Сторінки

вівторок, 31 січня 2012 р.

31.01.2012р. Б. / Презентація аудіо-диску «Вечірня та Утреня Великого Посту»

5 лютого 2012 р. о 17:00 у Архикатедральному Соборі Святого Юра відбудеться презентація аудіо-диску «Вечірня та Утреня Великого Посту».

«Митрополичий хор Собору св. Юрія з великим ентузіазмом взявся до запису такого диску за благословенням преосвященного владики Венедикта. – розповідає керівник хору п. Надія Поворозниик.

- Вечірня та Утреня у часі Великого посту в Соборі св. Юрія Переможця служиться кожної суботи, музичний матеріал ми добираємо доволі різноманітний, стараємося, щоб музика відповідала настрою «світлого суму» Великої Чотиридесятниці. Автори музики теж доволі різноманітні, ми співаємо багато музики нашого талановитого композитора «Золотої доби» Артемія Веделя, бо саме у його творчості ми знаходимо ті вислови багатостраждальної душі нашого народу, які так яскраво відтворені у музиці цього генія».

Очолює це Богослужіння Преосвященний владика Венедикт, Єпископ-помічник Львівської Архиєпархії, співслужителем є адміністратор Собору Святого Юрія, митрофорний протоієрей Роман Кравчик, диякони – Іван Гобела та Назарій Ярунів.

Під час презентації Митрополичий хор виконає низку піснеспівів. Гості заходу: Крилосний хор «Глас» священиків Львівської Митрополії УГКЦ.

Вхід на презентацію вільний.


Перед початком, о 16:30 відбудеться зустріч з пресою

о. Павло Дроздяк,
прес-секретар Львівської архиєпархії



Джерело:  Мандрівники Христа Царя

понеділок, 30 січня 2012 р.

30.01.2012р. Б. / Глава УГКЦ про подвиг Героїв Крут

 

У 94-ту річницю бою під Крутами, біля храму Святого Миколи Чудотворця на Аскольдовій могилі, що в Києві, вшанували пам‘ять Героїв Крут.

 
Блаженніший Святослав (Шевчук), Глава УГКЦ, освятив хрест, як символ пам‘яті нащадків про подвиг, який звершили Герої Крут. У вшануванні пам'яті героїв та освяченні гранітного хреста взяли участь представники Уряду та різних політичних партій. 


Блаженніший Святослав, дякуючи тим, хто своїми коштами спричинився до того, щоб спорудили гранітний хрест, сказав: «Нехай для нас усіх приклад цих героїв буде закликом до того, щоб любити свою Батьківщину, дбати про неї, плекати її незалежність і бути готовими її відстоювати. Можливо, історія спорудження цього пам’ятника є теж своєрідним нагадуванням і прикладом цього, бо він повстав завдяки жертводавцям і добрій волі не державних структур, а громадян України, тобто тих, які справді пам’ятають подвиг цих юнаків». 


Духовний лідер УГКЦ, звертаючись до всіх присутніх, також нагадав про те, що цього дня група молодих студентів у своєму патріотичному пориві любові до Батьківщини віддала за неї своє життя і тим самим закарбувалася в пам’яті рідного народу як Герої Крут. 


«Я думаю, що ця подія і цей пам’ятник для нас сьогодні є особливо важливими і значущими. Адже в час, коли розмивається ідея українського патріотизму, коли національний нігілізм пронизує всі прошарки нашого суспільства, ми маємо приклад патріотизму і любові до української землі та змагання за її незалежність, котрим є подвиг цих юнаків», – сказав Блаженніший Святослав (Шевчук), Глава УГКЦ. 



За матеріалами: Департамент інформації УГКЦ 

Джерело:  КРЕДО 

неділя, 29 січня 2012 р.

29.01.2012р. Б. / Експерт: Митрополита Володимира майже усунуто від керівництва

Проросійські сили в ПЦвУ (УПЦ МП) об’єдналися й вирішили усунути від впливу в церкві оточення митрополита Володимира. Якби стан здоров’я митрополита був гірший – вони б захопили всю владу одразу. Таку думку у коментарі Тижню висловив релігієзнавець, доктор філософських наук Юрій Чорноморець.

На прохання Тижня прокоментувати усунення архієпископа Олександра (Драбинка) з ключових посад в Київський митрополії, Чорноморець зазначив, що архієпископ Олександр – найближчий помічник Блаженнішого митрополита Володимира і виконавець всіх його рішень. Яким би не було здоров’я митрополита  в останні роки, Блаженніший ніколи не був керованим кимось, в тому числі – своїм оточенням. Отже, випад проти архієпископа Олександра – це насправді випад проти митрополита Володимира, намагання позбавити його контролю над УПЦ, над її фінансами, над Київської єпархією, якою він також має керувати, зазначив експерт.

Відомо також, що напередодні Синоду до Києва приїжджав з Москви митрополит Іларіон (Алфеєв). Як вважає Чорноморець, якби Іларіон оцінив стан здоров’я митрополита Володимира як безнадійний, то тоді взагалі було дано санкцію на захоплення всієї влади в УПЦ. А оскільки митрополит Володимир перебуває в більш-менш доброму стані, то вирішили діяти обережно й поступово.

«План дій простий: від оперативного керівництва церкви відсторонюється митрополит Володимир і його найближче оточення. Фактично владу між собою ділять митрополити Агафангел Одеський, Павло (Лебідь) Чорнобильський та Іларіон Донецький, кожен відповідаючи за свій «сектор» роботи. Комісія на чолі із митрополитом Іларіоном готує нову редакцію статуту УПЦ. Адже за діючим статутом Москва мала б автоматично погоджуватися на всі рішення Києва, навіть при обранні нового предстоятеля. Тепер же можуть бути підготовлені будь-які варіанти обмеження прав УПЦ на користь Москви, і вони мають всі шанси бути прийнятими на Синоді» - розповідає експерт.

За його словами, така ситуація стала можливою лише тому, що митрополит Павло (Лебідь) пішов на згоду з митрополитами Агафангелом та Іларіоном, хоча ще влітку відмовлявся від такої співпраці. Як підкреслює релігієзнавець, якщо митрополит Володимир не повернеться до виконання своїх обов’язків, то на наступному Синоді буде прийнято чергові рішення про відсторонення його оточення від посад, про створення комісії щодо оцінки стану його здоров’я, про нову редакцію статуту.

Наразі ж, як саме будуть розвиватися події – важко передбачити. За словами експерта, тріумвірат митрополитів Агафангела-Павла-Іларіона підтримуються Москвою, й хоча авторитет митрополита Володимира високий, однак цього не можна сказати про його оточення.

Промосковська фракція в УПЦ (МП), хоча й небагаточисельна, але має власну ідеологію й добре організована, а всі інші єпископи, за роки незалежності, так і не зайнялися ані створенням власної команди, ані ідейної єдності. І в цьому причина сили одних та безсилля інших, підкреслив Чорноморець. Адже, продовжує експерт, в УПЦ (МП) ніколи не було справжніх українофілів (крім митрополита Софронія), а були суцільні "противсіхи", яких тепер і почали відсторонювати більш структурно організовані проросійські сили. І це цілком закономірно.


Джерела: tyzhden.ua

Мандрівники Христа Царя

29.01.2012р. Б. / 17 лютого відбудеться Круглий стіл щодо впровадження теорії креаціонізму в українську систему освіти



17 лютого 2012 року о 10:00 відбудеться круглий стіл, присвячений розробці подальших кроків запровадження теорії креаціонізму у навчальні програми шкільної освіти в Україні.


Місце та адреса проведення:  Український Католицький Університет, м. Львів, вул. Хуторівка, 35а,


Організатори круглого столу - Рух «За вибір світогляду», Альянс Християн-професіоналів, Кафедра філософії УКУ, Кафедра богослов’я УКУ, Катехитично-педагогічний інститут УКУ, ЛОГО Товариство «Рух за життя», Асоціація християн-юристів України.


Мета заходу - об’єднати та скоординувати спільні зусилля представників громадських організацій, освітніх закладів, науковців та інших фахівців щодо запровадження теорії наукового креаціонізму в навчальні програми шкіл України.


Контактні особи:
Петро Гусак – Український Католицький Університет
Тел.: 067 795 87 56
E-mail: husak@ucu.edu.ua

Сергій Гула – Рух «За Вибір Світогляду!»
Тел.: 099 743 76 46,
E-mail: serg.gula@gmail.com




Джерела: РІСУ

Мандрівники Христа Царя

субота, 28 січня 2012 р.

28.01.2012р. Б. / Владика Дмитро (Григорак) у Чорткові освятив меморіальний знак про подвиг росохацьких патріотів

Владика Дмитро (Григорак), Апостольський адміністратор Бучацької єпархії, 26 січня 2012 року в Чорткові, що на Тернопільщині, освятив пам’ятну дошку про подвиг росохацьких патріотів на фасаді Чортківського вищого педагогічного училища імені О. Барвінського. На будинку цього навчального закладу в часи радянського режиму, в ніч з 21 на 22 січня 1973 року, активісти Росохацької патріотичної спільноти на чолі з Володимиром Мармусом встановили жовто-блакитний прапор, відзначаючи в такий спосіб 55-ту річницю проголошення незалежності УНР та висловлюючи протест комуністичним репресіям.

Про це повідомляє прес-служба Бучацької єпархії УГКЦ. Із Владикою Дмитром співслужили отець-декан міста Чорткова та священики, які працюють в управлінні Бучацької єпархії УГКЦ, а також священик православної конфесії. Після освячення архиєрей звернувся до громадськості й закликав проаналізувати подвиг українських героїв, які, здавалося б, неможливе зробили реальним. Крім того, він наголосив, що в Чортківському педучилищі навчаються майбутні педагоги, а тому варто, аби вони виховували своїх учнів на прикладі життя й волелюбності росохацьких патріотів.

Після урочистої частини свято продовжилось в актовій залі навчального закладу, де гостей чекала мистецька програма і презентація нової документальної книги Володимира Мармуса.


Департамент інформації УГКЦ

пʼятниця, 27 січня 2012 р.

27.01.2012р. Б. / Українське православ’я об’єднається не раніше, ніж через 100 років

Митрополит Софроній ПЦвУ (УПЦ МП) сумнівається, що українське православ’я зможе об’єднатися у найближчому майбутньому. Про це він сказав в інтерв’ю Українському тижню.

Так, на запитання, коли ж можливе об’єднання всіх гілок православ’я в Україні, владика Софроній відповів: «Не за мого земного життя. Може, через 100 років, може, 200...».

Він відзначив, що на шляху до об’єднання є чимало проблем, тож тут треба сідати за стіл переговорів і міркувати, як і до кого примкнути.

«Коли Російська православна церква об’єдналася із Закордонною, яку називали розкольницькою, чи добре це було для росіян? Безумовно, добре. Так само й для нас у підсумку, коли ми з’єднаємось і будемо разом усі, буде добре, бо ніщо так не єднає людей, як церква», - сказав отець Софроній.



Джерела: УНІАН


Мандрівники Христа Царя

27.01.2012р. Б. / Які у католиків відносини з протестантами?


У ватиканському виданні «L'Osservatore Romnano» співробітник Папської ради у справах сприяння християнській єдності о. Грегорі Фейрбенкс пише про стан діалогу між католиками і протестантами. Він зазначає, що в 2011 р. тривав плідний діалог з лютеранами, кальвіністами, баптистами, анабаптистами та іншими християнськими громадами, такими як Армія Спасіння. 

 
Діалог з кальвіністами стосується присутності Христа в Церкві і світі, а також розуміння Церкви як спільноти. З анабаптистами Папська рада у цьому році буде вести діалог на тему хрещення дітей і дорослих. Загальна мета діалогу з баптистами - створити спільну базу для вивчення Святого Письма. 


О. Фейрбенкс звертає увагу, що Армія Спасіння, яка присутня в 121 країнах світу, не визнає жодного таїнства. Ватикан веде з цим товариством неформальний діалог з 2007 р. У 2011 р. відбулася зустріч на тему святості, а в цьому році відбудуться спільні розмови про підхід до місій та деяких богословських питань.

«Всі ці зустрічі свідчать про пошук Католицькою Церквою повної єдності з іншими Церквами і християнськими громадами», - підсумовує в своїй статті о. Грегорі Фейрбенкс. 


За матеріалами: Католицький Оглядач

Джерело:  КРЕДО 

четвер, 26 січня 2012 р.

26.01.2012р. Б. / Кардинал Курт Кох нагадав справжню мету екуменізму



Наприкінці Тижня молитов за єдність християн кардинал Курт Кох, Президент Папської Ради сприяння єдності християн, поділився в інтерв’ю своїми думками про молитовний тиждень та про стан екуменічних стосунків. 

 
Він зазначив, що Тиждень молитов за єдність християн є, саме, початком екуменічного руху, і ми не маємо права забувати про цей початок, тому що «молитва є фундаментом екуменізму». Другий Ватиканський Собор говорить, що якщо екуменічний рух не хоче втрати свою душу, то повинен завжди відбуватися в молитві. «Через молитву виявляємо, що не ми, людські істоти, є творцями єдності; ми навіть не здатні передбачити, якою буде єдність і коли прийде. Але ми повинні робити все, що є в наших можливостях, щоб бути відкритими на Святого Духа, бо це Він бажає цієї єдності і Він її нам подарує», – зазначив кардинал Кох, а відповідаючи на запитання про виклики, які сьогодні стоять перед екуменізмом, зазначив: «Протягом останніх років і десятиліть ми трохи втратили з поля зору мету екуменічного руху». 


На думку Президента Папської Ради сприяння єдності християн, слід наново призадуматися та запитати себе, якими дійсно, є цілі. За його словами, для католиків і православних остаточною метою є повна єдність у вірі, в Святих Тайнах та священнодійствах Церкви. 


Говорячи про наставлення Папи, кардинал Кох зазначив, що Святіший Отець зайняв щодо цього цілком чітку позицію, яку представив під час зустрічей з вірними, присвятивши цій темі свої повчання з нагоди загальної аудієнції та перед молитвою «Ангел Господній». 


Пригадуючи про тему цьогорічного Тижня молитов за єдність християн, він наголошував, що «ми всі будемо перемінені перемогою Господа нашого Ісуса Христа, підкреслюючи, що продовжувати екуменізм, шлях до єдності ми зможемо лише тоді, коли будемо готові дозволити на постійну переміну. Йдеться, отже, про екуменізм в розумінні навернення всіх нас до Христа». 


За матеріалами: Радіо Ватикан

Джерело:  КРЕДО 

26.01.2012р. Б. / Стань співавтором католицької програми «Скеля»!

СКЕЛЯ
Важлива подія пов'язана з Католицькою Церквою у вашій околиці чи парафії?
Зніміть відео і надсилайте в редакцію програми "Скеля".

Що для цього потрібно зробити?

1. Зніміть відео важливої події пов'язаної з Церквою у своїй околиці.

2. Оцифруйте відеоматеріал.

3. Відредагуйте (якщо не маєте такої змоги, пропустіть цей крок)

4. Завантажте ваше відео на відеохостінг (youtube, vimeo чи інший), попередньо там зареєструвавшись, або завантажте його на файлообмінник (наприклад ex.ua)

5. Додайте короткий опис подіє (місце, час, суть події, присутні тощо.)

6. Надішліть адресу сторінки з відео на email - skeliatv@gmail.com

7. Готово!


Усі надіслані ролики будуть розміщені на нашому сайті, найкращі сюжети потраплять у щомісячну програму.


Джерела: СКЕЛЯ

Мандрівники Христа Царя

середа, 25 січня 2012 р.

25.01.2012р. Б. / Євросоюз шантажує Угорщину, – голова Human Life International

 


Найбільша організація світу у справах захисту сім’ї критикує шантаж з боку Євросоюзу.


Отець Шенан Ж. Боке, голова організації Human Life International, закликав політичне керівництво Угорщини протистояти погрозам Європейського Союзу. Угорщина може залишитися без фінансової допомоги, якщо не виконає певні умови. А вони такі: відмовитися від звинувачення колишнього соціалістичного прем’єр-міністра в корупції та видалити розділ нової конституції, де стверджується, що шлюб є інституцією, базованою на зв’язку чоловіка й жінки.

«Це справжній шантаж. Європейський Союз захопив держави-члени, які перебувають у поганому становищі, а потім запропонував їм умови як «допомогу», навіть якщо ці умови є нападом на культуру і суверенітет нації», каже отець Боке. «І це тільки початок боротьби Угорщини за національну самостійність, за своє життя, за сім’ю». 


Крім того, Європейська Рада, виконавчий комітет ЄС, цього тижня видав декларацію, в якій погрожує розпочати процес проти Угорщини з приводу її нової конституції, кажучи, що «докладе всіх зусиль, щоб проаналізувати узгодження угорського Основного закону із законами ЄС, і залишає за собою право вжити заходів, а саме розпочати процес у зв’язку з порушенням закону відповідно до розділу 258 договору ЄС». 


«Нехай угорський народ, і особливо керівники держави, знають про те, що їхня смілива «пасхальна конституція» наповнює ентузіазмом багатьох американців, а також християн по всьому світі, бо вона рішуче йде проти радикальних світських тенденцій Європи, які виступають проти життя і проти сім’ї», – сказав отець Боке. «Визнаючи, що народи, які прийняли аборт і відштовхнули традиційну сім’ю, демографічно різко зменшуються, угорці вибрали інший шлях: шлях надії на майбутнє. Несумісний із сумлінням той метод, з яким ніким не обрані керівники ЄС примушують Угорщину та інші держави-члени наслідувати їх у повільному самогубстві, замість зміцнення єдиної установи, яка є основою нашого майбутнього, – традиційної сім’ї». 


«Ця ситуація нагадує погрози Британії в листопаді минулого року, у яких вона оголосила, що припинить надавати матеріальну допомогу африканським народам, які, так як і Угорщина, усвідомили значення шлюбу і бажали цю інституцію затвердити законом», – сказав отець Боке. 

«Агресивна позиція західних держав проти життя і сім’ї з дня на день виявляється дедалі відвертіше, оскільки вони вже не мають причин приховувати свої справжні цілі. Нехай ЄС та всі західні «розвинені» держави негайно припинять чинити фінансовий та юридичний тиск на ті суверенні народи, які обрали життя замість смерті». 


За матеріалами: magyarhirlap.hu 

Джерело:  КРЕДО 

25.01.2012р. Б. / Народна пам’ять полякам більше не потрібна?



Польські посткомуністи (Союз лівих демократів – SLD) запропонували ліквідувати Інститут національної пам’яті. Діяльність Інституту починалася з викриття співпраці з гітлерівцями, пізніше розширилася також на викриття співпраці зі Службою Безпеки (польським КДБ) і спецслужбами СРСР.

 
Представник лівих демократів п.Даріуш Йонський сказав: «Пропонуємо, щоб 30 червня ІНП був ліквідований а, відповідно, перестали бути обов’язковими люстраційні заяви. Внаслідок 13 років діяльності Інституту потерпілих більше, ніж від діяльності СБ». 


У Польщі, згідно із законодавством, кожен, хто працює в органах публічної влади – судді, прокурори, депутати, міністри, – повинен написати люстраційну заяву. Якщо буде встановлено, що хтось із цих держслужбовців надав люстраційному бюро неправдиві відомості, то щодо такої особи розпочинають слідство. Якщо суд доведе, що особа подала неправдиві відомості, вона протягом десяти років не має права обіймати посади в органах публічної влади. 


Віце-голова Клубу СЛД п.Лешек Александшак вважає, що «переслідуванням злочинців має займатися прокуратура, а історією Польщі – історики». Мовляв, якщо це справді злочинці, то нехай будуть засуджені, а «ганьбитися в міжнародному середовищі» такими розслідуваннями Польщі не годиться. 


Власне, такими розслідуваннями, чи не ховаються злочинці, затаївши відомості про свою співпрацю з людожерськими системами, і займається ІПН. Очищення народної пам’яті – крок, за який Польщу можна тільки поважати. 


Тривалий час цю інституцію очолював п.Януш Куртика, який загинув 10 квітня 2010 року в авіакатастрофі під Смоленськом.


За матеріалами: РАР 

Джерело:  КРЕДО 

вівторок, 24 січня 2012 р.

24.01.2012р. Б. / У Києві вшанують пам‘ять Героїв Крут

У неділю, 29 січня 2012 року, о 10.00, біля храму св. Миколи Чудотворця на Аскольдові Могилі вшановуватимуть пам‘ять Героїв Крут. Довший час покладання квітів та молитви за загиблими складали біля дерев‘яного хреста. Оскільки, з часом років, хрест перестав відповідати сакральному статусу, на могилі Героїв Крут встановили гранітний Козацький Хрест.

Цьогорічні святкування будуть особливими, адже в їх основі буде освячення гранітного Хреста, як символ пам‘яті нащадків про незабутній подвиг, який звершили Герої Крут.


Прес-служба Київської архиєпархії

24.01.2012р. Б. / США: Політкоректна молитва



«Публічна молитва дозволена лише тоді, коли у ній не вимовляється імені Ісуса», - вирішив один з американських судів.

 
П’ять років тому дві мешканки Північної Кароліни звинуватили місцеву владу у релігійній дискримінації. 


Жінкам не подобалося, що засідання міської ради завжди починалося з молитви, яку вели християни. 


Суд вирішив, що молитви до Ісуса, яких є більшість, свідчать про «фаворитизування християн». Отже, імені Ісуса, вважає суд, краще не згадувати. 


За матеріалами: wiara.pl 
Джерело:   КРЕДО




Як говорить мудра, українська приказка: "Кого Господь карає, в того відбирає розум" 

Саме це Він вчинив з американськими суддями, які добровільно дали  згоду волі і прийняли "рішення" сатани.

Катехит парафії Преображення Господнього р.Б. Леонід. 

понеділок, 23 січня 2012 р.

Культовий вандалізм

Про це безкінечно пишуть, але попри рішення, постанови, заклики ситуація не змінюється, ба, навіть погіршується. І річ не лише в тому, що дерев’яні церкви в Україні горять щороку, як влітку, так узимку, а те, що занепадає і деградує сама сакральна архітектура, перетворюючись поступово або стаючи відразу звичайним кічем.


Бо щоб там не казали, але сакральна культура  безпосередньо залежить від  стану культури взагалі, позаяк є її частиною.


  Через сто років в Україні не залишиться жодного дерев’яного храму. Одні згорять, інші розберуть і на їхньому місці побудують муровані. Відповідальність за вандалізм лежить насамперед на самих вірян, які диктують свої смаки священикам, і на священиках, які диктують свої смаки вірянам. Відповідальність лежить на владі, яка спокійно спостерігає за вандалізмом, і не розслідує фактів наруги над культовими пам’ятками та їх знищенням, і не карає.

Горіла церква…
…У 1801 році у селі Нагуєвичах було збудовано дерев’яну церкву св.Миколая. Згодом хрест на її купол викував батько Івана Франка Яків, він же подарував срібний оклад для Євангелія. У цій церкві й хрестили Івана Франка, поруч на цвинтарі поховані  його батьки. У 30-х роках ХХ ст. церкву відновили. Збереглася світлина Михайла Драгана того часу. Коли я закінчувала школу в Нагуєвичах, церква була вкрита бляхою замість гонти і помальована на жовто.
У ній не правилося до 90-х років. І ось 1996 року  світ дізнався, що церква св. Миколая згоріла. Пам’ятка не лише архітектури, а й історична. Був великий розголос, але навіть у цьому випадку розслідування звелося, як завжди, до одного й того самого висновку: несправність електромережі. Усі вмили руки. Культурна громадськість хотіла відбудувати церкву у первісному вигляді, громада Нагуєвич вчинила по-своєму і прудко звела муровану стандартну церкву, яка абсолютно дисонує з довколишнім середовищем і, можливо, виглядала б пристойно десь у російській глибинці на пагорбі серед беріз, а не в бойківському селі.
Взагалі, всі ми знаємо, що кожна громадська споруда в наші часи супроводиться «відкатом». Наприклад, будують школу – директор цієї школи будує водночас собі будинок. А який відкат з дерева? Тим більше, що кошти на відбудову Франкової церкви збирали б по всій Україні й існував би певний контроль за їхнім використанням. Будувати дерев’яну церкву невигідно. Не тому, що вона може згоріти, а тому, що, по-перше, важко знайти майстрів, а по-друге, на такому будівництві не нагрієш руки.

Років 5 тому з великим сумом я довідалась, що згоріла церква у селі, де я народилась, Залокоть. Церква була споруджена 1799 року. У ній свого часу правили родичі матері Івана Франка, чиї надгробки прибрала радянська влада ще в 50-х роках. Церква згоріла вранці за лічені хвилини, а була вона чималенька. Я ще встигла її сфотографувати, коли за рік до того приїжджала в Залокоть. Висновок – той самий. І що підозріло – наступного ж дня привезли готовий проект нової церкви, цього разу дерев’яної. Про цю квапливість писали навіть у пресі. Але на тому все скінчилось.

Попри запеклу міжконфесійну ворожнечу між греко-католиками й православними, ніхто не спалив жодної церкви. Але чи все чисто у випадках, списаних на необережне поводження з електрикою – про це ми навряд чи дізнаємось. Кожна дерев’яна церква – потенційно під загрозою. Горіли церкви і раніше, але стільки, скільки згоріло за роки Незалежності, не згоріло,  мабуть, за останні сто років. Церкви палили татари, храми гинули у сільських пожежах, за комуністів теж палили церкви. Наприкінці 40-х років у селі Опака місцевий комуніст, щоб вислужитись перед владою, спалив унікальну  дерев’яну церкву 16 століття. У наукових працях досі подибуємо згадки про неї, наче вона існує. У 2010 році на її місці побудували нову, муровану.

Наші дерев’яні церкви нашпиговані електротехнікою – гірляндами, динаміками, мікрофонами. Коли я чую з подвір’я батьківської хати усю відправу, у мене не виникає жодних побожних почуттів. Колись по селах висіли гучномовці, які транслювали радіо на півсела, наповнюючи громадян соціалістичним духом. Отакі в мене грішні асоціації. У нас в селі три церкви на 1000 мешканців, і при престолі стоять самогонщики, ділки нечисті на руку, тобто ті, хто так щедро дає на церкву, бо має з чого. Але це вже інша розмова.

Притча про  Золоту чашу
Колись, дуже давно, коли татари приходили на наші землі, люди з села втікали до лісу. Одна жінка не встигла й побачила, що до її хати на коні їде татарка. Вона сховала дитину під коритом, а сама принишкла у сінях. Коли татарка нахилилася над діжею, жінка втопила її. У поклажі на коні знайшлося багато золота й срібла, зокрема золота церковна чаша. Жінка побудувала церкву і чаша для причастя перебувала в ній кілька століть. У 70-х роках ХХ ст. священик зробив з цієї чаші зуби всій родині. Про це всі в селі знали й тихо підсміювались.

Ось така історія. Коштовні оклади, ікони у радянські часи були вивезені з багатьох зачинених церков, хоча грабували церкви тоді надзвичайно рідко. З церкви Покрови (1850) у моєму Урожі вивезли всі ікони й знищили різьблений іконостас. Дитиною я підібрала уламок різьби на липовому дереві й досі зберігаю у себе. Ікони ніхто не намагався повернути. Утім, знаючи, як тепер обкрадають церкви, нехай вони зберігаються у музейних фондах. Але держава могла б компенсувати те, що відібрала.

Подібне відбувалось і в інших церквах. Згодом з’явилася ціла армія богомазів, яка розписувала спустошені церкви, керуючись виключно смаками замовників, а не канонами. А вже потім церкви почали прикрашати блискітками, дзеркальцями на фасадах, ілюмінацією, штучними квітами, гіпсовими фігурками Мадонни. У церкві можуть одночасно знаходитися й старі ікони, й куплені на базарах  штамповані образи, і навіть розмальовані фотографії ікон, що їх колись носили по селах глухонімі. Одне слово, суцільна еклектика, що навіть виходить за межі канонів конфесії. По-своєму це зворушливо-наївно, якби не…

Якби не дивний звичай палити старі ікони. У селі я не раз була шокована, заставши замість звичних потемнілих дідівських ікон щось яскраве китайського виробництва. Коли запитувала, де ділись старі образи, мені відповіли, що спалили. Те саме відбувається й подекуди у церквах. Хоча й наші семінаристи слухають курс сакрального мистецтва, як і їхні попередники, не всі з них розуміють мистецьку вартість ікон, бо інакше б не лежали по кутках дзвіниць запилюжені церковні образи, зняті зі стін. Можливо, викладачам слід переводити їхню вартість у грошовий еквівалент – ця мова зрозуміла всім…

Пластик форевер
Храм Стрітення Господнього у селі Великі Дідушичі я побачила минулого року, шукаючи сліди міста Соколів. Півсела працює у Чехії, вибудувало собі цілу вулицю однаковісіньких котеджів з гіпсовими гномиками на травниках, жабами і лелеками. Зразу видно, багате село. Того року якраз виповнилось двісті років старій  церкві (1811). Майже впритул до неї стоїть нова, мурована, як суперниця. А стара – оббита пластиковою вагонкою. Що добре для дому, то добре й для церкви – вважають парафіяни. Пластикові вікна, наприклад.

У нас в селі зняли третій ярус з дзвіниці, і вона вже не найвища на Дрогобиччині. А на самій церкві посадили величезну баню, оббиту бляхою. Вирубали столітні липи й розібрали кам’яний мур, викладений з валунів. Біля цвинтарної церкви взагалі розібрали стару дзвіницю й вимурували нову з пластиковими вікнами.

У Японії збереглись дерев’яні храми ХІ ст. Зужиті дерев’яні деталі  традиційно замінюють автентичним матеріалом, поступово. У нас же, якщо не можуть позбутись  старої церкви, то спотворюють її до невпізнання. Про яке занесення бойківської дерев’яної церкви у список культурної спадщини ЮНЕСКО може йтися, коли ця церква існує лише у скансенах. Унікальну пам’ятку 16 ст. Церкву святого Юра в Дрогобичі, що перебуває у відання Дрогобицького краєзнавчого музею, я застала в риштуваннях, дерев’яна огорожа місцями впала, брама відчинена, порожньо, довкола смітники, сухе листя. Один сірник – і вже нема проблеми. Польським туристам нецікаві наші храми, отже, прибутки невеликі, а грошей на постійну реставрацію автентичними матеріалами не дають достатньо. Отак колись на схилі Підгорецького замку стояла похилена і всіма забута церковця без жодного цвяха, яку могли побачити лише ті, хто не шукає «польщизну» в Україні. Одного дня вона згоріла, і тепер не псує пейзаж. Про вогнетривкі суміші, якими просочують дерево, навряд чи хтось чув.
Одна з останніх фотографій підгорецької церкви


Що більше ми намагаємось імітувати цивілізовану Європу, то більше  впадаємо у варварство. Бо, як казала одна мудра моя землячка, «як не дала мама чоловікові розуму, то чужий йому не допоможе».

Ностальгія
Хто ще хоче вдихнути чистого, не зіпсутого синтетикою повітря, мусить піднятися в гори, де в тиші та спокої, у цілковитій гармонії з краєвидом досі будують хати з дерева, а церкви, хоч і вкриті бляхою й пофарбовані, наповнені духом минулого, і не втратили ні первинної форми, ні змісту. Ці маленькі гірські села, що майже під польським кордоном, - останній притулок народної культури. Там можна почути старовинні колядки, народні молитви, побачити прадавні ігрища при мерці, пізнати невідомі звичаї. Там жінки народжують багато дітей, хоча через замкнутість і шлюби між далекими родичами вони не завжди здорові. Але ці люди обрали собі таке життя. Той, хто народився у горах, не зможе щасливо жити у долині.

І це – все життя. Не резервація, не заповідник, не втрачений рай. Узимку сніги засипають дороги, але високі похилі дахи хат і церков гідно витримують їхню вагу.

Хочу закінчити свою невеселу розповідь ностальгійною ноткою – цитатою з подорожнього щоденника  швейцарця Ганса Цбіндена 1933 року. Ось що він відчув, спостерігаючи за богослужінням в гуцульській церкві: «Чому саме тут, де невідома власновільна, індивідуальна, де тільки спільна основа є носієм життя та чуття усіх – дарма, що воно вузьке та просте, - чому саме тут більше оригінальності, більше сильних індивідуальностей? Із пізнання цих найпростіших (як і найбагатших) розгалужень культури має значення те, до чого ми з тяжким трудом наново доходимо, що тільки на живій основі релігійного життя, яке єднає усіх членів у різноморфну одиницю, можливе найбагатше виявлення своєрідного життя зрілої індивідуальності».


Джерело: ZAXID.NET

Автор: Галина Пагутяк 

Джерело:   Мандрівники Христа Царя

23.01.2012р. Б. / США: Працівникам церковних установ хочуть включити в соцпакет контрацепцію та аборти

 

Ще не стихло відлуння слів Бенедикта XVI про тривожну тенденцію в США – держава ігнорує спротив сумління віруючих, а вже американська адміністрація зробила черговий суперечливий крок.

 
Ідеться про те, що може стати цілком реальним обов’язок включати контрацепцію в пакет медичного страхування для працівників церковних інституцій. На це має піти рік, а асигнування покриють також і повернення фінансового еквіваленту за стерилізацію та абортивні засоби. 


Голова Конференції єпископів США назвав це рішення «позбавленим докорів сумління» і націленим на совість. На думку кардинала Тімоті Долана, це також атака однаковою мірою як на доступ до медичної опіки, так і на релігійну свободу. «Уряд не може примушувати американців ставитися до вагітності як до хвороби, якої потрібно уникнути за будь-яку ціну», – сказав митрополит Нью-Йоркський. 


Варто додати, що у Штатах розвивається свідомість стосовно захисту людського життя від зачаття до природної смерті, й про це свідчить ініціатива молитовного чування в цьому намірі. Воно відбулося 22 січня у вашінгтонському національному санктуарії Непорочного Зачаття, на яке організатори очікували близько 10 тис. учасників. Чування пов’язане з традиційним Маршем за життя, що його скликають у США в день легалізації абортів у цій державі. 


За матеріалами: Radio Watykańskie  

КРЕДО

субота, 21 січня 2012 р.

21.01.2012р. Б. / У Львові відбудеться спільна молитва за Україну в День Соборності

У неділю, 22 січня в День Соборності українських земель о 14.00 год. біля пам’ятника Т. Шевченку у Львові  розпочнеться спільна молитва за Україну. Преосвященний владика Венедикт, Єпископ-помічник Львівської Архиєпархії закликає священнослужителів УГКЦ взяти участь у цій події на головній площі м. Львова, а також у цей день відслужити Богослуження за Україну у своїх парафіях та повідомити вірних про цю пам’ятну подію в історії українського народу.



Джерело:  Прес-служба Львівської Архиєпархії УГКЦ

пʼятниця, 20 січня 2012 р.

20.01.2012р. Б. / Україна і українство: «п’ята хвиля»


Наслідком співпраці УГКЦ і держави стала пропозиція створити Культурно-інформаційний центр роботи з українськими мігрантами. Пасторально-місійний відділ УГКЦ наполегливо виводить обговорення проблеми мігрантів на високий державний рівень.

 
Про це CREDO повідомила Іванна Рижан. 


На зустрічі, яка відбулася 30 грудня минулого року в Києві, в університеті ім.Шевченка, голова Пасторально-місійного відділу УГКЦ владика Йосиф Мілян виступив із доповіддю. Він зазначив: за різними оцінками, упродовж 2008-2009 років за кордон виїхали від 5 до 7 мільйонів українців. Загальна кількість «закордонного українства» становить близько 20 млн. осіб. Втім, голова ПМВ УГКЦ говорив також і про те, що він бачить позитивного в цьому явищі. «Український еміграційний рух дозволяє проявити себе не тільки як Церкву свого права, це дозволяє нам проявити себе як Східну Католицьку Церкву, яка крокує у напрямі патріаршества», – зазначає владика Йосиф. Принагідно він розповів про діяльність очолюваного відділу, який займається вірними УГКЦ у 37 державах світу: від Японії, Індії, країн Прибалтики та Скандинавії до Африки. Представив також плани відділу. «Ми пробуємо створити якусь законодавчу базу, консультаційні пункти, – зокрема, сказав владика Йосиф Мілян. – Проводимо вишколи семінаристів старших курсів і шукаємо харизматичних кандидатів, які б мали бажання їхати на місії. Хочемо створити Євангелізаційний місійний інститут, який займався б цією проблематикою і готував кандидатів. На наступний рік заплановано курс для дівчат, потенційних кандидаток на дружин священиків. Створено базу для біженців. На цей рік заплановано чимало таборів для дітей-мігрантів. Комісія у справах мігрантів створила скайп-спілкування між дітьми й батьками, які перебувають за кордоном».


Теофіл Рендюк, заступник директора Департаменту зв’язків із закордонним українством, начальник відділу національних меншин та віросповідань МЗС України, у своїй доповіді також навів статистику щодо українців за кордоном. Зокрема, в Росію виїхало 10 млн. наших колишніх співгромадян, у США та Канаду – по 1 млн. 200 тис. осіб, у Бразилію – 500 тис. Науковий співробітник Центру українознавства філософського факультету КНУ ім.Шевченка Михайло Довбищенко звернув увагу на те, якими ми маємо бачити себе у перспективі членства в європейській спільноті, яке місце займаємо, а також який досвід можемо почерпнути від сусідньої Росії. Вона, на думку п.Михайла, сьогодні стає проблемою міжкультурного та міжнаціонального діалогу. 


Світлана Кагамлик, старший науковий співробітник згаданого Центру українознавства, запропонувала відновити практику семінарів з видачею дипломів для українського зарубіжжя та створити на базі КНУ Культурно-інформаційний центр усього українства. 


Серед невирішених питань було названо несвоєчасність виплати зарплат за кордоном, брак інформування самих мігрантів про існування організацій і програм праці з ними тощо. Пропозицією до представників держави було налагодити систему або створити таку організацію, куди люди могли б звертатися по юридичну і соціальну допомогу. 


Організатори зустрічі дійшли висновку, що для вирішення проблем закордонного українства перспективною є співпраця між УГКЦ і українськими державними структурами – враховуючи понад сторічний досвіду діяльності УГКЦ еміграційного періоду. Відтак першим пунктом ухвали цієї науково-практичної конференції стало «вважати сучасну діяльність УГКЦ важливим чинником забезпечення духовних, соціальних, культурних та інших потреб українців за кордоном і координатором їхніх громадських організацій». Крім цього, учасники конференції ухвалили скерувати відповідні звернення у Міносвіти України та до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення. Йдеться про запровадження у навчання дисциплін, пов’язаних із вивченням української трудової міграції, а в інформаційне мовлення – програм, присвячених українським мігрантам та їхнім родинам в Україні. До Кабінету міністрів вирішено звернутися з проханням виділити кошти для створення Культурно-інформаційного центру роботи з українськими мігрантами в Києві. 


Джерело:  КРЕДО

четвер, 19 січня 2012 р.

19.01.2012р. Б. / Патріарх Філарет: глава РПЦ Кирил має намір ліквідувати незалежність УПЦ МП

Глава Російської православної церкви Патріарх Московський Кирил поставив перед собою мету знищити незалежність Української православної церкви Московського патріархату.

Про це в інтерв`ю журналу Weekly.ua заявив предстоятель Української православної церкви Київського патріархату Патріарх Філарет. «З цим пов`язані його часті приїзди в Україну, а в офіційних документах Священного Синоду російської церкви зникла навіть назва «Українська православна церква». В ухвалах синоду тепер йдеться, що патріарх відвідав Київську, Харківську Луганську, Чернівецьку єпархію Російської православної церкви», - зазначив Філарет. За його словами, все це свідчить про те, що керівництво РПЦ “не хоче бачити самостійну українську церкву навіть у складі Московської патріархії”.

Філарет також зазначив, що переговори між УПЦ Київського патріархату і Українською автокефальною православною церквою зірвалися з вини Москви. «Річ у тім, що керівники УАПЦ висувають умову – усунути мене від керівництва церквою. Мовляв, Патріарх Філарет і Предстоятель УАПЦ митрополит Мефодій повинні відмовитися від посад, а після цього церкви об`єднаються і оберуть нового патріарха. Така умова висувається упродовж багатьох років, тому що змістити мене з київської кафедри – давнє бажання Москви. А митрополит Мефодій його озвучує», - заявив патріарх Філарет.

Weekly.ua також наводить дані Всеукраїнського соціологічного опитування населення України, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» і фірмою «Юкрейніан социолоджі сервіс» 22 листопада – 6 грудня 2011 року. Згідно з результатами опитування, громадяни України відносять себе до наступних конфесій: Українська православна церква Київського патріархату - 31,1%, Українська православна церква Московського патріархату – 25,9%, Українська греко-католицька церква - 8,5% Українська автокефальна православна церква – 1,7%, Римо-католицька церква – 1,1%, протестанти – 1%, мусульмани – 0,2%. Було важко з відповіддю - 6,2%


Джерела: УНІАН


Мандрівники Христа Царя

середа, 18 січня 2012 р.

18.01.2012р. Б. / Кардинал Кох про складний діалог із православ`ям

Про проблеми богословського католицько-православного діалогу у інтерв’ю для агенції SIR говорив кардинал Курт Кох. В основному мова йшла про Міжнародну змішану комісію у справах діалогу між Католицькою Церквою та 15-ма православними Церквами.

Глава Папської Ради сприяння єдності християн визнає, що «двосторонні відносини із Константинополем є дуже добрими, а з Москвою значно покращились». А щодо «Міжнародної змішаної комісії у справах діалогу між Католицькою Церквою та 15-ма православними Церквами, мусимо щиро сказати, що ми дійшли до дуже важкої ситуації».

Після зустрічі у Равенні в 2007 році, коли було прийнято рішення провести історичне дослідження способів виконання папського примату у першому тисячолітті, «ми вважали, що зробили дуже важливий крок, але православні не захотіли продовжувати цю справу». Кардинал Кох висловив жаль стосовно того, що Комісії не вдалося випрацювати текст стосовно ролі папи у спілкуванні Церкви у першому тисячолітті, який можна було б представити на найближчому пленарному зібранні наступного року.

За словами глави Папської Ради, «причини цього сповільнення слід шукати у факті, що православні Церкви стоять перед великим викликом, яким є Всеправославний Собор». Тому важливі екуменічні рішення «залежать від успіху цього Собору».

Стосовно діалогу із Церквами, що виросли з Реформації, кардинал Курт Кох зазначив, що серед них існує «великий поділ». Він також з жалем сказав, що багато Церков і спільнот, що виникли на основі Реформації, вже не вважають за свою мету єдність у вірі, таїнства та душпастирську опіку, однак сприймають єдність як суму усіх Церков. «Ми, католики, не можемо прийняти це бачення»,– зазначив кардинал Кох.


За матеріалами: wiara.pl


Джерело:  Мандрівники Христа Царя

вівторок, 17 січня 2012 р.

17.01.2012р. Б. / Тижневий огляд: життя УГКЦ (8 - 14 січня)

У неділю 8 січня, на свято Собору Пресвятої Богородиці, владика Венедикт, єпископ-помічник Львівської Архиєпархії УГКЦ з пастирським візитом відвідав гарнізонний храм святих апостолів Петра і Павла, популярно знаний у місті Львові як костел Отців Єзуїтів, - памятка архітектури початку XVII століття.  Під час Архиєрейської Божественної Літургії владика Венедикт уділив дияконські свячення двом випускникам Львівської Духовної Семінарії Святого Духа  Павлу Заболітному  і Тарасу Грему.

9 січня у Львівській Митрополичій Духовній Семінарії Св. Духа розпочалася Конференція Європейської філії ICCPPC-2012. Вона триватиме до 13 січня 2012 року.

У четвер, 12 січня 2012 року, у храмі Всіх Святих Українського Народу м. Стрий, відбулася традиційна щорічна «спільна просфора» для духовенства Стрийської єпархії.  Урочистість розпочалась із Божественної Літургії, яку очолив Преосвященний Владика Тарас Сеньків, Апостольський Адміністратор Стрийської єпархії.

Вже вкотре 13 січня, на Український Старий Новий рік, у Палаці мистецтв дзвінко лунає  коляда на родинному святі «В гостях у  Маланки та Василя». Театралізоване дійство має на меті відтворення давніх українських та християнських традицій. Цей захід проводить Молодіжна комісія Львівської Архиєпархії УГКЦ.


Цогоріч на це свято завітав Преосвященний Владика Венедикт,  єпископ-помічник Львівської Архиєпархії та Владика Михайло Колтун, керівник Департаменту Патріаршої курії у справах душпастирства силових структур України.

«Різдвяна просфора з патріархом». Таку назву має дійство, яке відбулося 14 січня у Києві в Міжнародному Виставковому Центрі. Своїх вірян вже 6-й рік поспіль зібрала українська греко-католицька церква. Розпочався захід словом Блаженнішого Патріарха Святослава. 

Цьогорічна просфора в українських греко-католиків була дещо унікальною – на ній були присутні одразу два Блаженніших – Блаженніший Любомир і Блаженніший Святослав.


На празник Обрізання Господнього та св. Василія Великого владика Ярослав (Приріз), єпископ Самбірсько-Дрогобицький, відслужив Божественну Літургію у катедральному храмі Пресвятої Трійці. Під час Літургії архиєрей рукоположив у диякони Романа Андрійовського, який є префектом з навчання та викладачем Дрогобицької духовної семінарії.

А Преосвященний Владика Тарас Сеньків, Апостольский Адміністратор Стрийської єпархії, уділив священичі свячення трьом дияконам: д-ну Роману Чопаню, д-ну Ростиславу Височану та д-ну Василю Процику. Урочистість відбулася у храмі Благовіщення Пречистої Діви Марії, що у м. Стрий.

Також до вашої уваги:
Слово Високопреосвященного Митрополита Львівського на Неділю по Різдві. Собор Пресвятої Богородиці.
Слово Високопреосвященного Архиєпископа і Митрополита Львівського владики Ігоря на празник Святого первомученика Стефана
Слово Високопреосвященного Архиєпископа і Митрополита Львівського владики Ігоря на Архиєрейській Божественній Літургії із капеланами пенітенціарної служби
Пастирське звернення Михаїла Колтуна, єпископа Сокальсько-Жовківського головного капелана мисливців УГКЦ, до голів і членів мисливських товариств в Україні


Джерело:  Мандрівники Христа Царя

понеділок, 16 січня 2012 р.

16.01.2012р. Б. / Тільки автентичне християнство може нас врятувати

Ще не завершилось святкування Різдвяних Свят, ще чути колядки у наших церквах і оселях, а світ уже живе своїм звичайним ритмом життя. І не тільки світ. Церква, хоча і занурилась в урочисту атмосферу святкувань, як живий організм не зупиняє свого життя ні на хвилину навіть у святкуваннях.
 

Так, з нагоди прийому дипломатів, акредитованих при Апостольському Престолі, Папа Бенедикт ХVІ зазначив, що єдиним шляхом до реального подолання світової економічної кризи та побудови миру є повага до людської особистості. Властиво неповага до людини, до її життєвих потреб, жадібна гонитва за прибутком, яка не звертає уваги на шкоду завдану суспільству, і спровокувала світову економічну кризу. Бізнесові апетити транснаціональних корпорацій і банків непомірно роздуваючи мильну бульбашку віртуальних фінансів, які не мали під собою жодного реального підґрунтя, спричинили падіння світової економіки. Рівень життя у багатьох країнах світу суттєво знизився, а уряди, вдаючись до часто панічних спроб порятувати тонучі економіки, застосовують міри, які фактично ведуть до зубожіння усіх, крім найбагатших.
 

І в такій поведінці світової політичної та економічної еліти немає нічого дивного. Ми часто забуваємо про ту річ, яку цими днями нагадав світу Високопреосвященний Архиєпископ Лісабону кардинал Жозе де Круж Полікарпу : масонерія диктує політику багатьох урядів. А принципи діяльності масонських угруповань відмінні від християнських. Девіз «мета виправдовує засоби», який масонська пропаганда постійно приписує оо. Єзуїтам, насправді є принципом масонів. І щоб переконатися у цьому, досить погортати сторінки історії. Одна з найкривавіших таких сторінок в історії людства – так звана Велика французька революція, організована масонськими братами, ставлячи нібито високі ідеали – свобода, рівність і братерство, заради «суспільного блага» винищила мільйони французів і кинула Європу в період кривавих наполеонівських воєн. Керуючись такою логікою, масонська братія і тепер готова кинути народи в бідність і безмаєтність, люмпенізуючи народні маси заради «порятунку світової економіки». Тому й не дивно, що папські рецепти порятунку від світової економічної кризи не доходять до шпальт часописів і газет, моніторів та телевізорів.
 

На тлі цього дуже цікавою виглядає боротьба Єврокомісії проти нової угорської Конституції, яка побудована на християнських принципах. Адже приклад мадярів є важливим для християн усього світу. Вперше сучасна держава заявила про себе, як про таку, що дотримується принципів пошани людського життя від першої хвилини його зачаття, чи не вперше Конституція держави визначає шлюб, як життєвий союз чоловіка і жінки, закриваючи дорогу до таз званих гомо-«шлюбів» на конституційному рівні. Саме такі «недемократичні» стандарти угорської Конституції розпалили гнів єврокомісарів. Звісно, хотілося б, щоб мадяри зуміли протиставитись тиску Єврокомісії і зберегти свою національну суверенність та щоб це стало точкою повороту європейських народів до їхнього християнського коріння.
 

Поки «європейці» борються з маленькою Угорщиною, один з провідних священників Московської патріархії Голова відділу зв’язків Церкви і суспільства РПЦ, протоєрей Всеволод Чаплін пропонує кремлівському політику сценарій виходу з кризової ситуації, яка склалася в Московщині. Його сценарії простий – використовувати війська за межами Росії для придушення «кольорових революцій», а також ввести для мігрантів жорстку форму обліку. На скільки ця заява одного з очільників Московської церкви різниться від рецептів папського Риму! Де в цих заявах християнство?!! Але, що цікаво, світова спільнота мовчить. Спробуймо уявити, що очільник котрогось з ватиканських дикастеріїв закликав, наприклад, європейців оборонити територіальну цілісність Грузії перед московською агресією…
 

Яка б антикатолицька істерика піднялась у світових ЗМІ? Яка б антикатолицька істерика сталася в очільника РФ та МП! Вочевидь така, що могло би дійти до жорстких антикатолицьких заходів у самій Московщині.
 

Але коли очільники МП дозволяють собі такі випади – ніхто не реагує. Дивно!
 

Найдивніша річ, що галичани забули «братню» допомогу Москви 1939 року та цю ж таки «допомогу» у боротьбі проти нацизму… Прикро, що такі речі, як хоча б для прикладу, Розстріляний у 1947 році Вертеп, не викликають у наших патріотів настороженості та відповідної реакції на подібні «христолюбиві» заяви чільних людей Московської церкви. Адже якщо московська держава дослухається до голосу Московської патріархії, то будь-які протести у будь-якій точці світу можуть бути проголошені Москвою «кольоровою» революцією, і московські війська вирушатимуть «рятувати» народи від «кольорових» революцій. Очевидно, що Москва не поспішатиме рятувати Великобританію чи Німеччину, чи навіть Польщу від «кольорових», адже від НАТО можна отримати гідну відповідь. А от Україна – це інша справа…
 

Справді, неприємно отримувати такий подарунок у часі Різдвяних Свят…
 

Тому варто собі усвідомити: нас нікому рятувати, окрім Бога. Але як часто ми далекі від простого християнського уповання на Божу поміч. Тому варто дослухатись до слів наших пастирів, які звучали на богослужіннях у часі Різдвяних Свят. Адже часто ми боїмося автентичного, правдивого християнства. Йдемо на компроміс з світом, який марширує до своєї прірви. Можливо, саме тому Блаженніший Святослав закликав усіх нас бути автентичними християнами, мабуть, враховуючи пасивність українських католиків владика Венедикт наголосив, що християни – це не ті, що багато знають, а знають, чим живуть.
 

Варто собі нагадати слова Апостола Павла: «знаю, Кому я повірив» (2 Тим. 1, 12). Саме Кому, а не в що…
 

Християнство – не збір правил і обрядів. Християнство – це живі, автентичні взаємовідносини кожного з нас з Богом і з нашими братами та іншими людьми. Тільки таке християнство здатне принести нам плід спасіння. Тільки таке християнство чинить людей щасливими.

о.Орест-Дмитро Вільчинський

Джерело:  Мандрівники Христа Царя

неділя, 15 січня 2012 р.

15.01.2012р. Б. / ЄС вимагає прибрати християнські принципи з Конституції Угорщини

Представники Євросоюзу не схвалили нововведення в конституцію Угорщини. За даними угорської газети «Magyar Nemzet», яка посилається на невідоме джерело в Брюсселі, вони також погрожують припинити надання фінансової допомоги, якщо уряд не скасує нову поправку, в якій шлюб позиціонується як союз між чоловіком і жінкою, - повідомляє Християнський Мегапортал invictory.org cо посиланням на Lifesite News.

Так звана «Східна конституція», прийнята в Угорщині минулого травня, викликала бурхливу реакцію з боку Євросоюзу: документ не тільки підтримує шлюб, але також постановляє, що життя дитини заслуговує на те, щоб його охороняли від дня зачаття. Крім того, християнські принципи стали основою для створення даної конституції. У документі також немає згадок про сексуальну орієнтацію.

Європейська Комісія також погрожувала почати дії, спрямовані проти Угорщини, заявивши про те, що її представники «будуть використовувати свої повноваження для того, щоб проаналізувати сумісність Угорської конституції і законів Євросоюзу, а також, якщо це буде необхідно, почати процедури, передбачені статтею 258 договору Євросоюзу при порушеннях ».

У середу преподобний Шена Бокюет, президент організації Human Life International, закликав політичних лідерів Угорщини протистояти тактиці залякування, спрямованій проти їхніх зусиль відновити культуру життя в суспільстві, яке зіткнулося з демографічними проблемами після легалізації абортів.

Нагадаємо, що нова Конституція набула чинності 1 січня 2012 року.


Джерело:  Мандрівники Христа Царя

15.01.2012р. Б. / Угорці надихають християн цілого світу

 

На думку американського священика обіцяні санкції Євросоюзу щодо Угорщини в основному спричинені зміною конституції цієї країни, де чітко означується поняття подружжя: зв'язок між мужчиною і жінкою, а також однозначна оборона ненароджених дітей.
 

О.Букет вважає, що Євросоюз часто використовує звичайний шантаж  щодо країн, які знаходяться у складній економічній ситуації, пропонуючи їм допомогу на певних умовах. І часто це умови, які «є важкою образою щодо культури і незалежності того народу».
 

«Це лише початок боротьби Угорщини за народну суверенність, за життя і родину» - додав священик. Шеф HLI підкреслив, що угорці повинні мати свідомість того, яке натхнення з їх вчинків черпають християни всього світу. Вони вибрали напрямок підтримки традиційної родини як спосіб боротьби з «демографічним штопором», у якому опинились ті держави, які акцептують аборти і гомосексуальні зв’язки.


За матеріалами: wiara.pl

Джерело:  Мандрівники Христа Царя

субота, 14 січня 2012 р.

14.01.2012р. Б. / Треба тверезо аналізувати приховані погрози «святєйшого баріна» всія Русі, - о. Яків Кротов

«Не треба реагувати на істерики лакея, треба тверезо аналізувати приховані загрози "святєйшого баріна" всієї Русі» - ведучий програми «З християнської точки зору» на Радіо Свобода священик Яків Кротов розмовляв з Порталом-Credo.Ru.
 

"Портал-Credo.Ru": Як Ви розцінюєте заклики о. Всеволода Чапліна до встановлення в Росії "диктатури волі" і до нових воєн?
 
Священик Яків Кротов: Щодо закликів о. Всеволода, то вони мені здаються не дуже цікавими в порівнянні зі справами російської влади, яка давно вже веде війну за межами Росії (успішно окупувавши чверть Грузії) без усяких "підбурювання" з боку Церкви і навіть ніби непомітно для власних громадян. Цікаво, а ось солдати і офіцери Росії, які розташовані зараз у Грузії, розуміють, що вони - окупанти? Священики, які в цих частинах "працюють" і отримують державну платню? Адже вони більше грішать, ніж отець Всеволод. Той просто виконує чергове вказівку свого безпосереднього керівника - "гавкни ось так". А полкові священики безпосередньо розкладають душі солдат і офіцерів, які до них йдуть - розкладають самим фактом свого перебування на окупованій землі Грузії, надаючи окупації видимість норми.
 
- Ви вважаєте, що заклики о. Всеволода знаходяться в руслі політики Патріарха Кіріла (Гундяєва)?
- Так, для мене дивно, що виступ самого Кіріла багато людей витлумачили як доброзичливий до страйкарів 24 грудня. Підозрюю, що одні й ті ж люди бояться визнати, що Патріарх - джерело проблем в Церкві, а зовсім не його спікер о. Всеволод, і, щоб заспокоїти свою совість, компенсують своє лукаве тлумачення слів Патріарха лютими нападками на о. Всеволода.
 
Ось Михайло Мошкін пише: "Патріарх визнав право опозиції на протест. РПЦ МП готова виступити посередником між суспільством і владою". Перечитую текст Патріарха. Так, в ньому є "влада повинна через діалог і слухання суспільства коригувати курс, і ось тоді у нас все буде добре". Але де тут про право опозиції на протест? "Слухання суспільства" - це суть радянської демагогії. Кремль сам призначає, хто - суспільство, а хто - антигромадські елементи.
 
Мітингувальникам ж у патріаршій промові адресовано ось що: "Потрібно вміти висловлювати свою незгоду, не потрібно піддаватися на провокації і руйнувати країну, ми повністю вичерпали ліміт поділу".
 
Значить, мітинг 24 грудня - провокація, руйнування країни, в кращому випадку - невміле вираження незгоди. Ніяких нових мітингів, - попереджає Патріарх словами про вичерпаність ліміту поділу. Але ж поділ ще навіть не почався!
 
 
- Отже, Патріарх не схвалив права на протест?
- Патріарх схвалив не право опозиції на протест, а "протести, правильним чином виражені". Це - пряма протилежність мітингів опозиції. Для ясності Патріарх нагадав про мітинги "перебудови", які призвели до руйнівних, з його точки зору, підсумків: "Тисячі виходили ... Що сталося? Взяла влада і з чорних "Волг" пересіла на чорні "Мерседеси", поставила мигалки, і розділила ресурси країни ".
 
Звичайно, варто нагадати, що і особисто Патріарх пересів з "Волги" на "Мерседес" (напевно, і шикарніший) і, по змозі, взяв участь у роздiлi ресурсів країни.
 
Так що не треба істерично реагувати на істерики лакея, треба тверезо аналізувати приховані загрози святійшого барина всія Русі.


Розмовляв Володимир Ойвін.

За матеріалами: Портал-Credo.Ru


Джерело:  Мандрівники Христа Царя

пʼятниця, 13 січня 2012 р.

13.01.2012р. Б. / 39 американських релігійних лідерів підписали спільну заяву про неприпустимість юридичного визнання одностатевих «шлюбів» в США

39 американських релігійних лідерів підписали спільну заяву із застереженням проти юридичного визнання одностатевих «шлюбів» в США.

«Зміна громадянського визначення шлюбу змусить змінити не один закон, але відразу сотні і навіть тисячі», - наголошується в заяві, опублікованій релігійними лідерами 12 січня.

Заява попереджає, що юридичне визнання одностатевих союзів скоро призведе до тиску на суди і до судових процесів проти релігійних організацій.

«Навіть там, де релігійні групи та особи досягнуть успіху в тому, щоб уникнути громадянської відповідальності, - попереджає заява, вони зіткнуться з іншими урядовими санкціями - припиненням співпраці з урядовими структурами, позбавленням грантів та іншої допомоги».

Заява підписана 4 католицькими прелатами: архиєпископом Нью-Йорку Тімоті Доланом (Timothy Dolan), президентом Конференції американських єпископів; єпископами Оклендським Сальваторе Корділеоне (Salvatore Cordileone), Бріджпортським Вільямом Лорі (William Lori) і Кевіном Роадесом (Kevin Rhoades), єпископом Форт-Уейну - всі вони є головами єпископських комітетів, пов'язаних зі шлюбом і релігійною свободою.

Також заяву підписали лідери Південної Баптистської Конвенції (Southern Baptist Convention), Синоду Лютеранської Церкви Міссурі (Lutheran Church-Missouri), мормонської Церкви святих Ісуса Христа останніх днів (Church of Jesus Christ of Latter-day Saints), Асамблеї Бога (Assemblies of God) , Армії Спасіння (Salvation Army) і Національної Євангелистської Асоціації (National Association of Evangelicals), а також представники «ортодоксального» юдаїзму.


За матеріалами www.sedmitza.ru


Джерело:  Мандрівники Христа Царя

четвер, 12 січня 2012 р.

Енн Марі Кеннеді написала Марку Цукербергу листа, зауважуючи, що Еффін згадується у писемних джерелах із 1297 року

 
Мешканці ірландського селища Еффін (Effin) нарешті отримали можливість вказати його у своєму профайлі у Facebook. Раніше сервіс не реєстрував цю назву, вважаючи її образливою.
 
Справа в тому, що «Effin» у сучасному американському сленгу використовується у значенні «до біса». 

Проте назва селища Еффін не пов’язана зі сленгом чи нецензурними висловами, а походить від імені ірландського святого на ім’я Айвін (Eimhin). Святий Айвін жив у VI столітті. Відомий тим, що відродив монастир в абатстві Рос-мік-Труін, заснований св. Аббаном. Йому приписують авторство житія св. Патрика – покровителя Ірландії. Ірландські католики відзначають спомин св. Айвіна 22 грудня. 

Проте, щоб переконати адміністрацію Фейсбук у моральності назви селища, його мешканцям довелося організувати цілу кампанію. 

47-річна Енн Марі Кеннеді написала Марку Цукербергу листа, зауважуючи, що Еффін згадується у писемних джерелах із 1297 року, а також запросила засновника Facebook у гості, щоб останній зміг упевнитися в існуванні населеного пункту. 

Кеннеді, яка користується Facebook з 2008 року, відзначила, що наразі можливість вказати селище у своєму профайлі вже існує, проте поки що – лише для мешканців Ірландії, за межами країни зробити це все ще неможливо. 


За матеріалами: Медіаграмотність 

 
Джерело:  КРЕДО


Справа в тому, що «Effin» у сучасному американському сленгу використовується у значенні «до біса»

Щось подібного відбувалося нераз на Facebook і зі мною, коли писав на власній "стіні" українське літературне слово "жид", яке не містить ніякого негативного змісту чи значення, окрім визначення національності одного з палестинських народів... тобто після написання цього слова, відразу на декілька днів блокувався мій аккаунт і я не міг робити дописи чи редагування..?!

Ось і питання: - чи винуватий українець у тому, що в інших народів (зокрема росіян) це слово містить негативне значення чи образу?! І, відповідно, я повинен зректися своєї, української культури (Святослав Шевчук) на догоду тим невігласам, які люблять в українцях лише, за Тарасом Шевченком, "...шкуру, а не душу".
Катехит парафії Преображення Господнього р. Б. Леонід.