦ аналізує минуле, сьогодення та дивиться на майбутнє України з поглядом, зверненим на собор Святої Софії в Києві як символ «софійної цивілізації» українського народу. У зверненні він також згадує про собор Святої Софії в Римі, називаючи його «маніфестом ідентичності нашої Церкви як спадкоємниці та правонаступниці повноти київського християнства». «Патріарший собор у Римі є промовистим символом вселенськості Софії Київської, втіленням жаги українського серця до повноти єдності в Христі, дарованої нашому народу в хрещальній купелі князя Володимира. Він є знаком невмирущості осяяного Божою благодаттю українського духу – того самого, що його власним життям втілював патріарх Йосиф», - йдеться у посланні Блаженнішого Святослава.  


Довідка
Товариство «Свята Софія» було засноване патріархом Йосифом Сліпим після повернення із сибірського заслання з метою збереження його спадщини у Римі та на поселеннях, а також для підтримки різних проектів УГКЦ, зокрема діяльності її Предстоятеля. Товариство в Римі вважається матірним, а його дочірні структури знаходяться у США, Англії та Бельгії. Очільники дочірних товариств є також членами товариства «Свята Софія» в Римі. Загальні збори усіх членів відбуваються кожного року, товариство також має свою управу, яка приймає рішення ординарного адміністративного характеру. Очолює товариство президент о. Марко Семеген.

Прес-служба товариства «Свята Софія»

пʼятниця, 1 березня 2019 р.

01.03.2019р. Б. / Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Апостолом та Євангелієм

2Йо. 1,1-13:  «Любімо одні одних!»

Дивно, що таку заповідь ми отримуємо від Бога, таку вказівку, щоб ми любили одні одних. З одного боку, це цілком логічно, а з іншого - ми часто сприймаємо, що любити ближніх - наше право, бажання чи не бажання, і не свідомі того, що це нам доручив сам Господь. 

Кожен із нас прагне й очікує любові від інших, але рідше замислюємось про те, чи ми любимо інших. Але любити іншого, воістину, значно більше, ніж тільки бажання, це наша місія! Люблячи когось, даруючи комусь любов, ми обдаровуємо його Богом, бо Бог є Любов, так ми уприсутнюємо Бога. 

Бог закликає нас, щоб ми любили одні одних, щоб уприсутнювали Його в нашому житті, у наших стосунках. Уявімо собі, коли б любов завжди була присутня у всіх стосунках та ситуаціях, наскільки іншим став би цей світ! Бог перебував би серед нас, саме Бог сприяв би і допомагав нам та іншій особі, саме Бог просвітлював би наше розуміння, як ми маємо жити і чинити.

***
Мр. 15,22-25; 35-41:  «І з беззаконними полічено Його»

Коли ми приходимо до храму, то все там виглядає благоговійно, мило, у храмі порядок, чистота, лине мелодійний спів, між парафіянами панує повага. Через обряди і традиції ми здобуваємо досвід присутності Бога. Зовсім не так було, коли жив Ісус Христос і апостоли, чи, тим паче, в останні години Ісусового життя. Бичування, кров, терпіння, муки, несправедливість, біль, емоції, людські пристрасті – тоді все змішалося настільки, що годі було побачити Бога чи божественність. Усе захлиснуло надто людське, надто приземлене, надто емоційне, пристрасне… але бачимо, що саме в такому людському бруді приходить наше спасення. 

У «бруді» нашого життя, якщо так можна сказати, посеред наших проблем, наших падінь, наших невдач водночас приходить і наше спасення. Будьмо впевнені, що крізь наші падіння, невдачі та помилки простягається шлях до нашого спасення. Якщо ми прагнемо пройти через усе з Богом, то, знаючи це, Він обдаровує нас спасенням й освячує навіть у тих обставинах, у яких ми своїм людським розумінням не можемо на це сподіватися/

+ВЕНЕДИКТ